В український прокат вийшов фільм двох класиків світового кінематографу

Пандемія коронавірусу та пов'язана з нею нестача нової кінопродукції для прокату несподівано обернулася іншою стороною - у кіноглядачів з'явилася можливість побачити у кінотеатрах кінокласику минулих років. "Краплі дощу на розпечених скелях" французького кінорежисера та живого (на відміну від іншого класика Райнера Вернера Фасбіндера, який помер у віці 37 років, змішавши разом наркотики, снодійне та алкоголь) Франсуа Озона - той самий випадок.

Фільм побачив світ ще 2000-го року, знятий 32-річним Озоном за п'єсою Фасбіндера, яку той написав у 19 років, але так і не поставив. Цілком можливо, що у німецького режисера, відомого, крім іншого, своєю бурхливою бісексуальністю, це було своєрідною екранізацією його раннього життєвого досвіду - у фільмі історія, скажімо так, кохання розгортається навколо короткої історії спільного життя 50-річного Леопольда та 20-річного Франца, в якій у другій половині стрічки включаються їх колишні коханки.

Починається фільм Озона, також відомого в особистому житті як бісексуал (це уточнення тут необхідне) цілком традиційно - з того, як досвідчений спокусник Леопольд приводить до себе додому боязкого і навіть можна сказати трепетного юнака Франца. У другому акті (фільм зберіг структуру п'єси Фасбіндера) вони вже живуть разом, причому Лео, пересичений Францем, третює його навіть по дрібницях.

І тут глядачеві здається, що зараз почнеться поворот сюжету, як, наприклад. у відомому старому польському фільмі "Анатомія кохання", який у 70-ті роки йшов в українському прокаті, коли дві сторони в любовному дуеті міняються місцями і сторона, що раніше підкорялася, стає домінуючою. І, до речі, на той час стрічку можна назвати точною у психологічних деталях.

Однак Фасбіндер, а слідом за ним Озон йдуть іншим шляхом - під час від'їзду Лео до його квартири приходить колишня кохана Франца юна блондинка Анна, вони відновлюють свої сексуальні стосунки (цілком, втім, невинні з її боку) і збираються розпочати нове життя. Однак у цей час повертається Лео - і тут закінчується психологічна драма і починається авторське свавілля. Анна раптом протягом п'яти хвилин закохується в Лео, який і тут розігрує домінанта - і відразу з'являється ще один персонаж, ровесниця Лео Віра, яка, як невдовзі з'ясовується, колись була чоловіком-коханцем Лео, але потім, сподіваючись на шлюб ( дія відбувається в 70-ті роки), зробив (або зробила - тут вже можна заплутатися) операцію зі зміни статі.

Тут, звичайно, можна звинуватити нас у спойлерах - але в даному випадку наш обов'язок полягає в тому, щоб попередити глядача, що на нього чекає. А саме – штучно сконструйована 19-річним юнаком Фасбіндером мелодрама (він не лише знімав 3-4 фільми на рік, а й написав більше 20 п'єс), трохи припудрена майстерністю Озона. Комусь вона може сподобатися, комусь - ні, але до її безперечних переваг належить тривалість менше півтори години.

А в кінотеатр піти варто. Все-таки – результат спільної творчості двох класиків.

Фото: Pinterest