У Києві на місці майбутнього музею Революції Гідності відкрився виставковий простір «М3: Майдан. Меморіал. Музей »

Як навмисне, сьогоднішній вечір відкриття простору і виставки був першим по-справжньому холодним днем цієї осені. До того ж котлован навпроти верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик», на Алеї Героїв Небесної Сотні, наскрізь продувався пронизливим крижаним вітром, який стіни білого куба зупиняли лише частково. Тих, хто стояв в дні Революції Гідності на Майдані, Європейській площі та біля стадіону «Динамо» в найхолодніші зимові дні, збіг повинен був вразити.

Ажурний зовні, куб і всередині виглядав таким же легким - уздовж стін, на яких розташовані фотографії подій на Майдані, тягнеться по периметру пандус, складаючи таким чином якби кілька поверхів. Загальна площа виставкового простору - всього 144 кв.м., але воно здається набагато більш просторим.

Привертає увагу підлога - спочатку, якщо поглянути зверху (а вхід в «М3» зараз знаходиться на рівні другого поверху куба), вона здається таким же експонатом, як фотографії. Це - сильно збільшена одна з 50 карт, які щодня малював (або, може бути, точніше сказати, креслив) на Майдані картограф Дмитро Вортман.

Однак якщо спуститись вниз, розумієш, що це не тільки карта, що представляє собою щось на зразок зображення поля протистояння - ось усі основні будівлі на Хрещатику до стадіону «Динамо» в одну сторону і Михайлівського монастиря в іншу, ось місця дислокації силовиків, ось, іншим кольором, демонстрантів - а і просто пілога. по якій можна ходити. І знову якби переносишся в ті часи, тільки вже знаходишся не на самому Майдані або навпроти стадіону, а в декількох десятках метрів над ними.

Особливо вражають дві речі. Перша - те, що куратори виставки Ольга Сало та Ігор Пошивайло не стали перевантажувати її реальними артефактами того часу, яких збереглося достатньо, а обмежилися фотографіями і декількома стендами зі схемами, а також з іменами героїв Небесної Сотні.

Звідси і ілюзія як би польоту над Майданом, що дає глядачеві враження зміни оптики - вже не тільки безпосередньої участі в тих подіях, а й осмислення їх. Друге - те, що куратори виставки логічно протягнули від Революції Гідності ниточку часу назад, до Помаранчевої революції і далі, аж до Революції на граніті - голодування і масових протестів молоді на Майдані ще в 1990-му році.

Для тих, хто був учасником або свідком всіх цих подій, їх зв'язок очевидний, А ось для молоді, якої в 1990-му ще на світі не було, і тих, хто під час Оранжеовй революції ще в дитячий сад ходив, це, можливо, буде відкриттям.

Як пояснюють куратори, новий виставковий простір - тимчасова споруда, на місці якої згодом буде стояти будівля музею Революції Гідності. Початок покладено вдалий. Особливо ефектно білий куб виставкового простору виглядає ввечері, коли вже стемніє.

Сергій Семенов, Lenta.UA

Фото автора