Україна згадує шосту річницю розстрілів на Майдані

У вівторок, 18 лютого 2014 року, в Україні почався трагічний етап Революції Гідності. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків пропали безвісти, понад тисячу отримали поранення, а сотні - були заарештовані і зазнали тортур. 

Для припинення свавілля державних органів вранці 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву «Мирний наступ». Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, перш за все обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Співробітники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронних органів, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували силові методи і використовували вогнепальні патрони і зброю, здійснивши жорстокий силовий розгін ходи. 

Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській і Грушевського, Кріпосному провулку і Маріїнському парку загинули 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 - тяжкі, 85 - середньої тяжкості. 

У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження з розслідування злочинів на Майдані. Однак, залучення до відповідальності ймовірних організаторів і виконавців розгону Майдану - справа надзвичайно складна, адже значна частина з них втекла за кордон, зокрема до Росії.

20 лютого 2019 року Генпрокуратура заявила, що фактично завершила розслідування розстрілу активістів в Києві. Комісія експертів на підставі 988 томів слідства прийшла до висновку, що загибель і поранення учасників Євромайдану безпосередньо пов'язані з рішеннями і діями екс-президента Віктора Януковича, екс-глави СБУ Олександра Якименка та його підлеглих. 

Однак, 20 листопада 2019 року Генеральна прокуратура в результаті реформи втратила повноваження розслідувати ці кримінальні провадження і почала передавати справи в ДБР. Бюро має отримати 50 справ Майдану, ще близько 40 справ Офіс генпрокурора передасть Національному антикорупційному бюро. 

П'ять років тому 18 лютого 2015 року, після тривалої оборони Дебальцево українські військові покинули місто. У січні-лютому 2015 відбулася головна битва між українською армією і підтримуваними Росією бойовиками. До цього часу сили АТО протягом дев'яти місяців забезпечували ізоляцію кризового району на сході України і не допускали його розширення на решту території країни. Починаючи з травня 2014 року штабом АТО було проведено понад 40 операцій зі звільнення території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань. 

Більшість з них була успішними, в тому числі звільнення міста Дебальцеве в липні 2014 року. Черговий виток загострення обстановки в районі АТО відбувся в січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту і Дебальцево. Бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцевський наступ і захопити Донецький аеропорт, тим самим змусивши Україну йти на політичні поступки в ході переговорного процесу по особливому статусу Донбасу, амністії для бойовиків, а також термінів і порядку проведення виборів до органів місцевого самоврядування. Безпосередньо в район Дебальцевського наступу в лютому 2015 російсько-терористичні війська стягнули понад 19 тис. осіб, яким протистояли в секторі «С» 13 тис. українських військовослужбовців, з яких безпосередньо в районі Дебальцево - близько 4700 бійців, нагадує Укрінформ. Українські захисники мужньо вели важкі бої з противником. 

Саме значні втрати, нанесені агресору, змусили його відмовитися від подальших наступальних дій. З огляду на, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали всі певні завдання, а також обстановку, що склалася, о 13:00 18 лютого 2015 року Верховний Головнокомандувач наказав скоординувати під керівництвом начальника Генштабу операцію з планового організованого виходу українських військ з Дебальцевого. За даними Генерального штабу ЗСУ, під час бойових дій в районі Дебальцево в період з 15 січня по 18 лютого загинули 110 військовослужбовців, 270 були поранені, 7 - взято в полон і 18 пропали без вісті. 

За весь час оборони Дебальцевського наступу загинуло 136 і було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ. Значними були втрати українських військ в озброєнні. Близько 30% техніки було знищено противником або виведено з ладу силами наших підрозділів. За ведення бойових дій в районі Дебальцево державними нагородами України нагороджені 379 військовослужбовців (в тому числі 136 - посмертно), а відзнаки Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ - 450 осіб.

Фото: Укрінформ