Вчені довели, що жителі Стародавньої Греції та Риму не страждали від деменції

Команда вчених з Університету Південної Каліфорнії дійшла висновку, що жителі Стародавньої Греції та Риму не страждали від хвороби Альцгеймера настільки часто, як сучасні люди. Про це повідомляє Journal of Alzheimer's Disease.

Були проаналізовані класичні праці з медицини VIII століття до нашої ери – III століття нашої ери. Виявилося, що в текстах містилося «напрочуд мало» свідчень про когнітивні порушення у людей похилого віку.

Читайте також: Чому у жінок частіше розвивається хвороба Альцгеймера, з’ясували вчені

Раніше вважалося, що стародавні греки та римляни просто не доживали до старості, тому не стикалися з віковими захворюваннями. Проте сучасні дослідники це спростували. Середній вік смерті в Греції становив 70 років, а багато хто жил і довше.

У світі порушення пам'яті стали поширеними супутниками старіння. Приблизно третина людей старше 85 років страждає на деменцію.

Але каліфорнійські вчені не знайшли жодної згадки про старечу втрату пам'яті у працях Гіппократа та його послідовників, а також Арістотеля. У грецьких текстах IV–III століть до нашої ери вказувалися такі симптоми старечого занепаду, як глухота, безсоння, запаморочення, втрата зору та розлади травлення, але не когнітивні проблеми.

Вчені висловили припущення, що нинішня «епідемія» деменції є продуктом сучасного життя. Ризик її розвитку підвищують забруднене промисловими викидами повітря, неправильне харчування та інші блага цивілізації.

Автори дослідження закликали ширше досліджувати історію деменції в давні та досучасні часи та встановити, коли це захворювання почало ставати масовим. Це дозволить краще зрозуміти вплив довкілля на розвиток когнітивних порушень.

Фото: pixabay.com

Читайте також: Звичку, яка підвищує ризик захворіти на деменцію, назвали вчені