Варшавська луна: як поляки посварилися через саміт у США щодо України

Після завершення великого переговорного саміту у Вашингтоні, в інформаційному просторі розпочалося обговорення потенційного місця зустрічі Володимира Зеленського та Путіна: Рим, Женева, навіть Москву називали. Пізніше заговорили про Будапешт, а в середу 20 серпня відбулася телефонна розмова кремлівського диктатора з лідером Туреччини. Сенс такий: якщо розпочали мирний процес у Стамбулі, значить, там і треба продовжувати. Тут, звичайно ж, одразу виникають асоціації. Власне, Угорщина – це відомий Будапештський меморандум зразка 1994 року про гарантії безпеки України. Доля цього документа, як відомо, склалася сумно. У той же час Стамбул - це ще один меморандум, який помер, не народившись на зорі путінської спецоперації.

Нині ж у рамках великої дискусії щодо мирного врегулювання країна-агресор не заперечує, щоб свої підписи під новою гіпотетичною угодою поставили країни Заходу. Але за однієї абсурдної за своєю умовою - Росія також має бути серед зазначених вище гарантів безпеки. Також на болотах серед гарантів хочуть бачити Китай, який є постійним членом Ради безпеки ООН, і, можливо, Туреччину.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Щодо прямих переговорів Зеленського та Путіна: Кремль, як і раніше, крутить платівку про те, щоб підвищити статус учасників консультацій, але щодо участі у всьому цьому перших осіб нічого не говорить досі. При цьому Дональд Трамп і його друг Віткофф стверджують, що російська сторона нібито пішла на якісь поступки під час саміту на Алясці і фактично згодна чи не на присутність військ НАТО на українській території. Формула звучить так: Україна віддає частину окупованих земель або погоджується з їхньою втратою, натомість отримує гарантії безпеки у вигляді якогось аналога п'ятої статті статуту НАТО. Втім, навколо цього тематичного кейсу точаться запеклі дискусії.

Водночас неймовірне багаття дискусійних пристрастей спалахнуло у сусідній Польщі. Відсутність Варшави за столом переговорів у Білому домі вдарила по всьому політичному істеблішменту країни, яка вважає себе одним із головних союзників Києва. Слід зазначити, що початку путінської «СВО» Польща надала вагому підтримку нашій країні. Саме через її територію проходять усі офіційні візити до України, вона стала основним логістичним хабом для постачання західних озброєнь та іншої допомоги Києву. Зрештою, сусідня Польща прийняла у себе понад мільйон українських біженців.

Варшаву при цьому пов'язують досить тісні стосунки з Вашингтоном: ще до повномасштабної війни країна позиціонувала себе ключовим союзником США в Європі, а Вашингтон залишався головним постачальником озброєнь для Польщі. При цьому старий-новий господар Овального кабінету Дональд Трамп вподобає нового президента Польщі Кароля Навроцького, а представники Держдепу навіть були присутні на його інавгурації. У такому контексті відсутність запрошення будь-кого з польських лідерів - чи то прем'єр чи президент - на зустріч Трампа, Зеленського та провідних європейських лідерів у Польщі сприйняли як удар нижче за пояс. Особливо з урахуванням присутності президента Фінляндії Олександра Стубба, якому навіть довелося пояснювати журналістам, навіщо його запросили. Пояснення тут, втім, просте: 57-річний Стубб вважається улюбленцем Трампа, з яким президент США любить грати в гольф. Тим часом польські політики, навпаки, були змушені виправдовуватись перед суспільством, чому їх не виявилося за столом переговорів. Тим більше, що за день до зустрічі джерела у Варшаві запевняли в коментарях журналістам, що місце для Польщі в Білому домі залізно «забите».

У цьому сенсі ключового удару зазнав новоспечений президент Навроцький, якого підтримує опозиційна партія «Право і справедливість». Скандал став першим геополітичним викликом для колишнього історика, який прийшов де-юре до владного олімпу менш як два тижні тому. Саме пан Навроцький, нагадаємо, представляв Польщу на онлайн-зустрічі «коаліції охочих», яка передувала саміту у вузькому колі. Польські експерти наполягали, що представляти країну у Білому домі мав саме глава держави. Серед доказів звучало те, що зв'язки Навроцького з Трампом вже тісніші, ніж у прем'єра Дональда Туска, і що на двосторонні переговори з Трампом 3 вересня полетить саме президент РП. Саме з цим чинником в адміністрації польського лідера і спробували пояснити пропуск саміту у Вашингтоні. У Навроцького заявили, мовляв, президент віддає пріоритет підготовці до майбутньої двосторонньої зустрічі. Цей позиційний сигнал, однак, викликав вулкан критики: Навроцького звинуватили у неправильній ростановці пріоритетів та добровільній відмові від вищої дипломатії. У результаті йому довелося виступити зі спеціальною заявою, в якій він повідомив, що представляти країну мав прем'єр Туск, а запрошення на зустріч залежали безпосередньо від Володимира Зеленського. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський парирував на це тим, що запрошення - це прерогатива сторони, що приймає, тобто США, вказавши на «привілейовані відносини» Навроцького та Трампа. «Я прошу використати їх на благо Польщі та Європи», - сказав головний польський дипломат. Адміністрація президента у відповідь заявила, що у відсутності запрошення винен сам Сікорський: на зустрічі «коаліції охочих» він нібито сказав, що Польща не готова до участі у саміті у Білому домі. Це ще більше розчарувало главу МЗС: він опублікував стенограму, щоб довести, що подібних слів не говорив. Тим часом прем'єр Туск запропонував дати час адміністрації президента, щоб вона сформулювала «виразну позицію», натякаючи на те, що цей тематичний кейс ще не закритий. Паралельно деякі польські гравці кидають каміння й у київський город. Як визнала права польська партія «Конфедерація», саме Зеленський мав «вибити» Польщі місце за столом переговорів, але не зробив цього.

Тим часом, одним із найпоширеніших неофіційних пояснень відсутності представника Польщі у складі команди євролідерів на переговорах у Вашингтоні є страх «побити горщики» з Дональдом Трампом. У чому суть? Не далі, як 15 серпня країна святкувала День польської армії - свято, пов'язане з перемогою над Червоною армією 1920-го. Президент Навроцький у своєму привітанні наголосив на ролі українців у цій перемозі. «Свобода – безцінна. Її не можна купувати чи продавати, її слід захищати... Тому ми ніколи не здамося перед російським імперіалізмом. І тому ми підтримуємо Україну, яка захищає свою свободу – щоб Європа була цілісною, вільною та у світі. Росія – не та, кого неможливо зупинити. Росія не є непереможною», - заявив, зокрема, президент Польщі. Остання репліка Кароля Навроцького виглядає як відкрите опонування нинішньому господареві Овального кабінету, який саме напередодні заявив про необхідність поступок задля компромісу з «непереможною» Росією. У такій ситуації візит польського президента до Вашингтона у складі європейської владної збірної виглядав як ризик зіпсувати стосунки з головою Білого дому – тому, подейкують у політкулуарах, від цього кроку було вирішено відмовитись.

Ще одна можлива причина – небажання брати на себе додаткові зобов'язання щодо підтримки України. Адже щоб переконати пана Трампа скоригувати свою позицію щодо мирних переговорів, європейські лідери публічно озвучили додаткові зобов'язання щодо подальшої підтримки Києва. Зокрема, про готовність відправити у разі припинення бойових дій війська до нашої країни. А ось у партії «Право і справедливість», яка стоїть за польським президентом вустами депутата Пшемислава Чарнека, заявили: «Президент Навроцький не приєднується до коаліції охочих направити війська в Україну, і тому добре, що його там у Вашингтоні не було».

Тим часом відлуння вашингтонського саміту все ще гранично чітко звучить в Україні. Зокрема, експерти, аналізуючи зустріч на найвищому рівні у Білому домі, моделюють траєкторію подальшого розвитку подій. У цьому контексті політолог Володимир Фесенко констатує наступне: «Загрози, які виникли під час зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, після зустрічі в США Зеленського, Трампа та євролідерів нібито нейтралізовані. Але розслаблятися зарано. Трамп ще певною мірою залишається під «чарами» Путіна. Крім того, російський диктатор запропонував нову пастку в подальшому переговорному процесі. У відповідь на пропозицію Трампа про тристоронній саміт (Трампа, Зеленського та Путіна), кремлівський начальник запропонував спочатку провести двосторонню зустріч між президентами України та РФ. Думаю, що мало хто чекає, що така зустріч принесе позитивний миротворчий результат. Скоріше навпаки. Я взагалі важко собі уявляю, як вони нормально спілкуватимуться без модерування вмілого посередника. А якщо ще ця зустріч відбудеться в Будапешті, як кажуть деякі ЗМІ, поганий результат буде просто запрограмований. Путін явно робить ставку на провокування нової кризи у переговорному процесі. А Трамп знову це наївно сприймає як реальний шлях до завершення війни. Щоправда, ймовірно, Путін не поспішатиме з цією зустріччю, і виставлятиме попередні умови, які має виконати Зеленський, щоб ця зустріч відбулася. Якщо президент України відмовлятиметься, то Путін апелюватиме до Трампу, що нібито Україна не хоче миру і зриває переговори. Тож боротьба за Трампа та подальшу логіку переговорного процесу триває. Точніше все тільки починається».

Читайте також: Україна, США та Європа розробили військові варіанти підтримки мирних переговорів

Читайте також: Цікаві часи попереду, - Трамп