Психолог Світлана Рудницька: як навчитися радіти життю

Однією із зон ризику розвитку інфантильної особистості вважають ангедонію – порушення здатності людини отримувати задоволення. У чому суть цієї проблеми і який механізм її виникнення? 

Однією з характерних ознак депресії в сучасному суспільстві є ангедонія. Як симптом вона спостерігається при низці психічних захворювань, але втрата смаку життя може мати й самостійне психологічне коріння. Підкравшись непомітно, ангедонізм може поступово перетворитися на стиль життя людини.

Ангедонія – це, свого роду, пастка, у яку неминуче потрапляє інфант у своїй нескінченній гонитві за задоволеннями. Орієнтуючись на постійне отримання різноманітних відчуттів «сьогодні й негайно», він постійно стикається із ситуаціями, коли певні види його діяльності, заняття, хобі, захоплення, стосунки та конкретні люди «приїдаються», і він змушений постійно шукати нові яскраві джерела задоволень. Гачки «ефекту новизни» чіпляють його й короткочасно утримують на плаву в болотці його пустотілого існування. 

У гонитві за «дзвінко й голосно» людина постійно змушена збільшувати «дозу» емоційного подразника, унаслідок чого в інфанта поступово слабшає чутливість до нього. Це подібно до того, як після концерту від дуже гучної музики може закладати вуха. 

Отже, ангедонія в інфантильних людей стає результатом перенасичення порожнечею їхнього гедоністичного існування. І зрештою, виходить, як у старому анекдоті:

– Був на ярмарку, купив повітряні кульки, виявилися бракованими. 

– Діряві? 

– Цілі. Просто не радують...

Інтернет сповнений порадами про те, як упоратися з цією недугою. Пропонується спати мінімум по 8 годин на добу, проводити вільний час на природі, займатися спортом, шопінгом, заводити нові знайомства, подорожувати, уживати до їди продукти, що сприяють виробленню ендорфінів і сміливо рухатися вперед назустріч новим задоволенням. Що ви думаєте про такі рецепти лікування? 

Безумовно, ще ніхто не відміняв користь від повноцінного сну, прогулянок на природі, фізичних вправ і здорового способу життя в цілому! Але, суть – в іншому. Адже навіть якщо в людини є можливість (і немає протипоказань) включити до свого раціону ікру, яловичину, горіхи, шоколад, сир, екзотичні фрукти, нових сексуальних партнерів і пластичні операції, то навряд чи ці заходи зможуть наблизити її до справжнього щастя й радості.

Звичайно, унаслідок пригод і подорожей людина може пробити кокон своєї нечутливості, поліпшити свій загальний емоційний стан, але це скоріше буде тимчасовим зняттям симптому, ніж лікуванням причин ангедонії. Яскравим доказом моїх слів можуть слугувати численні заяви відомих письменників, акторів, музикантів, моделей, спортсменів та інших публічних особистостей про ангедонічні жахи й кошмари, що періодично "відвідують" їхнє життя. 

Але навіть після нетривалої ремісії, як правило, криза не змушує на себе довго чекати. З цього приводу в Блеза Паскаля є чудові слова: «Люди шукають задоволення, кидаючись з боку в бік, тільки тому, що відчувають порожнечу свого життя, але ще не відчувають порожнечі тієї нової потіхи, яка їх притягує».

Чи правильно я розумію, що справжня причина ангедонії корениться у відсутності смислових напрямних життєвого шляху людини, у смисловтраті? 

Для людини життя без сенсу протікає в ізоляції від світу, у ньому відсутні значущі зв'язки й відносини, вона безбарвна, блякла, уповільнена, "не своя". Таке життя замкнене саме на собі, воно слабко співвідноситься з життям інших людей, людськими спільнотами, з людством у цілому. Воно позбавлене ​​перспективи розвитку, визначається зовнішніми причинами, а мотивація людської активності обумовлюється в основному потребою та необхідністю. Без їжі людина може прожити близько 70 днів, без води – від 3 до 8 днів, без повітря – 5–10 хвилин, а без сенсу – усе життя. 

Осмислене життя, навпаки, пов'язане з чимось більшим, ніж воно саме, сповнене перспектив і можливостей. Хоча тут теж не все так просто... Люди часом примудряються все своє життя прожити чужими, запропонованими, призначеними, неприсвоєними смислами, але це тема для окремої розмови. 

Нагадаємо, раніше Lenta.UA та психолог Світлана Рудницька розповіли: як інфантилізм руйнує стосунки та про те, як набути свободи через відповідальність.

Фото: з особистого архіву автора