ПолітикаІсторія

Десять років як один день: як на історію України вплинув Євромайдан

03:31 22 лис 2023.  1581Читайте на: УКРРУС

21 листопада 2023 року в центрі Києва почалися події, які спершу отримають назву Євромайдан, але через драматичність і кардинальні наслідки в історії все це стане називатися Революцією Гідності. Про те, до чого призвело і призводить, читайте в матеріалі Lenta.UA.

У вівторок, 21 листопада, Україна відзначає десяту річницю початку Революції гідності, яка призвела до кардинальних історичних змін у державі. Поштовхом для цього став відомий візит Віктора Януковича на саміт «Східного партнерства» у Вільнюсі. Відмова від Угоди про асоціацію з ЄС остаточно поховала режим Януковича.

Чому це сталося? Ключовий момент: перед Україною замаячила загроза втрати державного суверенітету. До того ж Кремль протягував Київ до Митного та Євразійського союзів. Це б стало кінцем України. А Янукович в разі збереження влади став би другим Лукашенко: безумовним васалом Путіним.

Читайте також: Вступ України до ЄС: Зеленський заявив, що слоном у кімнаті може бути будь-хто

Було зрозуміло і те, що про права і свободи українців доведеться забути.

21 листопада 2013 року увечері декілька журналістів та громадських активістів вийшли на майдан Незалежності у Києві, поширивши в соцмережах заклик домагатися підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Пізніше до них приєдналися студенти столичних вузів. Далі події розгорталися швидко: 30 листопада 2013 року о 4 ранку загони «Беркуту» раптово атакували студентів.

Як наслідок, вже 1 грудня 2013 року на вулиці Києва вийшли до півтора мільйона протестувальників. Сенс Євромайдану полягав не лише у виборі між ЄС та Росією, а у відстоюванні гідності, громадянських прав та свобод. Власне тому в подальшому розмова йшла вже про Революцію Гідності.

Апогеєм конфлікту стало 16 січня 2014 року, коли підконтрольна Януковичу більшість у парламенті ухвалила так звані «диктаторські закони», які фактично вводили заборону на будь-яку незалежну від влади діяльність. Це викликало ще більшу хвилю обурення в суспільстві і, відповідно, бої. Першими жертвами 22 січня 2014 року стали українець вірменського походження Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизнєвський.

18 лютого 2014 року почався вирішальний бій, який завершився 20 лютого, коли по мітингуючим відкрили вогонь снайпери. Тоді ж з’явилася «Небесна сотня» - загиблі хлопці.

Під тиском суспільної думки народні депутати 20 лютого 2014 року більшістю голосів засудили насильство, яке призвело до загибелі мирних громадян, та заборонили проведення «антитерористичної операції» СБУ.

Далі була втеча Януковича з України і початок агресії з боку Росії. Це призвело до окупації Криму та частини Донбасу. Потім, розуміючи, що Україна вже скоро явно остаточно реалізує євроінтеграційні задачі, в Кремлі пішли на повномасштабний напад.

Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченка, політолог Ганна Малкіна впевнена, що дата є дуже важливою для кожного українця, який цінує свободу та бачить себе частиною європейської родини. «На жаль, ця дата – одна з багатьох у низці подій, якими була ознаменована боротьба українського народу за справжню незалежність та право на самовизначення та національну ідентичність. Минулі десять років були дуже непростими, але важливими для досягнення нашої мети», – вважає експерт.

«Революція Гідності – це боротьба українців за право стати членами Європейського Союзу, - каже директор Інституту світової політики Євген Магда, - Це перша революція, яка проходила під прапорами Євросоюзу. Я думаю, що Євромайдан був необхідний, бо без нього наслідки розвитку нашої держави могли бути кардинально іншими. Хоча історія і не знає умовного способу, але я не виключаю, що ми могли б бути або частиною Євразійського Союзу або частиною Росії, але цього, на щастя, не сталося. Тому Майдан був потрібен».

Зараз Україна намагається вибороти свою незалежність у дуже страшній війні проти росіян. Кремль влаштував війну, сподіваючись знищити нашу державу, бажаючи за рахунок України компенсувати невідворотні демографічні і геополітичні втрати.

Україна продемонструвала Європі готовність боротися за свій вибір. Інша справа, що в Брюсселі досі не пішли на те, щоб врешті-решт ухвалити рішення щодо прийому Україну в співдружність. Хто винуватий в цьому – питання риторичне? З одного боку, в ЄС бояться отримати собі нову зону дискомфорту. З іншого, наша владна вертикаль робить все, щоб Євросоюз мав контраргументи, заявляючи про корупцію та проблеми з верховенством права в Україні. Відповідно, нам варто було б нарешті зробити вибір – між сталим «совком» та кардинальними змінами.

Читайте також: Окупанти за півтори години скинули понад 20 авіабомб на Херсонщину

Крижак Дмитро

Найпопулярніше