Вєрка-Сердючка порадила Путіну «бути Гітлером до кінця» (ВІДЕО)

Президент Російської Федерації Володимир Путін, який стрімко скочується до положення Адольфа Гітлера в XXI столітті, повинен як "фюрер Третього рейху" застрелитися. Про це відомий виконавець та гуморист Андрій Данилко заявив у ефірі телеканалу "Київ".

"Путін все ж таки (чинить) за сценарієм фашистської Німеччини: прийоми, слова, як це все відбувається. Якщо він так хоче залишитися в історії, я чув, що він так пародує Гітлера або копіює його вчинки, йому так хочеться бути в підручниках - так ти, звісно, вже у підручниках, Путін!”, – заявив музикант.

Читайте також: Путін сховався у найглибшому в Росії бункері

Читайте також: Українців залякали коронавірусом сильніше, ніж італійців - опитування

Данилко сказав, куди Путін має вирушити.

"Щоб бути остаточним Гітлером, треба зайти у свій, б**дь, бункер і застрелитися на ***!" – запропонував Андрій Данилко у вигляді , опублікованому в Telegram.

Довідка Lenta.UA. «Благг»

«Благг» (blugg - ред.) - це жорстоке глузування, блюзнірство, безрадісний, безжальний, цинічний сміх, насмішка над святим. У психологічних дослідженнях британського Тавістокського інституту існує цілий напрямок, присвячений вивченню психології сміху. Британці приписують таку поведінку французам, які пережили Велику Французьку революцію 1789 року і Вандею, після чого громадський тонус упав у XIX столітті і у французькому суспільстві запанувала зневіра та відсутність ясних позитивних ідеалів.

У книзі «Комічне або Про те, як сміх точить недосконалість світу, очищує і оновлює людину і стверджує радість буття» (1957) радянський культуролог Юрій Борєв (1925-2019), якому належить авторство терміна «інтелігентський фольклор», наводить приклад французької розповіді, побудованої на блаззі:

Священик гуляв лісом і читав свій молитовник. Коли святий отець підняв очі до неба, він раптом побачив ноги повішеного. Священик вийняв самогубця з петлі, повернув до життя і почав дорікати йому:

- Що вас штовхнуло на цей злочин?
- Батьку мій, життя було надто нудним.
- Чи намагалися ви знайти розраду в релігії?
- Ні!
– Відкрийте книгу. Ви знайдете слова підтримки та гарну пораду.

Воскреслий відкрив книгу і прочитав: "Repons toi" - "Повісся знову" (переклад по звучанню) "Розкайся" (прямий переклад).

Довідка Lenta.UA. Тавістоцький інститут

Тавістокський інститут людських відносин (Tavistock Institute of Human Relations (TIHR), скор. Tavistock Institute) - некомерційна дослідницька організація Великобританії, що займається психологічними дослідженнями групової та організаційної поведінки.

Тавістокський інститут «виріс» з Тавістокської клініки, створеної в 1921 для лікування осіб, які отримали контузії під час Першої світової війни (1914-1918). Деякі особливості у такій поведінці зацікавили фахівців у сфері управління масовою свідомістю. Структура патронувалася безпосередньо британською королівською сім'єю в особі герцога Георга Кентського (1902-1942) та англійськими спецслужбами. Під час Другої світової війни клініка стала ядром Управління психіатрії британської армії, очолював її бригадний генерал Джон Ріс Роулінгс.

Результатом досліджень у період між світовими війнами було створення теорії масового «промивання мозку» з метою зміни соціальних та індивідуальних цінностей, що управляють розвитком суспільства. Одним з найважливіших напрямів діяльності стало вивчення тоталітарних культів та сект в історичній перспективі як засобів контролю над суспільством.

На початку 30-х років Тавісток встановив тісні стосунки з Франкфуртською школою (створеною європейською олігархією на розробку критичного аналізу культури з неофрейдистських позицій). Під час Другої світової війни фахівці та вчені Франкфуртської школи та Тавістокського інституту координували свої зусилля в рамках американських структур, що займалися веденням психологічної війни (таких як Комітет з національної моралі та Стратегічні бомбардувальні служби).

Однією з ключових фігур досліджень став засновник (під егідою того ж Тавістокського інституту) Гарвардської психологічної клініки та Інституту соціальних досліджень, що емігрував з нацистської Німеччини до США, доктор Курт Левін (1890-1947). Під час Другої світової війни він працював в Управлінні стратегічних служб (перетвореному згодом на ЦРУ), де займався проблемами пропаганди, військової психології, лідерства у військових підрозділах тощо. У ці роки організував Товариство психологічного дослідження соціальних проблем, до публікацій якого, присвяченим психологічним аспектам війни, виявив інтерес особисто президент США. Саме Левін розробив план «повітряного терору», реалізований США та Британією у 1942-1945 роках у небі над Німеччиною. Основною метою найжорстокіших бомбардувань були масові вбивства міського населення.

При цьому бомби союзників руйнували не військову інфраструктуру, а насамперед німецькі міста з жінками, дітьми та старими людьми. Сенс полягав у тому, щоб «затероризувати» бойовий дух німців, зламавши волю до опору німецьких солдатів за допомогою масових вбивств їхніх дружин, дітей та батьків. Вінцем цієї практики надтерору під час Другої світової стало атомне знищення в 1945 році мізерних з військової точки зору цілей - Хіросіми та Нагасакі.   Напрацювання Левіна використовувалися американцями ще низці воєн і конфліктів (В'єтнам, Югославія тощо). Однак область їх застосування та використання набагато ширша. І окрім військового аспекту є аспект, так би мовити, цивільний.

Зокрема, у роботі «Перспективи часу і мораль» (Time Perspective and Morale), яка, на думку західних дослідників, «являє собою керівництво з придушення морального духу націй та окремих лідерів», Курт Левін вказує:

«Один із головних методів придушення морального духу за допомогою стратегії залякування (терору) полягає у точному дотриманні наступної тактики: потрібно тримати людину у стані невизначеності щодо її поточного становища та того, що її може очікувати у майбутньому. Крім того, якщо часті коливання між суворими дисциплінарними заходами та обіцянкою доброго поводження разом з поширенням суперечливих новин роблять когнітивну структуру ситуації неясною, то людина втрачає уявлення про те, чи приведе її будь-який конкретний план до бажаної мети, або ж, навпаки, віддалить від неї. У таких умовах навіть ті особи, які мають чітку мету і готові піти на ризик, виявляються паралізованими сильним внутрішнім конфліктом щодо того, що слід робити».

Психологічна війна — різновид конфронтаційного мислення, що означає перенесення ідеологічної та ідейно-політичної боротьби зі сфери теоретичної свідомості у сферу свідомості повсякденного, де звертаються не до наукових аргументів та логічних аргументів, не до розуму і навіть не до фактів, а до емоцій та інстинктів (соціальної та національної гордості, корисливої ​​зацікавленості, державних амбіцій, інстинкту соціального та національного самозбереження тощо), до забобонів (расових, національних) та упереджень (зазвичай, традиційно-історичного характеру), до різноманітних соціально-ідеологічних конструкцій. Завдання такого перенесення боротьби з однієї сфери в іншу полягає в її переведенні на рівень повсякденної обивательської психології, і т. чином, щоб ця боротьба пронизувала всі проблеми життя людей і «пояснювала» їх через ідейно-політичне протистояння. Це досягається за рахунок масованого впровадження у свідомість людей безлічі хибних стереотипів сприйняття і мислення, збочених уявлень про панівні в їхньому середовищі погляди, що відбуваються у світі подіях і тенденціях їх розвитку.

Довідка складена за матеріалами книг «Комічне» Ю.Б. Борєва, з-во "Мистецтво", Москва 1970, с. 60 та Політологія. Енциклопедичний словник за редакцією Ю.І. Авер'янова: М.: 1993

Фото: Картина «Кінець» (1947-1948), творча група «Кукринікси» (Купріянов Михайло Васильович (1903—1991), Порфирій Микитович Крилов (1902-1990), Микола Олександрович Соколов (1903-2000)), Біробіджанська правда
 

Читайте також: Засновник криптовалюти Ethereum відправив пропагандистку Симоньян у «пішу еротичну екскурсію»