В Україні відзначають 111-й день народження Бандери

Сьогодні в Україні відзначається день народження однієї з найбільш обговорюваних постатей української історії - очільника ОУН Степана Бандери, повідомляє УНІАН.

«З дня його народження виповнюється 111 років. Патріоти вважають Бандеру борцем за незалежність України і противником будь-яких іноземних окупантів, водночас російська пропаганда намагається представити Бандеру як коллаборанта і соратника нацистів», - йдеться у повідомленні.

Степан Бандера як реальна історична постать вів свою діяльність у вкрай непростих реаліях іноземної окупації України сусідніми державами, а згодом і Другої світової війни. Факти його біографії часто стають предметом різних міфів і маніпуляцій на догоду політичному моменту. Втім, важко заперечувати, що після початку російської агресії проти України Бандера перетворився для значної частини українців у символ національного опору.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (сучасна Івано-Франківська область), в родині греко-католицького священика. На той час час Прикарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії. Батько Бандери був активним учасником політичного життя регіону, зокрема - був послом до парламенту ЗУНР - УНР у Станіславові.

У вересні 1928 роки рік після закінчення гімназії Бандера перебирається до Львова і записується до агрономічного відділу Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року. У студентські роки юнак активно включається в українські національні ініціативи та впадає у немилість польської влади, яка на той час фактично проводила у відношенні до українського населення дискримінаційну політику. Перед дипломним іспитом його заарештували.

1929 року Степан Бандера вступив до Організації українських націоналістів (ОУН) і обіймав у ній різні посади, а 1933 року його офіційно затвердили крайовим провідником ОУН на західноукраїнських землях. Під керівництвом Бандери ОУН починає діяти набагато радикальніше та організовує кілька політичних вбивств, які отримали широкий резонанс. Зокрема - вбивство шкільного куратора Гадомського, відповідального за полонізацію української освіти; вбивство секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова, як відповідь на Голодомор; вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, під керівництвом якого Варшава провела жорстокі акції «пацифікації» українського населення.

1936 року Бандеру засудили до довічного ув'язнення, але з падінням Польщі у війні з Німеччиною 1939 року він вийшов на свободу.

На волі Бандера розробляє план побудови мережі ОУН на всій території України, проте у цей же період у лавах ОУН відбувається розкол, причинами якого стали розбіжності між активістами ОУН в Галичині, і членами організації, що жили за кордоном. Фактично під керівництвом Бандери частина ОУН відділяється. Членів нового крила ОУН стали називати «бандерівцями» (ОУН (б)), членів «старого» крила - «мельниківцями» або ОУН (м).

ОУН розраховувала використовувати війну між гітлерівською Німеччиною та СРСР для створення української держави. 30 червня 1941 Бандера і Провід ОУН проголошують у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності. Німеччина українську державу не визнала, Бандеру заарештували і після відмови скасувати відповідний акт кинули до концтабору Заксенхаузен.

Новостворені українські підрозділи УПА у цей час переходять до збройної боротьби проти німецької окупації. Не рідкістю були також їх зіткнення з польськими та радянськими партизанами. 1944 року Бандеру звільнили з ув'язнення, після чого він повертається до діяльності в ОУН.

Організація продовжувала активну діяльність навіть після закінчення Другої світової війни. Останні роки свого життя Бандера провів у Мюнхені. 1959 року його убив радянський агент Богдан Сташинський.

Незважаючи на поширений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА. Український інститут національної пам'яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну, ОУН (б)) і Зарубіжні частини ОУН в 1946 -1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич та Василь Кук. Історики відзначають, що УПА почала формуватися тільки в 1942 році, коли Бандера перебував у німецькому концтаборі. Тому він фізично не міг керувати так званими «бандерівцями» у роки Другої світової війни.

Смолоскипна хода Сучасні праві і патріоти в день народження Бандери, 1 січня, проводять традиційне смолоскипна хода. В цьому році всіх бажаючих запрошують взяти участь в столичному Марші честі, гідності та свободи. Хода розпочнеться о шостій вечора, збір учасників - в парку Тараса Шевченка.

Ілюстративне фото: YouTube