Вчені реконструювали принцип роботи найдавнішого в світі «комп'ютера»

Унікальний пристрій було знайдено на затонулому в Егейському морі кораблі поблизу острова Антикітера. На сьогодні це найстаріша у світі аналогова обчислювальна машина, — повідомляє Ancient Origins.

Артефакт, який отримав назву «Антикітерський механізм», вивчали з 1951 року, але лише недавно вчені Університетського коледжу Лондона (UCL) змогли повністю відтворити принцип його роботи. Древній «комп'ютер», крім обчислень, можна використовувати як календар, астрономічний, метеорологічний і картографічний пристрій.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

При його допомозі стародавні греки передбачали астрономічні затемнення і фази Місяця, визначали положення планет і дати Олімпійських ігор. Використовуючи 3d модель, вчені розшифрували принцип роботи зубчастої передачі, що було непросто, враховуючи, що механізм складається з 82 окремих фрагментів, і це лише третина повного «комплекту».

Дослідників здивували цифри 462 і 442 на внутрішній поверхні пристрою, що збігаються з космічними циклами Венери і Сатурна. Після зіставлення 462-річного планетарного періоду Венери з 63-зубчастим колесом був відтворений механізм, який розраховує точні астрономічні цикли.

Професор Тоні Фріт з Каліфорнійського університету пояснює, що нова модель відображає цикли Сонця, Місяця і планет, і описує її як «вражаючу демонстрацію давньогрецької могутності». Д-р Адам Войцик зазначає, що відтворений командою принцип можна використовувати для розрахунку нових астрономічних циклів.

Вчені мінімізували кількість шестерень в пристрої, назвавши це «ключовим досягненням» в розумінні того, як давньогрецькі інженери втиснули весь видимий космос в один невеликий механізм. Все це, однак, не відповідає на питання, як було створено це чудо античної думки. Тому наступна мета дослідників — повністю відтворити пристрій, в ідеалі — використовуючи лише методи, доступним древнім грекам.

На ілюстрації: модель «Антикітерського механізму». Tony Freeth/UCL