Велика війна: чим і коли завершиться путінське вторгнення

Раннього ранку четверга, 24 лютого, неодмінно увійде не лише в українську, а й у світову історію як дата, коли путінська Росія показала себе у всій «красі», здійснивши повномасштабний наступ на Україну з різних кордонів.

Жителі Київської, Харківської, Херсонської, Одеської, Миколаївської, Житомирської та низки інших областей прокинулися сьогодні рано вранці від звуків вибухів. Це були російські ракетні обстріли. Ситуація протягом усього дня в усіх регіонах нашої країни розвивається настільки динамічно, що вибудовувати подієвий ланцюжок абсолютно безглуздо, варто лише констатувати факт: ворог на нашій землі, за кожен сантиметр якого, хоч би як пафосно це звучало, готовий боротися кожен українець, з числа яких особлива віра та надія зараз покладається на майже двохсоттисячну армію військовослужбовців. Саме ЗСУ сьогодні, коли багато хто з нас, на жаль, уражений метастазами паніки, захищаючи Україну на небі, воді та землі вимагають підтримки, яка може виражатися або у грошовій формі (сьогодні Національний банк відкрив спецрахунок, куди можна перерахувати кошти на потрібні військовослужбовці), або у донорстві крові.

Читайте також: Байден оголосив про потужні антиросійські санкції

Очевидно, що і сьогодні, і протягом найближчих днів ситуація змінюватиметься більш ніж оперативно, проте є якісь «якорі», які в ці дні є орієнтирами. Ключовий із них — військовий стан, запроваджений президентом Зеленським і підтриманий конституційною більшістю Верховної Ради. Що це означає?

Зазначимо, що військовий стан в українській історії запроваджували лише одного разу, коли наприкінці листопада 2018 року Росія захопила біля Керченської протоки три українські військові кораблі. Відповіддю Києва стало запровадження часткового воєнного стану у десяти прикордонних областях терміном на 30 діб. Щоправда, обмеження на цей період були прийняті у досить скромному вигляді: без комендантської години, цензури для медіа та мобілізації військовозобов'язаних.

Минулого року законодавство про воєнний стан суттєво змінили. Ключові новації запрацювали з 1 січня 2022-го. Таким чином, станом на сьогоднішній день військовий стан передбачає обмеження прав та свобод громадян. Тепер законом прямо визначається, що військове командування видає обов'язкові до виконання накази та директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки, порядку та здійснення заходів правового режиму. Відповідно, саме військові – Головнокомандувач ЗСУ, командири формувань та з'єднань – зможуть контролювати виконання обмежень, прописаних у президентському указі про воєнний стан. Це вони зможуть робити у співпраці з військовими адміністраціями, якщо вони будуть створені.

Наприкінці минулого року Кабінет міністрів ухвалив цілу низку постанов, які деталізують порядок запровадження зазначених обмежень. Відповідно до них, саме військове керівництво зможе, наприклад, запроваджувати особливий режим роботи об'єктів державного значення та життєдіяльності населення (школи, медзаклади, котельні тощо), запроваджувати трудову повинность для громадян та примусово відчужувати їхнє майно для потреб оборони. Силовики зможуть за наказом коменданта певної території безперешкодно перевіряти громадян та проводити обшуки у їхніх будинках та транспортних засобах.

Крім того, можуть запровадити комендантську годину (у Києві вона вже діє з сьогоднішнього дня в період з 22-ї ночі до сьомої ранку) і повністю заборонити торгівлю алкогольними напоями. Військове керівництво має повноваження також заборонити виїзд громадян із певної території чи, навпаки, оголосити їхню евакуацію.

Крім усього вищезазначеного, військовий стан передбачає можливість обмежити використання мобільного зв'язку та передачі через комп'ютерні мережі. Якщо громадяни або організації цю вимогу порушуватимуть, силовики зможуть забрати їхню техніку.

Закон передбачає можливість мобілізації громадян за умов воєнного стану.

Ми навели ключові законодавчі норми, які так чи інакше деякий час корелюватимуть наше звичне життя. Не забирати її — життя — закликав росіян за кілька годин до початку атаки РФ президент Зеленський, однак, ясна річ, це був заклик у порожнечу. І ця «порожнеча», натрапивши на жорсткий опір українських військових, почала або ганебно збігати, кидаючи свої танки, або здаватися в полон. Тут, до речі, дуже вдало висловився екс-президент Порошенко, який заявив, що кожен куточок України відтепер стає її фортецею, а для Росії — пеклом.

Пекельні за формою та змістом санкції обіцяє запровадити щодо РФ колективний Захід. Але питання про те, чи допоможе це стримати господаря Кремля, що остаточно злетів з котушок, — риторичне…

Вже найближчим часом лідери багатьох європейських держав виступлять зі спецзаявами, де ситуація в Україні відбуватиметься червоною ниткою. Через путінський напад на позапланове засідання збереться НАТО та країни-члени ЄС. Загалом буде багато комунікаційних сигналів, але важливо розуміти, що навряд чи Путін, сказавши «А», зупиниться. Керівництво «республік» уже зажадало від Києва негайно вивести із регіону всі війська. Визнані Росією ЛДНР мають намір розширити свою територію до довоєнних кордонів Донецької та Луганської області. Це означає, що ймовірні запеклі бої за ті райони, які й досі залишалися під контролем української сторони. Втім, «апетити» РФ настільки аномально космічних масштабів, що сьогодні всім нам, як ніколи важливо, окрім залізної витримки, мати під рукою щось гостре, що «допоможе» декому, подавитися довго, болісно і з летальним результатом.

Читайте також: США ввели санкції проти Білорусі