У Зеленського бояться журналістів, побоюючись, що вся країна буде сміятися з них вголос - Денис Богуш

Вельми жваві дискусії в політичних і журналістських колах викликало свіже інтерв'ю українському підрозділу BBC глави президентського Офісу Андрія Богдана, який, серед іншого заявив: «Частина корупції в цій державі - це корупція четвертої влади. Журналісти - це четверта влада, і вона глибоко корумпована, як і вся держава. І неможлива очищення перших трьох гілок влади без очищення четвертої. Я знаю, як це все працює... Вам, звичайно, це не сподобається, це буде «хайп» номер два, але ви повинні це також усвідомлювати».

Як відомо, «хайпом» №1 стала нещодавня заява Богдана про те, що нинішній владі для діалогу з суспільством взагалі не потрібні посередники у вигляді журналістів традиційних ЗМІ. На цьому тлі алогічним виглядає створення Ради з питань свободи слова при голові держави, куди, власне і увійшли представники тих самих «непотрібних» традиційних медіа.

Виникає закономірне питання: чи є у Зе-команди чітко сформована інформаційна політика або на Банковій вирішують проблеми по мірі їх надходження, ситуативно реагуючи на виникаючі складнощі у відносинах з представниками засобів масової інформації? Про це і не тільки Lenta.UA поговорила з відомим політтехнологом Денисом Богушем.

- Як би ви оцінили в цілому інформаційну політику, вибудовуємо нинішньою владою?

- Ситуація виглядає так. На Банковій і в Кабміні розуміють, що у них якось не виходить спілкуватися з журналістами. Раніше журналісти їх висміювали за граматичні помилки, які вони робили на сайті президента і навіть плутали столиці деяких держав. У підсумку вони вирішили: все, ЗМІ нам не потрібні, ми самі з вусами і будемо безпосередньо спілкуватися з виборцями за допомогою блогів, соцмереж і так далі. Під цією маркою і проходить зараз спілкування влади і суспільства.

Ставлення до ЗМІ у нинішньої влади погане. Знову ж таки, вся ця історія з забороною щось коментувати (в кулуарах говорять, що в Зе-команді визначили конкретних спікерів з числа «Слуги народу» які можуть спілкуватися з журналістами - Ред.) - яскраве свідчення «любові» до ЗМІ. Чому вони так роблять? Тому що у них купа людей, яка поняття не маює, про що йде мова, голосуючи при цьому за дуже серйозні закони, вносячи поправки в Конституцію і так далі. І щоб ця дурь не була видна, призначають спеціальних спікерів, які хоч щось виразно можуть пояснити.

Але подібна політика ні до чого доброго не приведе. Сьогодні ніхто не говорить про фундаментальні речі. Представники влади мовчать про те, яка у нас буде республіка, скільки у нас буде депутатів, скільки буде областей, районів, міністерств, куди, нарешті, куди ми йдемо - в Росію чи НАТО. Ми цього всього не знаємо, але найцікавіше полягає в тому, що вся ця команда сама ще не знає, чого хоче.

Ось, вони, скажімо, ще зовсім недавно на кожному розі кричали, що будуть переносити Офіс президента в іншу будівлю. Зараз вже кажуть, що не будуть переїжджати. І таких проколів багато. У зовнішній політиці взагалі повний завал. Західні партнери намагаються самі розібратися, куди ж біжить наша влада, а наша влада і сама цього не знає...

- При офісі президента створено Раду з питань свободи слова, до якої увійшли відомі журналісти. Наскільки ця структура потрібна і чи може вона бути ефективною в принципі?

- Оскільки влада не вміє спілкуватися з журналістами, вона шукає будь-які формати. Тобто, вони пробують, стукають, а журналісти поки що відповідають. Якщо журналіст працює в прес-службі президента - це одна роль, якщо на телебаченні або іншому ЗМІ - друга, а якщо в якихось радах при владі - третя. Я не бачу в цьому нічого проблемного.

У будь-якому випадку, щоб не говорила влада, їй від журналістів нікуди не дітися. Дивіться, той же Богдан дав інтерв'ю BBC? Дав. А хіба це не традиційне ЗМІ, які він критикував? Традиційне, західне. А західні ЗМІ, нехай і з філією в Україні, не ставлять незручні питання, на які влада не може відповісти. У підсумку нашим ЗМІ вони не дають інтерв'ю, тому що вони їх просто «закусають». Страх відповісти журналістам, щоб потім вся країна, вибачте, не ржала вголос, і рухає всією владною командою у відносинах з ЗМІ.

Ось було недавно у Соні Кошкіній (шеф-редактор сайту Lb.UA - Ред.) Вийшло інтерв'ю з керівником в ОП з регіональної політики. Там просто - обійняти і плакати. Людина туго розуміє, скільки у нас буде районів, як будуть формуватися бюджети, в чому суть децентралізації, як формуються ОТГ тощо. Тобто, людина, яка цим безпосередньо займається на найвищому владному рівні, відверто «плаває» в темі і мало що розуміє. Висновок: тільки з поваги до вибору громадян журналісти стримуються і відкрито не сміються над цими новими реформаторами.

- Невже у влади немає розуміння, що «медовий місяць» скоро закінчиться і на порядку будуть серйозні питання - бюджет, опалювальний сезон тощо, і жартами в Facebook вже навряд чи відіб'єшся - потрібно буде аргументовано пояснювати свою позицію суспільству, перш за все, за допомогою ЗМІ?

- А вони про це взагалі не думають. Вони переконані, що виграли президентські, а потім і парламентські вибори не за допомогою ЗМІ, а тому вважають, що зниження/підвищення їх рейтингів абсолютно не залежить від медіа. ЗМІ для них - це не той інструмент, який їх привів до влади, і, відповідно, може опустити в шкалі електоральних симпатій. Хоча... тут спірне питання, адже «1+1», де транслювався цей серіал «Слуга народу» - це теж ЗМІ.

- Тобто, ви вважаєте, що цей серіал дійсно вніс серйозну лепту в перемогу Зеленського?

- Більш того, я вважаю, що цей серіал зіграв кардинальну роль. Я вам наведу соціологію, яка робилася серед жителів села до виборів. Так ось, сидіть, щоб не впасти: 30% жителів сіл вважали, що був такий президент Голобородько, а Зеленський - це від нього. От і судіть, яку роль зіграв цей серіал на виборах.

- Багато ваших колег переконані в тому, що це було не стільки голосування за Володимира Зеленського, скільки проти Петра Порошенка, і серіал тут ні при чому.

- Це, звичайно, теж зіграло свою роль, але все-таки я наполягаю, що вирішальну роль зіграв серіал. До речі, жодна політична сила не зняла подібне кіно. Ніякої моделі майбутнього, зрозумілою для "піпла", який сидить на дивані, більше не було. Все вели традиційну боротьбу - обіцяли щось з білбордів, а цей - взяв і намалював цілу країну і там переміг. А ця картинка підтримується ще й тому, що на «95 кварталі» виховане ціле покоління. Цьому поколінню «95 кварталу» до лампочки, що багато людей у владі, м'яко кажучи, некомпетентні, а пенсіонери та село думають, що це був супер-молодець Голобородько. От і все…

- Володимир Зеленський програв на президентських виборах тільки в одній області - Львівській. Тобто, якщо відштовхуватися від вашої тези про вирішальну роль серіалу «Слуга народу», виходить, що всі інші регіони країни з головою накрила ця хвиля?

- Звичайно, дуже багато хто дивився серіал. «1+1» - найбільш рейтинговий канал у всіх областях. Хтось дивився одну серію, хтось - всі, але те, що це була хвиля - факт. І Зеленський розуміє силу цієї хвилі.

Це взагалі - нова технологія. Зараз всі країни Європи і Китай, між іншим, вивчають предметно цього «Слугу народу». Сенс? А навіщо робити нову політику в новому світі? Навіщо йти соціал-демократичним шляхом, як-то переконувати людей, якщо можна просто зняти гарне кіно і отримати всю владу в країні. Серіал «Слуга народу» - це взагалі новий рівень політтехнологій, такого ще не було ніде. Американці, правда, трохи цією справою побалувалися, але у них такого капітального впливу на мозок виборців, які теж вірять у всякі віртуальні речі, не було. А ось у нас... Це великий експеримент і зовсім унікальна історія, яку я зараз вивчаю.

Зеленський неодноразово використовував цю картинку. Згадайте, коли висунули кандидатів у депутати від його політсили в регіонах. Всі ахнули і рейтинги впали. Що зробив Зеленський? Він поїхав по країні і в кожному регіоні, як це відбувалося в фільмі, робив наганяй місцевим чиновникам. У підсумку - все, рейтинг зріс. Він може, до речі, спробувати свої «фішечки» на засіданні ООН. Може виступити з «95 кварталом». Уявіть, яким буде резонанс - всі країни будуть нас обговорювати.

- Може, він так може виступити і на прийдешньому засіданні «Нормандське четвірки»?

- Ні, ні, там все зовсім по-іншому. Там не треба цирків і театралізованих етюдів. Там його можуть розвести як лоха, втім, вже розводять. Він (Зеленський - Ред.) же не поспілкувався з Клімкіним і Порошенком про те, як вони тримали цю хватку. Він поїхав до Макрона і Меркель, які сказали йому: «Знаєш, Вова, це все дуже складно, така кон'юнктура і так далі». А Порошенко поводився по-іншому. Він говорив: «Якщо ви цього не зробите, я поскаржуся американцям і вони зроблять вам те-то і те». Тобто, Порошенко розумів якусь аргументацію, яка працює на міжнародній арені, а Зеленський не розуміє. До того ж Пристайко - це не Клімкін. Клімкін - це був боєць, хижак, який міг щось вигризти. А Пристайко - просто хороший дипломат і все.

- Якщо визначальну роль в перемозі Зе-команди зіграв «Слуга народу», то в ньому, як і в кожному серіалі, повинні бути фінальні титри. Якими вони будуть у реальному, а не кіношної влади?

- Складно сказати... Я, як людина, який розробляв стратегію для країни, для окремих галузей і регіонів, розумію, що країна розірветься на кілька частин. Тобто, сценарій - дуже поганий.

Нинішня влада не розуміє, що є регіональні еліти, з якими треба домовитися, є бізнесмени, підприємці, з якими теж необхідно вибудувати якісь відносини. Є, нарешті, воїни АТО і військові, які на День незалежності пройшли своїм маршем і, напевно, це теж щось значить.

Тобто, вони - представники влади, зараз знаходяться на початку дуже складних часів для себе. Вони зараз руйнують все, до чого можуть дотягнутися руками. Причому, руйнують дуже швидко - йдуть і б'ють молотком, а ось побудувати щось нове не зможуть.

Ну як таке може бути - поставити Олександра Данилюка секретарем РНБО!? Людину, яка жодного дня не пропрацювала у цьому секторі і взагалі не розуміє, що таке національна безпека і національна оборона... Або, скажімо, Абромавічус на чолі «Укроборомпрома»... Він же в цій сфері - повний нуль. Це я навів два приклади, а так... таких людей з «космосу» у владі виявилося дуже багато.

От скажіть, чи може людина розвинути міністерство, якщо він жодного разу в ньому не працював і ще пишається цим? Коли я задаю собі такі питання, розумію, що немає. Людина ніколи не будував будинок, що він може звести? У кращому випадку, якийсь курінь.

Наталія Ромашова