Знову в ПАРЄ: чи вдасться українській делегації повернути позиції в асамблеї

У понеділок, 27 січня, у французькому Страсбурзі стартувала зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), в якій бере участь українська делегація після бойкоту в зв'язку з поверненням до роботи в цьому органі росіян. Нагадаємо, ПАРЄ - це консультативний орган, що складається з представників парламентів всіх держав Старого Світу і є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.

Україна в ПАРЄ зараз представляють «слуги» Марина Бардіна, Олександр Мережко, Марія Мезенцева, Леся Забуранна, Сергій Кальченко, Юлія Овчиннікова, нардеп від ОПЗЖ Юлія Льовочкіна, від «Батьківщини» - Сергій Соболєв, від «Голосу» - Леся Василенко, від депутатської групи «За майбутнє» - Дмитро Лубинець, від «Європейської солідарності» - Олексій Гончаренко. Керівником національної делегації є Єлизавета Ясько з «Слуги народу». Останню після секс-скандалу за участю Богдана Яременка розглядали на посаду глави комітету з питань зовнішньої політики, але пізніше через надмірну заклопотаність вирішили залишити її в ПАРЄ.

Читайте також: В ЄС узгодили нові санкції через вибори в анексованому Криму

Експерти вважають, що, серед іншого, повернення українського «десанту» в ПАРЄ стало можливим тому, що змінилася країна-голова: якщо в 2019 році цю роль виконувала Франція (її голос за повернення делегації Росії в Києві сприйняли як удар нижче пояса), то в 2020 році її змінила Грузія, яка поряд з Україною, Латвією, Литвою та Естонією створили групу «Балтік +» для протидії РФ в рамках Асамблеї.

Керівник української делегації Єлизавета Ясько впевнена, що попереднє рішення відмовитися від участі в осінній сесії ПАРЄ було правильним: «Політичний протест - це завжди позиція. Вона показує наші інтереси, що нас не влаштовує. Якби ми просто туди приїхали після того, як попередня українська делегація влаштувала демарш, то це б виглядало, ніби ми закрили очі на те, як була повернута делегація РФ в ПАРЄ».

А ось представник «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко вважає, що дана пауза призвела до повного обнулення: мовляв, делегація втратила членство в комітетах, а деяким доповідачам від України доведеться заявляти свої доповіді заново.

Нинішня сесія ПАРЄ триватиме до п'ятниці, 31 січня. «Набір» питань, що розглядаються виглядає так: дебати про порушення країнами-членами ПАРЄ статутних зобов'язань, функціонування демократичних інститутів в Польщі, доповідь про політичних в'язнів в Азербайджані, ситуація в Лівії та на Близькому Сході в контексті її наслідків для Європи, порушення прав людини і верховенства права в Туреччині, а також наслідки Brexit.

У кулуарах ПАРЄ також заплановано проведення низки подій. На них, зокрема, буде розглядатися ситуація в окупованому Росією Криму, невиконання російською стороною рішень Європейського суду з прав людини, а також утримування Москвою політичних в'язнів.

Учора, в перший день роботи зимової сесії ПАРЄ, було обрано нове керівництво Асамблеї. Президентом ПАРЄ став бельгійський сенатор, представник політичної групи Альянсу лібералів і демократів за Європу (ALDE) Хендрік Дамс. Він працює в ПАРЄ з 2007 року з перервою з листопада 2010 до листопада 2014 року. В критично важливих голосуваннях з українських питань Дамс утримувався від голосувань. Наприклад, він не голосував ні «за» ні «проти» в 2015 році, коли виносилося рішення щодо оскарження повноважень делегації Росії. Він також не голосував за більшість резолюцій по Криму і Донбасу. Влітку 2019 року, коли вирішувалося питання про повернення Росії в ПАРЄ, Дамс натиснув кнопку «утримався».

В українській делегації обрання бельгійця президентом ПАРЄ сприйняли з обережністю. «З одного боку, добре, що новий президент раніше чітко не позначав свою позицію щодо нашої країни, залишаючи собі простір для маневрів. З іншого - невизначеність його позиції означає, що в будь-який момент від нього можна очікувати «сюрпризів», в тому числі неприємних для нас», - зазначив у розмові з Lenta.UA один з нардепів, що бере участь в нинішньої сесії ПАРЄ.

Водночас одним з 20 віце-президентів Парламентської асамблеї Ради Європи було обрано голову комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, представник «Слуги народу» Олександр Мережко. Він є доктором юридичних наук і фахівцем в галузі міжнародного права. Відзначимо, що віце-президенти від держав-учасників ПАРЄ обираються щорічно на початку чергової сесії і залишаються на посаді до відкриття наступної сесії. Вага посади віце-президента ПАРЄ визначається перш за все тим, що він автоматично входить до складу Бюро, яке веде засідання шляхом підготовки порядку денного сесій та визначення питань, які заслуговують бути освітленими в підсумкових доповідях.

Іншими словами, Мережко за бажання та наполегливості і переконливості аргументів, зможе просувати актуальні для України питання на майданчику ПАРЄ. Разом з тим, очевидно, главі надзвичайно важливого парламентського комітету у закордонних справах і водночас віце-президенту ПАРЄ Олександру Мережку доведеться розпорошуватися, а правильно розставляти пріоритети вийде не завжди.

У цій конкретній ситуації яскраво проявилася кадрова «жадібність» представників пропрезидентської фракції, адже керівництво в комітеті можна було віддати, наприклад, екс-віце-прем'єру Григорію Немирі, представнику «Батьківщини», який відмінно розбирається в міжнародній політиці,. Але «слуги», не маючи достатньої лавки власних запасних, «чужих» вирішили не залучати і посадили Мережка відразу в два крісла. До чого призведе це ризиковане з точки зору ефективності кадрове рішення - покаже час.

Поки ж головне завдання, яке ставить перед собою українська делегація на сесії в ПАРЄ - це оспорювання повноважень російських парламентаріїв в Асамблеї.

27 січня лобістом «українського кейса» виступив представник Литви Зінгеріс Емануеліс. Він, звинувативши Росію в невиконанні рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а також в агресії в Україні та Грузії, зажадав оскаржити повноваження росіян. А депутат від Латвії Марія Голубєва назвала процедурні підстави для цього рішення, оскільки в складі делегації РФ є політики, обрані від включеного Криму. Їх позицію підтримали більше 30 членів ПАРЄ. Тепер комітет з моніторингу повинен підготувати доповідь і проект відповідної резолюції, а до цього моменту російські політики будуть повноцінно працювати в ПАРЄ, в тому числі виступати і голосувати на засіданнях, але в голосуванні по резолюції про свої повноваження участі приймати не будуть.

Новий президент ПАРЄ Хендрік Дамс призначив розгляд цього питання на ранок 30 січня, але глава російської делегації Петро Толстой наполіг на перенесенні засідання на 29-е число. Цю пропозицію підтримали 92 делегати ПАРЄ, 68 проголосували проти. Тобто, розклад сил показує, що перевага на боці Росії. У всякому разі, поки що.

На думку експертів-міжнародників, завданням номер один для українських делегатів, на ряду з протистоянням посилення позицій РФ в ПАРЄ, є відновлення своїх квот в комітетах і комісіях, адже через нещодавній демарш Україна втратила своє представництво в GRECO і у Венеціанській комісії, комітеті за вибором суддів ЄСПЛ та інших комітетах ПАРЄ. Очевидно, що швидко повернути всі позиції неможливо, але, як вважають фахівці, за допомогою кулуарних переговорів можна отримати ряд посад, надзвичайно важливих для представництва інтересів України не тільки в ПАРЄ, але й низці інших міжнародних структур.

Наталія Ромашова

Читайте також: Один з підозрюваних у справі щодо збиття «Боїнга» на Донбасі готовий дати свідчення суду