Валдайське самодурство: про що сказав і промовчав Путін на «великому» експертному форумі

У четвер, 27 жовтня, президент країни-агресора взяв участь у засіданні дискусійного клубу "Валдай". Путін зустрічається з експертами у рамках цього формату щороку, але вперше рандеву пройшло в умовах повномасштабної війни з Україною. І при цьому тема засідання була сформульована так: «Світ після гегемонії: справедливість та безпека для всіх». Тобто, незважаючи на те, що через надзвичайне за формою та суттю своє військове вторгнення РФ у суверенну Україну, через яке весь цивілізований світ ось уже вісім місяців поспіль «стоїть на вухах», Кремль вирішив тему війни винести за дужки, наголосивши на якихось абстрактно-філософських кейсах.

Як підрахували росЗМІ, Путін провів на сцені «Валдая» три години та 40 хвилин. Спочатку він виступив із тривалою промовою, а потім відповідав на запитання придворних політологів. При цьому про Україну у своєму спічі бункерний мешканець не сказав майже жодного слова – він таврував Захід, використовуючи вже відомі свої твердження, а також цитуючи Солженіцина та Достоєвського («Захід останніми роками і особливо останніми місяцями зробив цілу низку кроків на загострення»), «Заходу характерно триває засліплення перевагою», «їм просто нема чого запропонувати світу, крім збереження свого домінування»).

Читайте також: Білий дім попередив Росію, чим загрожують атаки на комерційні супутники США

Загалом, ораторське соло кремлівського диктатора виглядало як нудотний для слухача сеанс самолюбування та утвердження власної величі. Щось більш-менш наближене до нинішніх реалій почалося, коли Путін вступив у діалог із учасниками клубу. Перше питання модератор дискусії поставив про наслідки війни для Росії – звичайно ж, не вживши цього слова. Путін же, використовуючи у формулюваннях вираз «на українському напрямі», розпочав відповідь зі своєї оцінки подій 2014 року, внаслідок яких Україну залишив президент-втікач Янукович. Зрештою, саме ці події і призвели до «спеціальної військової операції», випливало з путінської відповіді.

«Звичайно, ми маємо витрати – і, перш за все, це стосується втрат, пов'язаних із проведенням спеціальної військової операції. Я весь час про це гадаю. Є економічні втрати, але й величезні придбання. Те, що відбувається, без жодного сумніву зрештою, я хочу це підкреслити, йде на користь Росії та її майбутнього», - наголосив господар Кремля. Користь, за його версією, полягає в тому, що економіка та бізнес, які залежали від західних партнерів, тепер мають навчитися працювати самостійно. При цьому західні компанії, як стверджує Путін, «мріють повернутись» до країни, яку залишили на знак протесту проти війни.

Зазначимо, що за вісім місяців повномасштабного вторгнення Росію залишили найбільші міжнародні компанії, обрушився російський ВВП і підскочила інфляція. У результаті Центральний банк РФ запровадив валютні обмеження та закликав готуватися до «жорсткої перебудови економіки».

Але повернемось до «Валдаю». Далі модератор, обходячи від гріха подалі гострі кути та точні форм+улювання, запитав, що послужило поштовхом, щоб Путін вирішив вторгнутися в Україну. Перерахувавши заїжджені до дірок тези якось «загроза» вступу України до НАТО та «відмова» Києва від Мінських угод, Путін заявив, що РФ через вісім років після подій 2014 року мала «щось робити з Донбасом», а саме визнати незалежність самопроголошених республік та включити їх до складу Росії. А для здійснення цих планів потрібно було проводити спецоперацію. Навряд чи є хоч якийсь сенс коментувати по суті цей потік абсурду, оскільки будь-кому навіть у самісінькій темряві видно, наскільки ця «аргументація» апріорі абсурдна...

На питання про те, що Росія, можливо, недооцінила Україну як військового супротивника, Путін відповів: «Ні», чим зайвий раз продемонстрував неадекватність реаліям, хоча б тому, що сам же планував уже за лічені дні взяти Києва, а за кілька тижнів пройтися парадом по Хрещатику.

Далі учасники так званої дискусії підштовхнули Путіна до міркувань про те, що він, як і раніше, вважає росіян з українцями одним народом і виходить, що «у нас громадянська війна між частинами одного народу?». «Ну, почасти так», - сказав у відповідь кремлівський диктатор, знову публічно розписавшись у нерозумінні ні минулого, ні дійсності.

Примітно, що після ганебної втечі «визволителів» із Харківської області та очікуваного наступу ЗСУ на Херсон Путін продовжує стверджувати, що поставленої мети в Україні досягнуто. Він навів два приклади – по-перше, «якби ми діяли інакше, ми не змогли б із двох сторін розмістити там сили» (у самопроголошених «ЛДНР» – ред.), по-друге, «ЛНР» «звільнено повністю». Зазначимо лише, що восени українські військові розпочали контрнаступ і в Луганській області, зокрема, і поступово звільняють населені пункти.

«Наш план і мета одна – допомога людям, які мешкають на Донбасі», - продовжив потік безглуздя Путін. Як відомо, допомога Росії закінчилася мобілізацією, яка призвела до того, що чоловіче населення Донбасу буквально викошене «братушками» із РФ.

Показово, як однією реплікою Путін дав зрозуміти, що відповідає за операцію Міністерство оборони РФ, а не особисто: «Що там конкретно планує генштаб, ну... Ні, я знаю, звичайно, але це не той випадок, щоб розповідати».

Російський політолог Іван Сафранчук, попередньо звинувативши Україну в тому, що вона нібито готується до «ядерної провокації», запитав Путіна, чи можна сказати, що світ стоїть на порозі конфлікту з використанням ядерної зброї. «Поки що ядерна зброя існує, завжди існує небезпека та її застосування», - розпочав відповідь бункерний мешканець, а потім розвинув тему «вини Києва та західних країн» у загостренні ситуації на цьому напрямі. «Вся ця метушня навколо ядерних загроз примітивна», - зазначив Путін, який, нагадаємо, наприкінці вересня сам наголошував, що при загрозі територіальної цілісності Росія застосує усі наявні кошти, і попереджав, що це не блеф. При цьому метушнею, за твердженням незмінного господаря Кремля, займається Захід, який шукає додаткові аргументи для протистояння Росії і хоче вплинути на її союзників та нейтральні країни. Росія ж, наголосив Путін, лише відповідає «натяками».

«Нам не потрібний ядерний удар по Україні, сенсу немає ні політичного, ні військового. І, до речі, єдина країна у світі, яка використовувала ядерну зброю, це США, а у нас є військова доктрина, нехай прочитають», - додав Путін, маючи на увазі обмежену кількість підстав для використання ядерної зброї Москвою. Попутно Путін звинуватив Київ у створенні «брудної бомби» та планах створення ядерної зброї, повторивши вже раніше розтиражовані фейки Кремля.

Загалом питання «ручних» політологів, серед яких, до речі, не було західних експертів, на 99% були компліментарні - хтось навіть просив дозволу про спільне селфі. Червоною ниткою всього Валдайського форуму була путінська критика Заходу. Хазяїн Кремля не раз повторив віз і маленький візок претензій до країн «золотого мільярда», звинуватив їх у бажанні встановити світову гегемонію за рахунок інших народів і заявив, що Росія їй не підкориться. При цьому Путін намагався всіляко відтіснити у своїй риториці тему війни в Україні на другий план, наголошуючи на необхідності створення «нового світопорядку».

«Головний меседж Путіна на «Валдаї» - на Захід, «треба домовлятися, давайте домовлятися/дружити, ми вам потрібні». Це стає центральною темою для Кремля: будь-якими шляхами вибити згоду Заходу на діалог, вибити собі перепочинок та можливі шляхи відходу. Путін задіяв дипломатію – усі закордонні лідери, з ким він говорив, було рекрутовано на ретрансляцію прохання про переговори. Путін задіяв усіх лобістів на утриманні – не лише Сійярто, а й політиків Румунії, Німеччини, Австрії, Сербії, загалом увесь лобістський корпус. Путін розмахує ядерною палицею, ймовірно, також розраховуючи таким чином простимулювати Захід до діалогу. Путін намагається довести корисність і вигідність Росії – як те саме джерело дешевих (щодо грошей, але не політично) енергоносіїв, як противагу у взаємодії з Китаєм...», - зазначає заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

«Путін демонстративно зменшив апетити – «ми не збираємося ставати гегемоном». У ситуації коли Захід активно готує демонтаж Росії, це звучить анекдотом. Але ключовий висновок щодо «Валдаю»: у Путіна все погано і в Росії все теж погано. Те, що про війну Путін заговорив, уже відповідаючи на запитання аудиторії, свідчить про витоки цього «погано». Путін розраховує втриматись лише через вислизання з війни та ізоляції. Але навряд чи це йому дозволять. Зрештою Заходу потрібно буде за чийсь рахунок (так, саме РФ) компенсувати всі збитки від російського геополітичного демаршу. До того ж Захід, здається, нарешті вивчив трисотлітній урок: Москва завжди нападає знову, завжди відновлює конфлікт, завжди знову стає джерелом все більш серйозних загроз, жодних поразок у війнах цей цикл не припиняють. Демонтаж – єдине надійне для безпеки регіону та світу рішення», - підсумовує політолог.

До речі, не втомлюється дивувати залізничність путінського оточення, яке, втім, цілком гармонійно вписується в ілюзорний світ незмінного господаря Кремля. Так, спікер російського президента Дмитро Пєсков, за «гарячими слідами» Валдайського форуму назвав промову президента РФ не просто програмною, а світоглядною та прикладною, при тому, що в спічі були реально примітивні вкраплення, властиві хіба що добре знайомій Путіну пітерській підворітті. Наприклад, багаторічний лідер країни-агресора в контексті обговорення, здавалося б, глобальних питань, заявив, що «декому сьогодні слід сидіти на попі рівно і не крякати». І подібного роду «перлів» прозвучало чимало. Але ключове в цій усій історії те, що Путін чітко показав, що воюватиме до останнього «чмобика», а значить прямі чи непрямі заклики до переговорів, що повсюдно звучать з Кремля, не варті нічого. Тобто всі ці комунікаційні сигнали Кремля – не більше ніж спекулятивні трюки представників розрежиму з метою затягнути час, набратися сил і продовжити «звільнення» України...

Читайте також: Зеленський розповів про відключення світла в Україні