В очікуванні рішення Конституційного суду: чи можливий зрив виборів Верховної Ради

Дострокові парламентські вибори - під великим знаком питання. Учорашнє рішення Великої палати Конституційного Суду про визнання невідкладним розгляд про відповідність нормам Конституції України указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради змусило занервувати багатьох політичних гравців. Мало того, що багато хто з них до цих пір знаходяться в стані переговорів, намагаючись сформувати союзи (яскравий приклад, про який ми писали раніше - спроби домовитися між Віталієм Кличком і Михайлом Саакашвілі), так до того ж ще й КС може обнулити ситуацію своїм рішенням.

При цьому всі партії країни опинилися у «вилці»: для участі у виборах вони повинні до 10 червня провести з'їзди, оголосивши своїх кандидатів в депутати. Водночас відкрита частина пленарного засідання Конституційного Суду з розгляду справи відбудеться 11 червня - на наступний день після заборони ЦВК на проведення з'їздів. Коли буде оголошено остаточний вердикт - невідомо, але визнання невідкладним автоматично означає, що Конституційний Суд зобов'язаний розглянути і винести рішення протягом одного місяця - до 4 липня 2019 року. Таким чином старт кампанії для українського політикуму ризикує виявитися «холостим»: партії покажуть кандидатів, але КС скасує вибори...

Про високу ймовірність зриву виборів, призначених президентом Володимиром Зеленським на 21 липня, вже активно говорять експерти. Зокрема, голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська прямим текстом говорить про те, що в разі визнання неконституційності указу президента про розпуск Верховної Ради і призначення позачергових виборів виборча кампанія може бути скасована. «Виборчий процес є безперервним і не може бути тимчасово призупиненим, тому наслідком однозначного - якщо воно таким буде - рішення може бути тільки скасування і припинення кампанії в цілому», - написала Айвазовська. Вона нагадала, що закони, підзаконні акти, укази або їх окремі положення втрачають силу в день прийняття рішення КС.

Водночас в коментарі Lenta.UA політолог Ярослав Макітра зазначив, що рішення КС з даного питання може сплутати карти багатьом. «Не факт, що Зеленському вдалося взяти КСУ під тотальний контроль, і навряд чи його втримав у своїх руках Петро Порошенко. Тому рішення може бути винесено з високим ступенем об'єктивності, що раніше траплялося дуже рідко», - зазначив він.

При цьому він зазначив, що указ Зеленського про розпуск Верховної Ради був неоднозначним, оскільки, незважаючи на те, що коаліції на момент рішення дійсно не існувало, залишилося незакритим питання з юридичної фіксації даного факту. «Свого часу при Януковичі була виключена ціла глава закону «Про регламент», яка чітко регулювала дані питання, і її не відновили і нових нормах в тому законі теж немає. Тому можна керуватися тільки нормами Конституції. І що візьмуть за основу судді, передбачити складно. І це добре, тому що буде більше довіри до вирішення суддів. А ще очевидним є той факт, що коаліціанти з БПП і «Народного Фронту» маніпулювали законом, щоб зберегти владу, а тепер саме цей законодавчий нігілізм їх і наздогнав, оскільки двояким трактуванням скористався президент Зеленський», - зазначив Ярослав Макітра.

Поки ж всі центральні партії, які планують брати участь на виборах, максимально відсунули свої з'їзди - «Слуга народу» пройде 8 червня, «Європейська справделівость» - на 9 червня, хоча планували провести партійні збори 6-го числа.

Показовою є і відсутність поспіху в рухах кандидатів на «мажоритарці». Станом на вчорашній день на 198 мажоритарних округах зареєструвалися «аж» 32 кандидата. По суті, це означає, що через неясність ситуації ніхто не хоче бігти попереду паровоза. З огляду на те, що згідно з календарним планом, кандидати можуть реєструватися до 25 червня, вони явно будуть розраховувати, що рішення Конституційного суду буде прийнято до цієї дати...

Дмитро Качура