Велика гра: чому Меркель і Макрон не долучилися до антиросійської коаліції

Незважаючи на те, що Адміністрація новообраного президента США Джозефа Байдена ще не сформована «під ключ» на всіх рівнях, Білий дім, не втрачаючи часу, проводить таку активну зовнішньополітичну діяльність, якій позаздрили б усі «турборежімівці» української парламентської більшості разом узяті. Тільки на поточному тижні офіційний Вашингтон зробив відразу кілька принципово важливих і значимих кроків, які позначили парадигму подальших відносин Сполучених Штатів і путінського режиму.

Як відомо, у вівторок, 13 квітня з подачі американського лідера відбулася його телефонна розмова з Володимиром Путіним. У сухому залишку - домовленість про зустріч на території третьої країни, яка повинна відбутися не раніше літа. Цього сигналу з США вистачило для того, щоб російські ЗМІ кілька днів до ряду 24/7 заливалися соловейком, віща про неминуче позитивному, поворотно-знаковому моменті у відносинах Сполучених Штатів і Російської Федерації. Однак недовго пропагандистська музика грала - через кілька днів після бесіди господарів Білого дому і Кремля, з Пенсільванія-авеню, де розташовується офіційна резиденція американського президента, Путіну прилетів менш приємний «привіт».

Читайте також: Меркель вимагає додаткових повноважень для приборкання пандемії

Президент Джо Байден оголосив в країні режим НС через дії Москви і ввів проти неї низку нових санкцій, суть яких вже проаналізувала Lenta.UA . Якщо коротко, то мова йде про істотні фінансово-економічні обмеження для 32-х фізичних і юридичних осіб, а також шести російських технологічних компаній, які, фінансуються «спецслужбами РФ». Одночасно з цим був оновлений список санкцій по Криму, доповнений через те, що «на території окупованого півострова грубо порушуються права людини», - туди потрапили п'ять фізичних і три юрособи, в тому числі СІЗО-1 в Сімферополі. Як повідомляє агентство Reuters з посиланням на високопоставленого члена Адміністрації США, крім явних кроків, американська відповідь буде включати і заходи прихованого характеру. Радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван пояснив, що введені санкції - пропорційну відповідь для захисту американських інтересів від згубних дій Росії. «Мета Байдена - дати потужну і чітку відповідь, але не нагнітати обстановку», - розповів він телеканалу CNN.

Реакцію Кремля на, в общем-то, очікувані санкції, про які говорилося кілька тижнів, можна описати одним словом: істерія. Спікер російського МЗС Марія Захарова у властивій їй артистичною манерою заявила, що «Вашингтон навернув, і тепер буде розсьорбувати», а путінський прес-секретар Пєсков підкреслив, що санкції ставлять під загрозу ймовірну зустріч Байдена і Путіна. Однак останній, до речі, взагалі не коментував списку санкцій кейс, хоча, здавалося б - тема більш ніж «ваговита». Отримавши, якщо вірити Россмо, другу дозу антікоронавірусної вакцини, Путін, не помічаючи зовнішньополітичних штормів, «кермував» вчора на засіданні президії Агентства стратегічних ініціатив щодо реалізації спецпрограми, покликаної подолати «забюрократизованість і абсурдність виснажливих громадян норм і правил».

Тут доречно підкреслити, що останнім часом російські аналітики все частіше звертають увагу на те, що незмінного лідера Кремля фсб-шна група на чолі з секретарем Радбезу РФ Патрушевим поступово перетворює на «кульгаву качку». Дійсно, якщо раніше російський президент був ньюзмейкером геополітичного масштабу, то зараз в цьому сенсі скотився на маргінес - до рівня обговорення стану тротуарів і дахів в російських багатоповерхівках. Коли вчора весь світ пильно стежив за заочним баттлів Вашингтона і Москви, Путін розповідав зігнаному натовпу кабінетних бюрократів, як «зробити людяною роботу соціальної сфери і позбутися від зайвої паперової тяганини».

Утім, нинішній стан путінської фігури на владній дошці РФ - тема для окремої предметної розмови, але гарячу фазу напруження геополітичного масштабу, російський президент «проспав». На відміну від Байдена, якого його попередник на президентському посту Дональд Трамп називав «сонним Джо».

У четвер, близько опівночі за Києвом, президент США провів брифінг, де рефреном була Російська Федерація. «Я думаю, що росіяни, як і американський народ, хочуть жити в світі», - почав Байден і сказав, що прийняв рішення про санкції в помсту за втручання РФ у процес американського волевиявлення: «Вибори - це святе і США не можуть дозволити, щоб зовнішній вплив на них пройшло безкарно». При цьому Байден особливо підкреслив, що санкції не такі потужні, якими могли б бути, тому що США хоче стабільних відносин з Росією, а не ескалації. За словами глави американської держави, він сподівається виробити з Путіним модус-вівенді, тобто правила спільного існування.

«Ми можемо вирішувати найважливіші глобальні проблеми, які вимагають спільної роботи Росії та Сполучених Штатів, включаючи стримування ядерних загроз з боку Ірану і Північної Кореї, припинення пандемії в глобальному масштабі і подолання екзистенціальної кризи зміни клімату», - сказав Байден. Правда, після цього президент США зробив застереження - що Росія не повинна загрожувати союзникам Америки в Європі і окремо в Україні.

Виступ пана Байдена тривав близько семи хвилин. Але і цього часу цілком вистачило для того, щоб чітко позначити позицію США по відношенню до Росії в самих різних напрямках. В тому числі, українському.

«Нас турбує концентрація російських військ на кордонах з Україною і анексія Криму. Ми проти збройних дій, і треба деескаліровать цю ситуацію. І США готові далі діяти конструктивно, щоб слідувати цьому процесу. З Росією необхідно працювати, але якщо РФ буде порушувати інтереси Штатів, ми будемо захищати свою країну, своїх громадян і, звичайно ж, своїх союзників», - зазначив Байден, вкотре нагадавши, що США є «непохитними прихильниками підтримки суверенітету і територіальної цілісності України». До речі, в своїй промові господар Білого дому допустив кілька незручних застережень. Спочатку він переплутав ескалацію і вакцинацію і сказав, що: «США не хочуть запускати цикл вакци... ескалації в конфлікті з Росією». А потім Байден неправильно вимовив прізвище російського президента, сказавши щось на кшталт «президент Клютін».

Після брифінгу Байден відповів на кілька запитань журналістів. Його запитали, чому під санкції, введені 15 квітня, не потрапив газопровід «Північний потік-2». Президент США, назвавши тему газопроводу дуже складною, тому що вона зачіпає інтереси союзників США в Європі, резюмував: «Це питання все ще перебуває «в грі».

Скільки раундів передбачає ця сама гра, Байден не уточнив, але за даними американської преси, сьогодні вже є два «повністю затверджених» Мін'юстом США пакети санкцій проти «Nord Stream-2».

Очевидно, що саме «потік» є важкою артилерією в боротьбі з РФ, і питання лише в тому, коли вона піде в хід? Якщо США в цьому плані демонструють рішучість, то Європа прогнозовано «крутить носом».

Учора глава МЗС Німеччини Хайко Маас заявив, що зупиняти добудову «Північного потоку-2» через загрозу війни на південному сході України не можна, оскільки це, навпаки, може її - війну - тільки спровокувати. І хоча німецький дипломат закликав Росію не стягувати війська, він раптово заявив, що «Москва не зацікавлена у відновленні боїв на Донбасі».

Тим часом в Парижі устами держсекретаря при міністерстві закордонних справ Франції Клемана Бона заявили про відсутність серйозних перспектив вступу України в Євросоюз. Вельми показово, що дана заява французького чиновника прозвучала напередодні приїзду в Париж українського президента, де він проведе реальні переговори з Макрона і віртуальні з Меркель.

«Така у нас тепер Нормандская четвірка», - сказав незадовго до відльоту в «столицю любові» Володимир Зеленський. В опублікованому в п'ятницю, 16 квітня інтерв'ю французькому виданню Le Figaro український гарант назвав протидію будівництву російського газогону, питанням війни: «Як і в будь-якій війні, тут не можна воювати, якщо немає єдності. Якщо «Північний потік - 2» добудують - не тільки Україна програє». Також Зе, висловивши подяку США за списку санкцій тактику по РФ, зазначив: «У Сполучених Штатів - відкрита і чітка позиція, а у європейських країн вона різна і Росія активно користується цим».

На відміну від, скажімо так, гнучку позицію німецьких і французьких чиновників, більш чітку лінію проводять тамтешні ЗМІ.

«Знову чути брязкання зброєю з боку Росії на кордонах України, які, по суті, також є межами Європи. Це просто військові жести або підготовка до військового наступу? У будь-якому випадку важливо, щоб Париж і Берлін осучаснили свою політику щодо Росії з урахуванням її поведінки в Україні», - пише Жан-Сильвестр Монгренье, доктор геополітики, дослідник Інституту Томаса-Мора на сторінках французької Le Monde.

Також він констатує, що через «конструктивних двозначностей» Франції і Німеччини, Росія розглядається не як агресор щодо України, а як третя сторона: «Обгрунтовано чи ні, французи і німці створюють враження, що вони живуть в запереченні дійсності, продовжуючи думати, що росіян можна «адаптувати». Негідно ставити того, хто є жертвою нападу, і агресора на один рівень. Наразі збереження політики умиротворення щодо Росії вже нікуди не годиться. Ангела Меркель повинна вибратися з пастки «Північного потоку-2», яка зміцнює руку Кремля і послаблює Україну. Що ж стосується Еммануеля Макрона, то йому доведеться визнати, що франко-російський «стратегічний діалог» знаходиться в стані смерті мозку. Європа від Дубліна до Владивостока - це фантасмагорія».

На думку експерта, концентрація російських військ поблизу українських кордонів - це тестування української армії, реакції європейських урядів і адміністрації Байдена. «Чи є така тактика обнадійливою? Ні в якому разі! Питання полягає в тому, щоб встановити якусь рутину і втомити країни Заходу, доти, поки Москва не визнає, що настав сприятливий момент для переходу в жорсткий наступ», - робить висновок Жан-Сильвестр Монгренье.

У свою чергу, німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung публікує статтю Рюдигера фон Фріча, який обіймав посаду посла ФРН в Росії з 2014 по 2019 рік. «Російський імператор загострив ситуацію на Донбасі, тому що незадоволений Зеленським, який вживає заходів проти промосковських олігархів в Україні, тому що в черговий раз відчуває себе приниженим США, тому що все більше ускладнюється ситуація навколо осінніх виборів до Держдуми, тому що Крим зазнає великих труднощів без водопостачання з материкової України. І якщо Кремль в якійсь мірі не виключає дій проти України, то за це повинен бути встановлений цінник».

Платою за ймовірну «велику агресію» на Донбасі експерт, серед іншого, називає повне відключення РФ від глобальної мережі SWIFT з тим, щоб російські фінансові інститути не могли укладати міжнародні угоди. А ось введені 15 квітня санкції США щодо окремо взятих російських суб'єктів, в європейському експертному середовищі називають не плюшевими, але і не їжаковими. Тобто, натяк на те, що Путіну просто передали «привіт».

До речі кажучи, екс-президент США Дональд Трамп, який рідко критикував головного мешканця Кремля, за підрахунками Московського центру Карнегі, провів цілих 40 санкційних раундів проти Росії, попутно відправивши на батьківщину 60 російських дипломатів. Питання про те, «попустило» чи це все незмінного російського президента - риторичне. Інша справа, що Трамп не чіпав фінансову систему Росії. Байден торкнув і тепер буде стежити за тим, чи буде як і раніше Путін випробовувати терпіння Заходу, використовуючи Донбас як експериментальний плацдарм...

Наталія Ромашова

Читайте також: Зеленський повідомив, як Росія блокує реформи в Україні