Вони повертаються: чим займуться нардепи в новому політсезоні

Сьогодні нардепи збираються в сесійному залі відразу на два пленарних засідання - планове і позачергове. Ініціатором другого є нардеп від «євросолідарності» Олексій Гончаренко, який лобіює прийняття постанови Верховної Ради про звернення вітчизняних законодавців до американських конгресменів щодо надання Україні статусу основного союзника США поза Організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Підписи колег «за» скликання депутатського корпусу в сесійній залі поза графіком пан Гончаренко збирав в період пленарного відпустки і незадовго до поїздки президента Зеленського з робочим візитом до Сполучених Штатів. З необхідних 150-ти депутатських автографів Гончаренко зібрав 153, причому його ідею підтримали представники всіх депутатських груп і фракцій, за винятком ОПЗЖ.

Однак, незважаючи на наявність законних підстав для скликання «позачерговки», дане питання власники мандатів розглянуть із запізненням в декілька тижнів. На питання: «Чому?», Олексій Гончаренко в розмові з Lenta.UA, зазначивши, що до нього з проханням календарно змістити реєстрацію заяви про позаплановому засіданні Ради звернувся керівник фракції правлячої «Слуги народу», додав: «Він (Давид Арахамія - ред.) сказав, що буде некоректно перед поїздкою президента в США виступати з ініціативою про надання Україні статусу основного союзника поза НАТО. Аргументація зводилася до того, що Зеленський може привезти з-за океану щось більш суттєве, наприклад, конкретні терміни з надання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Я, як державник, прийняв цю умову і не став наполягати, однак, на жаль, нічого значущого Зеленський не привіз зі Сполучених Штатів, тому питання як і раніше актуальний. Зазначу, що статус жодним чином не заважає нашому вступу в НАТО або інші євроатлантичні структури. Більш того, цей статус надає ряд переваг перед звичайними договорами про співпрацю, в першу чергу в плані доступу до військових технологій, закупівлю зброї в США і військової допомоги».

Читайте також: Рада планує переглянути зарплати чиновників і прийняти закон про криптовалюти

Про те, як пройшли і чим завершилися сесійні дискусії про доцільність або неконституційність такої апеляції до американських законодавців щодо надання Києву статусу партнера США поза НАТО, Lenta.UA предметно розповість вже найближчим часом. Поки ж зупинимося на питаннях, які будуть визначати пленарний погоду найближчі півроку.

Для початку кілька цифр. Отже, яка стартувала 7 вересня сесія ВР буде тривати до 21 січня 2022 включно. За цей час парламентарі проведуть десять пленарних тижнів у сесійній залі і шість поза його стінами - комітетах, комісіях, депутатських фракціях і групах. На роботу face to face з виборцями передбачено 4 тижні, а десять годин законодавці присвятять питанням до членів уряду Шмигаль, який, за прогнозами, незабаром покинуть деякі міністри.

Перший заступник глави правлячої «зеленої» фракції Олександр Корнієнко прогнозує, що новий політичний сезон буде «дуже насиченим»: «Головне, щоб всі працювали ефективно, а опозиція не блокувала роботу поправочним спамом».

«Саме наша фракція не займається шкідництвом і пропонує виключно корисні, професійно вивірені пропозиції до тих чи інших законопроектів. Інше питання, що ця влада не хоче слухати опозицію, навіть якщо її ініціативи можуть реально поліпшити життя українців», - журиться в розмові з Lenta.UA нардеп від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк.

Утім, незважаючи на невдоволення «глухотою» монобільшості, він, а також його колеги по опозиційному цеху з інших фракцій мають намір і надалі подавати свої пропозиції, зауваження та застереження до важливих законодавчих питань. А таких під час поточної сесії ВР вистачає з лишком.

Протягом осені депутатський корпус планує розглянути пакет законопроектів, що стосується організації старту опалювального сезону, врегулювати розмір прожиткового мінімуму і пенсій, затвердити документи щодо децентралізації, деолігархізації і місцевих референдумів, реформувати Службу безпеки України (СБУ)... Але ключовим пленарним кейсом є прийняття бюджету на 2022 -й рік, проект якого Кабмін повинен подати в Раду до 15 вересня. «Очікуємо, що чиновники передбачать у фінансовому кошторисі витрати на субсидії, зростання мінімальної зарплати, збільшать витрати на медицину, освіту, національну оборону, реалізацію судової реформи і модернізацію нашої армії», - зазначає один з ватажків монобольшінства Олександр Корнієнко.

Його колега по фракції Данило Гетманцев в розмові з Lenta.UA в свою чергу зазначає: «Слава Богу, ми вже забули ті часи, коли проект бюджету вносився «під ялинку», приймався в поспіху і люди навіть не знали, за що вони голосують. В останні два роки Кабмін виконує всі терміни, визначені Бюджетним кодексом і до 15 вересня ми очікуємо проект бюджету. До 1 жовтня народні депутати зможуть подавати в нього поправки і пропозиції, до 20 жовтня проект повинен голосуватися в парламенті в першому читанні, а до 1 грудня о цілому».

Пан Гетманцев також додав, що в цьому році вперше за всю історію України Міністерство фінансів складає фінансову «біблію» країни на підставі бюджетної декларації: «Йдеться про документ середньострокового бюджетного планування, який був ухвалений КМУ на три роки, і є основою для складання проекту бюджету цього року. На підставі бюджетної декларації ми вже можемо відштовхнутися від певних параметрів інфляції, зростання заробітної плати, як мінімальної, так і середньої. Тобто на сьогодні процес формування бюджету є прогнозованим».

Відзначимо, що раніше в Мінфіні заявляли, що в бюджет збираються закласти витрати на освіту на рівні 7,2% ВВП країни, а на медицину - близько 4,5%, при тому, що згідно з Бюджетним кодексом, на медицину має виділятися не менше п'яти відсотків валового внутрішнього продукту. До слова, як і раніше актуальною залишається і законодавча вимога виділяти не менше 5% ВВП і на безпеку країни...

З урахуванням того, що вже 14 вересня до Києва прибуває місія МВФ, нардепи планують прийняти пакет з 4-х законопроектів, що стосуються регулювання банківської діяльності з тим, щоб отримати-таки макрофінансову допомогу в розмірі 600 мільярдів гривень.

Протягом шостої сесії нардепи планують також зайнятися питанням індексації пенсій і затвердити цілий ряд рішень для запуску накопичувальної пенсійної системи. Якщо Відповідні законопроекти будуть прийняті, система може запрацювати вже в 2023-2024 роках.

Прожитковий мінімум (зараз - 5 тис грн) представники монобільшості планують вже найближчим часом підняти як мінімум в два рази. Підтягнутий нардепи і «хвости» з попередньої сесії, зокрема поставлять крапку в законопроекті №5600 про нову систему оподаткування. Нагадаємо, що законопроект стосується збільшення податків на алкоголь і сигарети. Також документ передбачає більш жорсткі заходи по стягненню податкових боргів. Якщо раніше, скажімо, у боржника була можливість самому визначати суму, яку він буде вносить в рахунок погашення боргу, то після прийняття нових законодавчих правил планується, що фіскали зможуть цей борг стягнути самостійно.

В принципі подібні посилення застосовуються зараз з урахуванням особливостей тривалого «ковідного» періоду в багатьох країнах, але тим не менш, вони вже викликали шквал критики. Зокрема, бізнес-співтовариство, об'єднане Європейською бізнес-асоціацією, Американською торговою палатою в Україні та Союзом українських підприємців, заявило, «що глибоко стурбоване цією ініціативою, так як такий закон може лише погіршити кризові явища в економіці України і зменшити податкові надходження в бюджет». Як відзначили в ЄБА, новий законопроект збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на нього.

Невирішеним на сьогодні залишається питання президентського законопроекту про деолігархізацію, в який внесено більше тисячі поправок.
Найближчим часом парламентарії планують повернутися до земельної реформи і розглянути проект закону, про відшкодування відсотків на кредити з тим, щоб фермери могли брати позики на покупку заповітних гектарів.

Під час нинішньої сесії ВР власники мандатів також планують обговорити закон про місцеві референдуми, який за задумом Зе-влади, повинен допомогти розвитку громад і одночасно захистити від сепаратизму та інших негативних явищ.

Відзначимо, що всі перераховані вище законопроекти є лише частиною інгредієнтів законодавчих «страв» нинішньої сесії ВР.

До речі, про меню. Його в депутатській їдальні після літніх канікул істотно оновили. Страви, які пропонують нардепам, в порівнянні з минулим роком, помітно подорожчали, при цьому їх перелік став набагато ширше. Найдорожчим салатом в парламентській їдальні зараз є «Капрезе» з моцарелою по 95 гривень за 170 грам, а закускою - тартар з сьомгою та авокадо, який продається по 241 грн за 150 гр. Підсолодити міжпленарний час нардепи можуть вишневим або полуничним желе по 33 гривні або всілякими десертами - за 35-69 грн.

А ось кому буде точно несолодко в нинішньому парламентському політсезоні, так це журналістам, для яких ввели нові правила роботи в стінах ВР. «Зліва біля виходу з сесійної зали працювати можна. Справа - не можна. Пояснення: з правого боку, потенційно, більше накопичується людей, а ковід нікуди не подівся. Кращий допуск до входу, яким найчастіше користується ОПЗЖ. Найгірший до того, яким найчастіше користується «Слуга народу». На перший поверх також не можна: тут якогось зрозумілого пояснення немає. Якщо треба вийти (наприклад, в їдальню), то картку-допуск до 2 поверху необхідно здати охороні. За цей час, поки вас не буде, її вже хтось може забрати. Це означає, що повернутися в кулуари не можна до тих під, поки хто-то ще не вийде і не віддасть картку-допуск. На вході постійні сварки між журналістами і охороною через картку-допуск. Карток ж всього 40. Профанація якась...», - ділиться своїми враженнями від нововведень журналіст «Радіо Свобода» Власта Лазур.

Цілком обгрунтовану критику медійщков ватажок фракції «слуг» Давид Арахамія намагається перевести в жарт, а також обіцяє влаштувати журналістам незабаром неформальну зустріч, де особисто виступить в ролі діджея. Як би там не було, але очевидно, що «танці» під куполом в ході нинішньої сесії будуть більш ніж динамічними, оскільки, незважаючи на де-юре наявність монобільшості, де-факто Банковій все складніше і складніше знаходити голосу підтримки в приміщенні під скляним куполом...

Читайте також: В їдальні Верховної Ради оновили ціни - що пропонується і за скільки (фото)