Викрадений патрульний аеропорту Хітроу втік від банди кіднепперів

Пустельного канюка Майло, який патрулював повітряний простір лондонського Хітроу, розчищаючи його від небезпечної для літаків «дрібної пташиної сволочі» (копірайт Ільфа й Петрова), викрали з припаркованого біля аеропорту фургона, повідомляв про злочин цілодобовий британський телеканал Sky News. 

Камери відеоспостереження зафіксували момент, коли банда з трьох зловмисників, що під'їхала на сріблястому Mercedes C-класу, розбиває вікно замкненого автомобіля й хапає хижака. Господиня Майло, професійна соколятниця Лейла Беннетт (Layla Bennett), яка пішла лише на півгодини в готель, була в розпачі. На її думку, грабіжники просто хотіли хоч щось украсти, але, побачивши хижого птаха, вирішили нажитися й на ньому. 

«Один з них намагався витягнути Майло, використовуючи мою соколину рукавичку, що лежала на задньому сидінні, – розповідала вона. – Урешті-решт, йому це вдалося, птицю закрили в коробку, кинули в машину й поїхали». Переживаючи за вихованця, догляд за яким вимагає спеціальних навичок, Лейла звернулася в пресу, обіцяючи 1000 фунтів стерлінгів викрадачам, якщо ті повернуть заручника, або інформаторам за відомості про місцеперебування Майло.

«Він у мене з тих пір, як щойно вилупився, – поділилася з The Sun Лейла. – Я тренувала його для спеціальної роботи». 

Лейла Беннет з Уельсу, округ Поус, – класичний приклад щасливої ​​людини, яка перетворила хобі на справу всього життя, що стало також успішним бізнесом. 

Пішовши, посварившись з батьками, з дому в 16, змінивши десяток професій (барменша, офіціантка, прибиральниця, працівник овечої ферми тощо), вона повернулася до дитячого захоплення хижими птахами, зайнявшись натаскуванням першого свого яструба для екологічної (без убивства) охорони об'єктів від птахів – чайок, ворон, голубів. Першим був не аеропорт, а сталеливарний завод. І вже в 25 виграла в місцевому конкурсі молодих підприємців Powys Young Entrepreneurship Award. 

На грошову премію відкрила власне підприємство, Hawksdrift.

Запрошення на шоу на ВВС було ще одним щасливим квитком: підприємець Дункан Баннатайн (Duncan Bannatyne), переглянувши шоу, запропонував їй 50 000 фунтів за 25% акцій підприємства, яке, між нами, складалося з пари співробітників, пари яструбів, неопалюваного неелектрифікованого трейлера, у якому жила Лейла, і кредиту в банку. За ці гроші «фірма» дозволила купити собі перший автомобіль, щоб возити птахів на роботу, і найняти бухгалтера, тому що замовлення надходили вже з різних регіонів.

Сьогодні у Лейли понад 40 повітряних патрульних – яструбів, соколів, канюков, десяток співробітників по всій Великобританії від Сомерсета до Північного Уельсу, річний оборот Hawksdrift Limited – півмільйона фунтів. Але при цьому Лейла, яка ще не добудувала будинок на купленій земельній ділянці (птиці вимагають простору), живе в тому ж вагончику (правда, тепер опалюваному й електрифікованому), яка ще пару років тому взимку спала в одязі з тюбиком зубної пасти в кишені (інакше замерзне й зранку не видавиш), – зазнавши всього цього, Лейла регулярно перераховує гроші у фонд Брука (Brooke Foundation), благодійний фонд для робочих коней, ослів і мулів з найбідніших країн світу, що вийшли «на пенсію».

«Я вважаю доречним, що мої робочі птиці можуть допомогти тваринам по всьому світу, що відпрацювали своє. Це робить мене щасливою, – пояснює свої принципи Лейла. – Будь-яка птах, що потрапив до мене, отримує будинок і турботу на все своє життя». «Тварини, які працюють на нас, заслуговують на велику повагу», – підкреслює вона, ставши днями ще більш щасливою: Майло, не дочекавшись допомоги від поліції, утік сам.

Він розв'язав пута, полетів від викрадачів і сховався в саду в Уест-Дрейтон, Західний Лондон (менш ніж в двох милях від місця викрадення). Власник саду був читачем The Sun, він знав історію Майло, тож відразу зателефонував. Більше того, йому навіть вдалося умовити розумну птицю тимчасово оселитися в картонній коробці, щоб уже нікуди не полетів до приїзду господині. 

«Приїхала за ним близько 3 години ночі, – розповідає Лейла. – Відразу ж перевірила птицю: так це був він, Майло, хоча і без пари-другої пір'я, утрачених у всій цій перипетії». Соколятніца боялася, що вихованець, який прожив у неї шість років, не братиме їжу в лиходіїв. І правильно боялася: він і повернувшись додому ще пару днів не їв, поки не прийшов до тями остаточно.

Скептикам, які вважають, що це не Майло сам постояв за себе, а викрадачі, не знайшовши можливості заробити, просто відпустили хижака, місіс Беннет вказує на видалені кіднепперами спеціальні ідентифікаційні мітки: вони вже приготували канюка до перепродажу. 

«Він фахівець з розв'язування вузлів, – каже вона. – Коли він удома, то часто розв'язує себе й потім просто сидить, нікуди не відлітаючи. Мені здається, Майло отримує задоволення від процесу, але злодії не знали про це. Я припускаю, що вони зв'язали його, а птах зумів звільнитися й утекти. Я страшенно рада, що його знайшли в цілості й схоронності, хоча й без кількох пір'їн. Усе могло закінчитися набагато гірше».

Hawksdrift сьогодні – одна з провідних британських компаній, що спеціалізується на використанні навчених хижих птахів для ефективного захисту об'єктів від пернатих, які завдають шкоди або перешкоджають людської діяльності. Захисту, причому, природним, гуманним й екологічним способом (хижаки не полюють, а просто розганяють чайок, голубів, ворон та іншу «сволоту»). Як уже говорилося, клієнти фірми Лейли Беннет – не тільки аеропорти, багато промислових підприємств іноді змушені через ці проблеми навіть закривати виробництво для зачистки території від шкідливих пернатих, причому далеко не гуманними методами. «Перната банда» Лейли робить це без крові, шуму й пилу, не вимагаючи зупинки виробничого процесу. 

Крім того, компанія напрацювала великий досвід роботи в забудованих районах – офісах, промзонах, лікарнях, школах, магазинах та інших міських об'єктах. «Люди намагалися відтворити те, що може зробити яструб, але жоден з таких методів не працює, – розповідає Лейла. – Ви не можете обдурити чайку. І що б ви не читали, за хижими птахами виключно складно доглядати». 

Хоча українська преса, що повідомляла про викрадення Майло, обзивала його «яструбом» (побачивши в англійських оригіналах «hawk» – яструб), повітряний патрульний Хітроу все таки пустельний канюк – Harris hawk, названий так натуралістом Джоном Джеймсом Одюбоном на честь орнітолога Едварда Харріса. Його батьківщина – територія від південного заходу США до Чилі та центральної Аргентини. Але в Західній Європі, особливо в старій добрій Англії, регулярно прослизають зведення про цих птахів: вони розумні (це єдиний хижий птах у світі, який полює не поодинці, а використовуючи методи колективного облавного й загонного полювання), тому користуються популярністю в соколятників . І часто втікають. 

Але щоб канюка родом з Америки викрадали – це, здається, уперше. Тим більше, з таким щасливим, просто-таки казковим завершенням.

Василь Хайруллін, Lenta.UA

(Ілюстрації із Facebook Лейли Беннет. Заставне фото Sky News)