В Аргентині планують відмовитись від державної підтримки національної кінематографії

На своїх передвиборчих фотографіях новий президент Аргентини Хав'єр Мілей іноді знімався з бензопилою - не через свою кровожерливість, звичайно, а демонструючи, як він радикально скорочуватиме державні витрати в країні, яка страждає від боргів та інфляції.

Схоже, що зараз його бензопила дійшла до аргентинського кінематографу, оскільки, як повідомляє Variety, Мілей має намір стримати свою передвиборчу обіцянку, включаючи ліквідацію Національного інституту кіно країни (INCAA) та його кіношкіл (ENERC). Його намір, пише видання, привернув увагу понад 300 режисерів, продюсерів, акторів та інших кінематографістів на чолі з лауреатами премії "Оскар" Педро Альмодоваром та Алехандро Гонсалесом Іньярріту, переможцями Каннського кінофестивалю Акі Каурісм'яні та братами Дарденн, що підписали комюніке, яке протестує проти пропозиції вкрай правого лібертаріанця.

У заяві нещодавно сформованої коаліції Cine Argentino Unido, яку очолює асоціація кінорежисерів, йдеться: «Аргентина з самого початку побудувала яскраву, неоднорідну і динамічну кіноіндустрію. З 1944 року в країні діють державні установи, які регулюють та просувають кінодіяльність, використовуючи ресурси, отримані внаслідок використання аудіовізуальних матеріалів. Сьогодні кіноіндустрія передбачає десятки тисяч якісних робочих місць та готує професіоналів, які співпрацюють у копродукції у всьому світі. Рік за роком аргентинське кіно присутнє на фестивалях у Каннах, Берліні, Сан-Себастьяні, Венеції та багатьох інших, пропонуючи світові нашу точку зору, наші історії та нашу ідентичність. Ніщо з цього не було б можливим без державної політики, яка б сприяла розвитку культури, і без Закону про кіно, який передбачає спеціальні засоби для цієї діяльності».

«Аргентинське кіно – це процвітаюча індустрія, яка створює тисячі робочих місць, експортує контент та залучає до країни іноземні інвестиції. Реалізація цього законопроекту матиме руйнівні, незліченні та непоправні наслідки для всієї культури та національного суверенітету, особливо для працівників, які залежать від індустрії культури, що призведе до появи тисяч нових безробітних», - продовжує заява.

Крім того, у кінематографістів є надія, що Конгрес Аргентини, в якому політична партія Мілея, La Libertad Avanza, займає лише 40 із 257 місць у нижній палаті та сім із 72 місць у сенаті, не затвердить пропозицію президента. Як кажуть кінематографісти: «Ми не просимо більшого фінансування, ми просимо, щоб закон про кіно залишався чинним, щоб наше кіно могло продовжувати підтримувати себе. Фінансування від INCAA покриває лише невелику частину бюджету фільму та служить насамперед для залучення фінансування з інших країн».

Кінофонд INCAA в даний час складає всього $9 млн., половина з яких спрямована на розробку фільмів, а інша половина - на накладні витрати, театральні приміщення тощо, з чого кінематографісти роблять висновок, що ті у владі, хто запропонував скасувати фінансування аргентинського кіно, просто не знайомі з його реаліями.

Однак насправді здається, що кінематографісти просто не розуміють (або вдають, що не розуміють), що такі аргументи проти політиків-популістів "не працюють". Бо якщо, наприклад, влада звернеться безпосередньо до "простого народу" з питанням, чи залишити ці $9 млн. кінематографістам, забравши цю суму у громадського транспорту чи охорони здоров'я, відповідь зрозуміла заздалегідь. І якщо Мілей у своїх передвиборчих обіцянках говорив про заміну аргентинського песо на долар, то що йому завадить порадити аргентинським кінематографістам придивитися до досвіду Голлівуду, який прекрасно працює без державного фінансування?

Фото: Х