Як детектива НАБУ «відмазали» за вбивство у 2005 році: інтерв'ю у ЗМІ з матір'ю загиблого

У 2005 році працівником правоохоронних органів було здійснено смертельний наїзд на Миколу Ткаченка. За кермом автомобіля знаходилась посадова особа прокуратури Київської області Андрій Калужинський, який на сьогоднішній день є керівником Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Закриттю кримінальної справи №47-713 від 10 листопада 2005 року посприяв на той момент начальник слідчого відділу прокуратури Київської області, а сьогодні керівник НАБУ Артем Ситник.

З інформації у ЗМІ відомо, що Артем Ситник та Андрій Калужинський знаходяться у близьких дружніх стосунках і є кумами. Внаслідок чого справа №47-713 від 10 листопада 2005 року об'єктивно не розслідувалася, а терміни проведення експертиз затягувалися і в кінцевому результаті дане кримінальне провадження було закрито.

Видання strana.ua зустрілося з матір'ю загиблого Миколи Ткаченка і провело інтерв'ю. Як з'ясувалося у ході бесіди, в 2005 році Андрій Калужинський їздив до неї і намагався «відкупитися» 3000 гривень.

Жінка розповіла також і про те, як прокурор Київської області намагався «зам'яти» справу, а на суді її загиблого сина захист Калужинського виставив як такого, що страждав на епілепсію. У підсумку, за скоєний злочин, так ніхто і не поніс покарання ....

Микола Ткаченко працював водієм на будівництві елітних дач в Кончі-Заспі, знаходився в розлученні, мав дочку. Видання наводить повний текст інтерв'ю:

- Як ви дізналися про те, що він загинув?

- У перший же вечір, як тільки він не прийшов додому, я відчула недобре. Мені всі говорили, щоб я не переживала, може загуляв десь. Але мати відчуває. Я обійшла все село, всіх друзів, його ніде не було. Через два дні, коли вже усі заворушилися, приїхала поліція і попросила сходити на впізнання. Тоді у мене була онука в гостях, вона захотіла поїхати. Коли внучка зайшла в морг і побачила тіло Колі, відразу знепритомніла.

- Після ДТП до вас приїжджав Калужинський?

-Так. Якраз були поминки, всі розійшлися і тут же приїхав автомобіль. А я думаю - негідник, свічки ще горять в будинку, візьму графин і розіб'ю йому голову. А він тоді почав вибачатися. Вибачився за те, що сина вбив. Я йому сказала, щоб він дочекався своїх дітей, і йому сталося таке ж горе, як і мені. Потім він дізнається, як у матері болить серце.

- Калужинсьий пропонував вам якусь допомогу, компенсацію, можливо гроші?

- Так, хотів похорон оплатити. Я йому тоді сказала: "Так ти ще мені хочеш заплатити за те, що ти мого сина вбив? Вийди, падло, з дому!". Я була готова загризти його зубами.

- І що він вам відповів?

- Він тоді миттю вийшов з дому. Підійшов до моєї дочки Галини і сказав: "А давайте домовимося, щоб я з вами спілкувався, а не з матір'ю". Про що вони говорили з Галиною, я не знаю.

- Чим закінчилися їхні розмови?

- Він дав три тисячі гривень. Я продала свиню, ми склали всі ці гроші і встановили пам'ятник.

- Калужинський приїжджав один або з кимось?

- Один, але на наступний день після його приїзду приїжджав прокурор Київської області. Імені його не згадаю.

- А чому він приїжджав, що він вам говорив?

- Він запитав, скільки Калужинський дав мені грошей. Коли я сказала, що три тисячі гривень, він дуже сильно здивувався і обурився. Він назвав його падлом і сказав, що Калужинський багач.

- Під час суду прокурор неодноразово ставив питання судмедексперта про стан здоров'я вашого сина, як би натякаючи, що до наїзду на пішохідному переході з ним трапився напад епілепсії, що і спричинило за собою подію.

- Ні, мій син ніколи нічим подібним не хворів, я б точно знала.

- Ви вірили в те, що Калужинський понесе покарання?

- Сподівалися. Але нам багато відразу говорили, що він з прокуратури і його не посадять.