Велика імітація: чому бюджетні «пряники» Зе-влади є ілюзорними

Поки нардепи, перебуваючи в інформаційній тіні, відпочивають від пленарних буднів, глава держави прагне отримати законодавчу путівку в життя однієї зі своїх передвиборчих програмних декларацій. Володимир Зеленський ще в бутність кандидатом у президенти обіцяв запровадити так званий економічний паспорт українця. І лише через 2,5 роки перебування у владного керма, у нинішнього господаря Банкової дійшли руки до практичної реалізації цієї ініціативи.

Учора гарант вніс до Верховної Ради законопроект про економічний паспорт українця, який передбачає, що, починаючи з 2023 року, в Україні запрацює Фонд майбутніх поколінь (ФМП), де накопичуватимуться гроші для дітей, що народилися після 1 січня 2019-го.

Читайте також: Зе-податкова реформа: крок уперед і два назад

Документом передбачено одразу кілька джерел формування активів Фонду. Зокрема, державні внески, інвестиційні доходи, що виникають внаслідок розміщення та інвестування коштів Фонду, а також суми штрафних санкцій, пені та інших платежів на користь учасників ФМП.

Державні внески також формуватимуться за рахунок коштів держбюджету, що надійшли від сплати рентних платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин. Ці гроші зараховуватимуть щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18-річного віку.

Розмір щорічного внеску встановлюється у розмірі 2 мінімальних заробітних плат з розрахунку на 1 січня відповідного календарного року.

Експерти задум гаранта з економічним паспортом розцінюють неоднозначно. «Очевидно, що програмна лінія Зеленського та його партії — це суцільні апеляції до соціального популізму та перебування кластерів, де цей соціальний популізм був би сприйнятий на ура. І справді, якщо ми вийдемо за рамки капсули власного сприйняття, ми побачимо, що ідеї нинішнього президента, такі, наприклад, як економічний паспорт українця чи тисяча за вакцинацію, знаходять підтримку значної частини його власного електорального ядра, зміцнюючи їх у правильності вибору під час виборчої кампанії-2019 та відсутності альтернативи Зеленському», - зазначає у коментарі Lenta.UA керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Відповідаючи на питання про те, наскільки дані соціальні програми президента відповідають бюджетним можливостям, експерт наголошує: «Тут слід усе розглядати індивідуально. Наприклад, ідея про виплату 1 тис. для вакцинованих у мене викликає подив і нерозуміння, оскільки це не мотивація, а марна трата коштів. Якщо говорити про паспорт українця, то я також маю питання. Так, саму ідею отримання доходу від рентних плат я підтримую. Однак чому це стосується лише дітей, а не всіх громадян України, які згідно з Конституцією є власниками надр? Але в цьому випадку йдеться навіть не про рентні плати, а про збір цих коштів на економічний паспорт не тільки з ренти, але й з інших платежів та податків. Тобто, якби йшлося про рентні внески від різних олігархічних монополій, це нормально. Проте стягнути кошти з податків (тобто за рахунок інших людей) — неправильний, м'яко кажучи, підхід. Загалом, ні про яку соціальну справедливість не йдеться. Це просто одна з ініціатив чинної влади, яка спрямована на підтримку своїх електоральних груп».

Хоч би як там було, але де-юре правляча команда акцентує увагу не на електоральних, а на соціальних верствах населення. Представляючи минулого тижня у сесійній залі парламенту повністю доопрацьований держбюджет-2022, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив: «Пріоритети, які були визначені президентом, Верховною Радою та урядом, збережено: зростання заробітних плат медиків, забезпечення житлом ветеранів бойових дій, збільшення стипендій студентам, витрат на інклюзивну освіту та безбар'єрність, розвиток інфраструктури, а також забезпечення потреб сектора безпеки та оборони».

Фінансовий кошторис на рік нардепи 255 голосами «за», нагадаємо, прийняли в турборежимі — буквально за дві години. Представники опозиційних фракцій розкритикували документ за, на їхню думку, нереалістичні показники та значне збільшення фінансування силових відомств.

До другого читання Мінфін збільшив доходну частину бюджету на 54,7 млрд. гривень. Якраз напередодні депутатський корпус ухвалив скандальний законопроект 5600 про внесення змін до Податкового кодексу та оновлені показники надходжень гранично оперативно внесли до фінансової «біблії» країни. Більшість цих грошей планують отримати від податкових новацій. При цьому раніше потенціал проекту 5600 оцінювався у 60 млрд, а тепер у 25-25 млрд.

Слід зазначити, що у остаточному варіанті, якщо говорити виключно про соціальну складову, бюджет концептуально не змінився від першочергового проекту. Мінімалка зросте лише на 200 гривень, грошей на субсидії буде на 10 млрд менше, ніж цього року.

Загалом, у тому числі через вимоги Міжнародного валютного фонду щодо скорочення дефіциту бюджету саме соціальні міністерства та відомства виявилися обділеними. Так, МОЗ додали всього 1,5% (до 194,1 млрд) при тому, що президент Зеленський, виступаючи нещодавно зі щорічним посланням до Верховної Ради, запевняв, що з 2022-го середня зарплата людей у білих халатах складе 24 тисячі гривень.

«У нашій медицині дефіцит – 100 млрд. гривень. Ми вимагали закласти на Програму медичних гарантій 368 млрд. гривень, тобто 5% ВВП відповідно до законодавства. Це повністю підтримав Комітет з питань здоров'я нації. Після першого читання Рада дала доручення Кабміну знайти ці кошти. Але уряд його проігнорував. На програму медичних гарантій – 167,3 млрд. (2,9% ВВП). Бюджет на Програму медичних гарантій у 2022 році буде більшим на 34 млрд, порівняно з 2021 роком. Але він досі на 100 млрд менший за реальні потреби. 167,3 млрд не вистачить на обіцянку Володимира Зеленського підвищити зарплати медикам (при цьому норма про підвищення зарплат лікарям до 20 тисяч, а медсестрам – до 13,5 тисяч у бюджеті залишилася. І під цю мету обіцяють 2 млрд – Ред). Дефіцит за програмою закупівлі життєво важливих ліків – майже 5 млрд. гривень. Є ще багато інших потреб, які не вдасться забезпечити таким бюджетом. Тож ситуація із системою охорони здоров'я у 2022 році навряд чи зміниться кардинально», - написала у себе у Facebook нардеп член профільного комітету ВР, нардеп від «Голосу» Ольга Стефанишина.

Загалом, на переконання експертів, реальна інфляція, яка в наступному році може виявитися набагато вищою за закладені до бюджету 6%, просто «з'їсть» навіть невелику надбавку на медицину.

Що ж до бюджету Міносвіти, то він у наступному році втратить близько 230 млн (загалом – 171,9 млрд). Щоправда, із 1 січня 2022 року зростуть стипендії для студентів (на них заклали 5,14 млрд).

До речі, дуже цікаво, що витрати на нову «хотілку» Володимира Зеленського — президентський університет до другого читання різко злетіли – якщо спочатку планувалося 100 млн, то в остаточному варіанті бюджету-2022 на цю видаткову статтю виділяється півмільярда гривень.

Куди гірші справи із зарплатами вчителям, яким, ще будучи кандидатом у президенти Зе обіцяв ні багато, ні мало - 4 тисячі доларів щомісяця. 2022-го у цьому напрямі зрушень не намічається взагалі…

Слід окремо наголосити, що у бюджеті «зашита» надзвичайно велика проблема, яка називається «прожитковий мінімум». Від нього залежать 150 інших платежів із держкошторису. Йдеться і про допомогу на дітей, виплати з безробіття, інвалідності тощо. Прожитковий мінімум у бюджеті становить 2500 гривень, при тому що у Мінсоцполітики для працездатного населення його встановлено на рівні 5300 грн. Тобто, в бюджеті закріплено вдвічі менший прожитковий мінімум, а це не просто дисбаланс, а фактор, що дозволяє стверджувати, що про соціальну спрямованість бюджету-2022, на жаль, не доводиться.

Утім, у владних коридорах вважають інакше. Радник президента з економічних питань Олег Устенко у розмові з Lenta.UA зазначивши, що «Україна переходить на новий якісний рівень життя», резюмував: «Наступного року ми фактично повертаємось на наш довоєнний рівень обсягу ВВП, який становитиме 3,8%. Це найвищий показник за всі роки нашої новітньої економічної історії». Тут, як кажуть, все пізнається в порівнянні: МВФ прогнозує світове зростання в 2022-му в 4,9%, а в країнах, що розвиваються, - 5,1%. Зростання у 5% наш уряд також обіцяє, але у 2024 році.

Глава Мінфіну Сергій Марченко, презентуючи в Раді проект держкошторису-2022, особливо підкреслив, що в Кабміні всіляко намагатимуться «продовжувати детінізацію та декриміналізацію української економіки» з тим, щоб у майбутньому суттєво покращити бюджетні показники. Зазначимо, що якщо «детінізація» піде такими темпами, як ми побачили раніше, далеко заїдемо. Судіть самі.

За розрахунками Міністерства економіки, у 2019 році рівень тіньової економіки в Україні знизився з 40% до 28%, проте 2020-го знову зріс до 30%. На думку експертів, економіка так завжди реагує на неправильно побудовану роботу інститутів, жорсткі регулювання та надто складне адміністрування.

До речі, цифри та факти свідчать про те, що ситуація зі всілякими контрабандними махінаціями сьогодні залишається на тому ж рівні, що й 5 років тому і втрати бюджету від цих «схематозів» оцінюються у 90-125 мільярдів гривень щороку. Так що якби у влади справді було бажання перекрити хоча б цю тіньову жилку (привіт нардепу від «Слуги народу» Іллі Павлюку - «смотрящому» по митниці), у бюджеті-2022 напевно знайшлися б кошти на підвищення зарплат і вчителям, і медикам, і всім іншим громадянам, а фінансовий кошторис наступного року, причому цілком обґрунтовано, не називали б консервацією бідності…

Читайте також: Велика гра: чим завершиться запекла сутичка Зеленського та Ахметова