Вибори нардепів та харківського мера: хто перемагає, а хто – «пролітає»

У неділю, 31 жовтня, відбулися проміжні вибори нардепів-мажоритарників одразу двома округами у Херсонській та Черкаській областях. Позачергові вибори проводились у зв'язку з отриманням постанов ВР щодо дострокового припинення повноважень парламентаріїв Ігоря Колихаєва та Олександра Скичка. Колихаєв, нагадаємо, склав із себе повноваження нардепа у зв'язку з обранням міським головою Херсона, а Скичко – через призначення на посаду голови Черкаської облдержадміністрації. Також харків'яни обирали нового мера замість Геннадія Кернеса, який помер торік у грудні. Крім цього, у низці місцевих громад обирали сільських, селищних та міських голів.

Дуже примітно, що кричущі порушення, які могли б спотворити результати голосування в жодному регіоні, спостерігачі не зафіксували. І те, що ключові гравці вирішили не йти «по беззаконню» не може не тішити. Втім, сказати, що процес волевиявлення пройшов без сучка і задирки також не доводиться. У підсумковому звіті про голосування 31 жовтня фахівці мережі «ОПОРА», констатуючи відсутність масових порушень процедур з боку членів ДВК та інших суб'єктів виборчого процесу, зазначають, що окремі інциденти стосувалися типових для будь-яких виборів одиночних «зашкварів».

Читайте також: ОПОРА оскаржить у суді результати виборів мера Харкова

У Харкові, наприклад, спостерігачі зафіксували вже, на жаль, традиційні для українських виборчих реалій факти демонстрації виборцями заповнених бюлетенів, інциденти з видачею бюлетенів без належних документів та фотографування бюлетенів. При цьому такі порушення помічені лише на 1,37% виборчих дільниць.

Факти демонстрації виборцями заповнених виборчих бюлетенів зафіксовано на 0,74% дільниць на окрузі №197 на Черкащині. Такою ж інтенсивністю були порушення фотографування виборцями своїх виборчих бюлетенів (0,74% дільниць). Найактуальнішими для округу у цей період були порушення порядку видачі та отримання виборчих бюлетенів – 2,96% дільниць.

На виборчих дільницях на Херсонщині інтенсивність порушень виборчих процедур була низькою. Лише на 1,37% дільниць виборці намагалися демонструвати свої заповнені бюлетені.

В обох округах, де обирали нардепів, а також у Харкові, де визначалися з новим мером, профільні фахівці не зафіксовано інцидентів із ознаками незаконного вкидання бюлетенів у скриньки для голосування.

У свою чергу, фахівці руху «Чесно» звернули увагу на незаконну вуличну агітацію у день виборів одразу кількох кандидатів у нардепи на Херсонщині. Треба сказати, що в окрузі №184, який включає Нову Каховку, Бериславський р-н, а також частини Каховського та Херсонського районів, ситуація напередодні виборів склалася дуже цікавою.

У 2019 році на парламентських виборах цей округ виявився єдиним у Херсонській області, на якому програв представник провладної «Слуги народу», тому для президентської партії здобути тут перемогу було важливо.
На виборах півтора роки тому керівник торгового дому «Продексім» та колишній депутат облради від БПП Ігор Колихаєв виграв як самовисуванець, залишивши кандитата від «зелених» на другому місці. Одним із найактивніших кандидатів у нардепи під час нинішньої виборчкампанії був найближчий соратник пана Колихаєва з провінційної партії «Нам тут жити», заступник голови Херсонської облради Геннадій Лагута. Ще одного топ-претендента на мандат – голову тамтешньої ОДА Сергія Козиря підтримувала Банкова. Але буквально за кілька днів до дня виборів президент Володимир Зеленський зненацька звільнив Сергія Козиря з посади та призначив на його місце Геннадія Лагуту.

Місцеві ЗМІ писали, що таке рішення глави держави мало на меті усунути головного суперника провладного кандидата Сергія Козиря, хоча для цього довелося пожертвувати постом на користь його суперника. До речі, ще до цих подій серед зареєстрованих кандидатів було аж три Геннадія Лагути, два Сергія Козиря та ще один кандидат із прізвищем Колихаєв. Проте незадовго до виборів усі вони свої кандидатури зняли, окрім одного Геннадія Лагути – безробітного з Івано-Франківська.

За підсумками дострокових парламентських виборів-2019 ОПЗЖ посіла на Херсонщині друге місце після слуг. Проте партсоратники Медведчука/Бойка на проміжних виборах свого кандидата тут не висували. А от від «Євросолідарності» Порошенко балотувався один із відомих у херсонських краях аграріїв Ігор Йосипенко. У виборчому бюлетені було також ім'я політтехнолога, дочки екс-нардепа від «Батьківщини» Юрія Одарченка – киянки Катерини Одарченко, яка очолює партію «Національна платформа». Серед кандидатів були також представники місцевих політпроектів, проте вони, за спостереженнями експертів, не проводили активну виборчу кампанію, розуміючи, очевидно, що шанси потрапити до будівлі під скляним куполом на Грушевського у них нульові…

У Центрвиборчкомі вранці у понеділок за підсумками опрацювання 54,25% дільничних протоколів в окрузі №184 повідомили про лідерство кандидата від «Слуги народу» Сергія Козиря, який заручився підтримкою 63,98% виборців. На другому місці йде претендент від ЄС Йосипенко, в електоральній скарбничці якого 15,13% голосів. Тобто, навіть не чекаючи на офіційний і остаточний вердикт ЦВК, з урахуванням досить великого розриву, вже зрозуміло, хто саме святкуватиме. Зазначимо, що явка виборців, про що повідомили у ОВК саме після закриття дільниць, склала 21,40%. Якщо говорити у кількісному вимірі, то за свого ставленика у Раді прийшли проголосувати 34,414 тисячі мешканців Херсонщини.

Дещо відрізняються ці показники на ділянці в Черкаській області, де явка зафіксована на рівні 25,58%, а кількість громадян, що проголосували, склала 33,453 тис. осіб.

Як ми вже зазначили раніше, виборці округу №197 знову обирали «свого» нардепа, бо минулого телеведучого Олександра Скичка, який виграв на дострокових виборах у 2019 році, був призначений головою Черкаської ОДА. До цього округу входять Канів, Золотоноша та прилеглі райони. Серед 25 кандидатів лише двоє представляли партії, які мають фракції у Верховній Раді – це «Слуга народу» та «Європейська солідарність». Під зеленими партійними прапорами на вибори йшов багаторічний мер Золотоноші Віталій Войцеховський. Показово, що раніше на посаду міського голови він обирався від різних політичних сил, у тому числі від БПП, але 2019-го став мером від «слуг».

Висуванець ЄС – колишній політв'язень Кремля, журналіст Роман Сущенко, який нині працює заступником голови Черкаської облради. Ще один кандидат – Владислав Голуб – був депутатом попереднього, восьмого скликання парламенту від БПП, але у 2017 році вийшов із фракції. Балотувався він і 2019-го як самовисуванець, але програв нинішньому голові Черкаської ОДА. У бюлетені значилися ще два Голуби – Владислав та В'ячеслав. Обидва кандидати надали мінімум інформації про себе, тимчасово не працюють, з чого експерти зробили висновок про застосування відомої технології клонів. До речі, тезка як на ім'я, так і на прізвище був і у провладного кандидата. Проте правоохоронці порушили кримінальну справу та відправили кандидата-двійника під нічний домашній арешт, з'ясувавши, що незадовго до виборів він повністю змінив своє ім'я та також став Віталієм Войцеховським. З ким із політгроків він вступив у змову, все ще з'ясовує слідство.

У кандидатському шорт-листі були також екс-нардеп від «Свободи» Андрій Іллєнко, його колишній однопартієць, фронтмен групи «Тінь Сонця» Сергій Василюк, а також представник «Національного корпусу» Дмитро Кухарчук та інші.

Показово, що вже після старту виборчого процесу ЦВК перемістила центр округу з Канева до Золотоноші, де керує кандидат від «Слуги народу». Незадовго до виборів до цього округу приїжджав Володимир Зеленський, але профільні спеціалісти не зафіксували фактів відкритої агітації з боку гаранта.

На ранок понеділка Центральна виборча комісія підрахувала 15,60% дільничних протоколів та згідно з отриманими даними кандидат від СН Віталій Войцеховський набирає 47,67%. На другому місці – самовисуванець Владислав Голуб, у нього 22,68%.

Тим часом у «Слузі народу» вже заявили про перемогу Войцеховського, спираючись на результати паралельного підрахунку 100% бюлетенів, проведеного штабом кандидата. Повідомляється, що він фінішував із результатів 50,79%.

Досягти, а в ідеалі подолати із запасом рубіж у п'ятдесят відсотків — ключове завдання претендентів у мери Харкова, адже за таких показників не потрібно проводити другий тур.

На момент закриття дільниць виборча явка склала 28-29% та, як заявила голова Харківської міської територіальної виборчої комісії Олена Матвієнко, бюлетені для голосування отримали майже 300 тисяч городян. Слід зазначити, що «явочна» погода у першій столиці склалася досить неоднозначною. З одного боку, харків'яни на останніх планових виборах мерів не відрізнялися особливою активністю (31,3% або 323 218 тисяч осіб). З іншого боку, якщо врахувати, що право голосу в Харкові має понад мільйон жителів, виходить, що в останні роки градоначальників обирає активну меншість. А вони — політично свідомі виборці — про що свідчать численні фото з виборчих «полів», це здебільшого люди похилого віку, деякі з яких діставалися своїх дільниць навіть на милицях…

Нагадаємо, колишній багаторічний міський голова Геннадій Кернес помер у грудні 2020-го, тобто за кілька місяців після того, як його обрали керівником Харкова. До моменту виборів він уже довгий час перебував у несвідомому стані у реанімації – спочатку лікувався в Україні, потім у відомій німецькій клініці «Шаріте», що не завадило йому втретє стати мером.
У нинішніх позачергових виборчих перегонах брали участь десять кандидатів. Більшість із них – самовисуванці, і лише троє представляли політсили: «Блок Кернеса – успішний Харків», «Європейська солідарність» та «Партія Шарія».

Активістка провладної «Слуги народу» Аліна Мустафаєва йшла як самовисуванець. За фахом вона лікарка, працювала на «швидкій», проте останніми роками займається бізнесом і є заступником директора компанії «Автоінтерпрайз». Від «шаріївців» балотувався чинний депутат міськради від цієї політичної сили Володимир Плетньов, котрий на виборах у 2019 році він йшов за списком ОПЗЖ до Верховної Ради. Євролідарність п'ятого президента Порошенка представляв депутат Харківської облради Олександр Скорик. Він є генеральним директором м'ясокомбінату та, як зазначають місцеві спостерігачі, не проводив активної виборчої кампанії. До речі, його постать публічно підтримали у «Голосі».

Костянтин Немічов, який служив у полку «Азов» на Донбасі, є активістом «Національного корпусу» і позиціонував себе єдиним кандидатом від проукраїнських сил. Його підтримали кілька партій, проте у виборчому бюлетені він значився як самовисуванець. Балотувався на мера та Сергія Ряполова, якого було визнано потерпілим у справі про викрадення двох харків'ян під час Євромайдану, у січні 2014 року. Цей епізод досі слухається у судах. Обвинуваченими у справі виступають нині покійний Геннадій Кернес та два його охоронці.

Факт близькості до іншого Кернеса, що відійшов у світ, всіляко використовували у своїй агітаційній кампанії відразу два топ-кандидати. Перший – колишній мер Харкова та тамтешньої ОДА, екс-регіонал Добкін. Його на цих виборах підтримувала партія ОПЗЖ, але балотувався Михайло Маркович як самовисуванець. Під час багатьох телеефірів пан Добкін заявляв, що вважає за свій обов'язок продовжувати справу покійного мера, з яким давно товаришував. Щоправда, не секрет, що в останні роки відносини «Гепи» та «Допи» були, м'яко кажучи, прохолодними.

Ну, і другий кандидат, який вважає себе наступником покійного мера – секретар Харківської міськради Ігор Терехов. Він виконує обов'язки міського голови ще з того часу, як Геннадій Кернес важко захворів.

Терехов, який балотується від партії «Блок Кернеса – Успішний Харків», неодноразово заявляв, що саме його Кернес бачив майбутнім наступником. Про підтримку Терехова публічно говорили відомі місцеві бізнесмени Павло Фукс та Олександр Ярославський. У той же час Добкін запевняв, що Терехов є людиною екс-глави МВС, харків'янина Арсена Авакова, хоча останній ніяк не виявляв своїх симпатій щодо нього.

У разі, якщо жоден із кандидатів у мери не набере 50% голосів на свою підтримку, буде призначено другий тур голосування за участю двох кандидатів, які посіли перше та друге місця відповідно. Втім, за даними екзит-полів, вже на першому етапі «в суху» перемагає Терехов. Дослідження проводили компанії New Image Marketing Group та Human Research на замовлення Комітету виборців України (КВУ) та згідно з його результатами, Терехов фінішував із показником 53,8%, тоді як в активі у Добкіна, який посів друге місце – 24,5 відсотків. Інші кандидати опинилися далеко за бортом, не набравши навіть 10%. В результаті територіальна виборча комісія увечері 1 листопада повідомила про те, що Терехов набрав 50,66% голосів та переміг у першому турі.

«Особливих сюрпризів виборча кампанія у Харкові не принесла. За великим рахунком, для мене найбільший інтерес представляв Ігор Терехов. Все-таки і для зовнішніх спостерігачів, і навіть для багатьох харків'ян він був фігурою не дуже відомою і не дуже зрозумілою. Саме під час цієї виборчої кампанії він починає розкриватися. По-перше, ми побачили трансформацію Ігоря Терехова з адміністратора та господарника у публічного політика. Наскільки цей процес був вдалим для нього, ми побачимо остаточні результати виборів. Але очевидно, що він намагається поєднувати два ці підходи – адміністративно-господарський та політичний. Це такий регіональний технократизм, мабуть, найоптимальніший варіант для більшості мерів українських міст. Акцент робиться на інтереси міста, вирішення його проблем, а не на ігри у велику політику.

По-друге, він не схильний до крайнощів і політиканства. Дуже помітні поміркованість і стриманість щодо оцінки різних складних питань, особливо конфліктних. З одного боку, це пояснюється тим, що він лише зміцнюється у самостійному лідерському статусі. Звідси й обережність. Але, мабуть, це й особливість його політичного стилю.

Ігор Терехов зумів стати для «команди Кернеса» новим організаційно-політичним центром. Хоча свої лідерські позиції і в цій команді, і в місті йому ще доведеться зміцнювати», - зазначає відомий політолог, до речі, уродженець Харківщини Володимир Фесенко.

На його переконання, ймовірний мер Терехов всіляко намагається виявляти гнучкість у вибудовуванні поведінкової тактики і з центральною владою, і з різними групами впливу всередині Харкова: «У відносинах з київською владою це продовження раціонально-кон'юнктурної політики Кернеса, а ось у внутрішній політиці Харкова був, звісно, набагато більш авторитарною фігурою. Повторювати і копіювати Кернеса в управлінському та політичному стилі неможливо і безглуздо. Думаю, що Ігор Терехов має це розуміти. Треба шукатиме свій власний стиль управління містом. Але це вже питання майбутнього».

На переконання експертів, до ймовірної та більш ніж переконливої перемоги пана Терехова привели три ключові компоненти. Перша – відверте декларування продовження «курсу Кернеса», за якого навіть при тому, що він перебував у несвідомому стані, проголосувало понад 60% виборців. Друге – розрахунок не на конкретну електоральну групу, а на збірний образ пересічного мешканця Харкова. Іншими словами, у своїх нечисленних виступах Ігор Терехов уникав відверто правих випадів або явної «лівизни».

Ну, і, нарешті, третій, і, мабуть, головний чинник, про який також згадав і політолог Фесенко – ставка на так звану конструктивну співпрацю з Києвом, для якого стратегічне значення Харкова як «східного оплоту» в контексті війни на Донбасі, що триває, важко оскаржити. Тому очевидно, що якби пан Терехов попередньо не навів мости з Банкової, Офіс президента неодмінно пустив би в хід на повних потужностях адміністративний «паровоз», колеса якого неодмінно знищили всякі шанси Терехова на перемогу.

Читайте також: В мережі з’явилось відео, що демонструє як працює прямий підкуп виборців від Слуг народу