Українці представили послання до всього світу «МІЙ ЧЕРНІГІВ. Танго нескореності!»

Адже такі твори не народжуються до дат та ювілеїв. Вони створюються за покликом людських сердець, які об’єднує любов до чарівного українського міста на Десні.

Старовинного та сучасного, сповненого болем війни, але світлого та рішучого. Міста, де у зруйнованих будинках, бібліотеках та театрах продовжує грати танго нашої нескореності.

Відеоробота «МІЙ ЧЕРНІГІВ. Танго нескореності!» на авторський музичний твір народної артистки України Марини Гончаренко створена в рамках проєкту Єдиний мистецький простір Чернігівщини. Слова до пісні написала Галина Петрова. Особлива подія, що до відеороботи долучився видатний український письменник, геній сучасності Василь Миколайович Шкляр, потужні слова якого лунають лейтмотивом цієї роботи. 

"Я глибоко зворушений Чернігівщиною... Про інше я скажу згодом", - сказав Василь Шкляр.  

У відео взяли участь актори Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, артисти академічного симфонічного оркестру "Філармонія", Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм у складі струнного квартету, а також інші актори та музиканти Чернігова. 

«Ця мистецька робота є нашим маніфестом - посланням до всього світу: Україна нескорена і Чернігів її мужній воїн. Ми зазнали важких втрат від російської агресії та продовжуємо потерпати від ворожих ракетних обстрілів. Але ми твердо стоїмо на своїй землі, попри втому та страшенні втрати, ми в активній боротьбі, яка приведе нас до перемоги. Останнім часом доводиться чути думки, що в часи війни не варто витрачати кошти на культуру, що арфи повинні мовчати. Я ж впевнена у зворотному. Мистецтво, творчість - це те, що показує нашу винятковість, відрізняє нас від ворога, надихає нас на боротьбу та залишає свідчення про нашу унікальність. Досвід минулого доводить, що нація, яка не бажає зрощувати власну культуру, неминуче потрапляє під вплив іншої. Цю помилку ми не маємо повторити», - зазначила режисер та керівник проєкту Оксана Тунік-Фриз. 

«Чому вбивали наших митців: М.Леонтовича, Крушельницьких, Л.Курбаса, В.Стуса і багатьох-багатьох інших? Чому знищували наших кобзарів? Чому сьогодні летять бомби та ракети на театри? Чому розстріляли Юрія Керпатенка, диригента Херсонської філармонії?! 

Бо мистецтво - це найпотужніша зброя, а митці - це воїни, які вправно нею володіють! Ми маємо зберегти традиції та примножити культуру свого народу в цій страшній багатовіковій битві! 

Як наші мужні воїни сьогодні б'ються за кожен міліметр нашої землі, так сьогодні митці повинні битися за нашу національну і культурну ідентичність! Для мене велика честь стати голосом митців, які хочуть заявити про важливість культури та про свою рішучість й впевненість у переможності нашої боротьби!» - вважає виконавиця головної ролі, народна артистка України Марина Гончаренко. 

Колись настане найщасливіший день в Україні, коли від Чернігова до Карпат, від Ужгорода до Луганська ми будемо, розчулені зі сльозами, зустрічати перемогу. Поки ж, під акомпанемент повітряних сирен, над Черніговом лунає танго нескореності.