Політика Міжнародні відносини

Потік не пішов на користь: чим закінчиться для України угода Байдена і Меркель по ПП-2

14:23 22 лип 2021.  724 Читайте на: УКР РУС

США і Німеччина офіційно домовилися про завершення будівництва російського газопроводу «Північний потік-2», опублікувавши в ніч на 22 липня спільну декларацію з низкою обіцянок офіційному Києву. Наскільки серйозними є гарантії Заходу і чи вбережуть вони Україну від економічних і політичних втрат, розбиралася Lenta.UA.

Текст декларації, оприлюднений Міністерством закордонних справ ФРН, називається «Спільна заява США та Німеччини на підтримку України, європейської енергетичної безпеки і наших кліматичних цілей». Документ починається з запевнення, що США рішуче підтримують суверенітет, територіальну цілісність, незалежність України і її європейський шлях, і підтверджують необхідність вжити заходів проти російської агресії і деструктивних дій РФ в Україні і за її межами.

Якщо ж винести за дужки звично-абстрактний політичний контекст, то угода Вашингтона і Берліна передбачає створення так званого фонду обсягом не менше $ 1 млрд, адміністрованого Німеччиною, - кошти підуть на скорочення залежності України від газу і декарбонізацію вітчизняної економіки. При цьому Німеччина вже взяла на себе зобов'язання внести в цей фонд перший внесок в розмірі € 150 млн. Для порівняння: зараз наша країна отримує за транзит газу понад $ 2 млрд. Відчуйте, як то кажуть, різницю...

Читайте також: Байден «забив цвях у кришку труни» політики блокування «Північного потоку-2»

При цьому США зобов'язалися не вводити проти «Північного потоку-2» нових санкцій, а також, можливо, зняти деякі вже існуючі - наприклад, закон PEESA, який забороняє надавати послуги з технічної сертифікації газопроводу (без її проходження труба не отримає дозвіл на експлуатацію).

У заяві США і ФРН окремо підкреслюється, що Німеччина має намір дотримуватися в контексті «Північного потоку-2» вимоги третього енергопакету, що «включає оцінку будь-якого ризику, пов'язаного з сертифікацією оператора проекту, для енергетичної безпеки ЄС». Тобто, якщо німецький регулятор не схвалить сертифікацію проектної компанії Nord Stream 2 AG як незалежного оператора, «Газпром» зможе претендувати не більше ніж на 50% потужностей труби, що автоматично змусить його продовжувати транзит через Україну для виконання довгострокових контрактів. Використовуючи саме цей важіль, Німеччина має намір натиснути на Росію з метою продовжити транзитний контракт з Україною, який, нагадаємо, закінчується 1 січня 2025 року.

Вчора ввечері канцлер Німеччини Ангела Меркель у телефонній розмові вже обговорила з Путіним можливість такої пролонгації. Судячи з публічної реакції глави россМЗСу Лаврова - вийшло так собі: «Вражає те, що Німеччина зобов'язується забезпечити продовження транзиту російського газу в Україну після 2024 року. Вочевидь, Німеччина сильна...».

Як відомо, за чинним контрактом «Газпром» зобов'язаний оплачувати нашій країні транспортні потужності в розмірі 40 млрд кубометрів. Тут слід зазначити, що проектна потужність СП-2 - 55 млрд кубометрів газу в рік. Для порівняння, в 2017 році транзит через Україну становив 94 млрд кубометрів газу, а в 2020-му - вже 55,8 мільярдів «кубів».

«За Північний потік-2 ми не отримаємо реальної компенсації. І це факт. При втратах від відсутності транзиту в $ 2 млрд щорічно інвестиції на загальну суму в 1 млрд доларів - це смішно. Чому це все сталося в той момент, коли українська влада були готові дати руку на відсіч, що нас будуть підтримувати в будь-якому випадку? Тому що геополітика. Саме тому і відбулося. Проблеми з реформою корпоративного управління в енергетичному секторі. Думаючи, що їм все пробачать і нікуди не дінуться, українська влада пішли на порушення домовленостей, знехтували власними зобов'язаннями і заради пари мільярдів доларів пішли на зміну глави правління «Нафтогазу». Пішли шляхом, який суперечив реформі корпоративного управління. Пішли ламати реформу, до якої був причетний сам Байден, ще будучи віце-президентом США. Вже потім Блінкен повернувся з Києва злий на українську владу, повторюючи в кожному інтерв'ю «Нафтогаз, Нафтогаз, Нафтогаз», - зазначає відомий економічний експерт Сергій Фурса.

Він переконаний, що в Вашингтоні чекають «дій в напрямку відновлення статусу-кво в НАКу». «НАЗК вже зробило пас. Уже дало можливість звільнити Вітренка і повернути контроль над компанією правлінню і спостережній раді. Зараз же віз і нині там. Вітренко в «Нафтогазі». Чи готовий Захід більше підтримувати Україну? Більше, ніж формальні гарантії або жалюгідні 1 млрд доларів? Готовий. Але для цього Захід повинен бути впевнений, що в Києві при владі його союзники, які тримають слово і поділяють спільні цінності. І так, навряд чи останнє можна довести, заграючи з Китаєм. М'яч на українському полі. І головне для Києва, як і в багатьох інших сферах, нарешті підтвердити, що нам можна довіряти. А розмовами про дружбу з Китаєм або дефолт довіру на заслужиш. Поки ми лише втрачаємо час. Який дуже-дуже дорого коштує. А в Білому домі дуже напружений розклад і дуже важко знайти час для зустрічі з президентом України», - робить висновок Фурса.

Експерт має рацію в тому, що дата візиту президента Зеленського, який спочатку планувався на кінець липня довгий час «плавала». І ось вчора якраз після домовленостей США і ФРН по ПП-2, прес-секретар американського лідера Джен Дженніфер Псакі опублікувала заяву, де зазначається наступне: «Президент Байден з нетерпінням чекає можливості вітати президента України Володимира Зеленського 30 серпня 2021 року. Візит підтвердить непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України перед обличчям триваючої агресії Росії на Донбасі і в Криму, наша тісна співпраця в галузі енергетичної безпеки і нашу підтримку зусиль президента Зеленського по боротьбі з корупцією та реалізації програми реформ, заснованої на наших спільних демократичних цінностях» .

Незабаром після цього на офіційному сайті українського президента опублікували повідомлення, в заголовку якого йдеться про те, що Україна і США узгодили дату візиту Володимира Зеленського в Вашингтон. Але при цьому, перша ж пропозиція даного інформаційного меседжу наочно демонструє, що насправді ніхто нічого не погоджував, а Київ лише поставили перед фактом: «Пропозиція Білого дому про проведення візиту президента України до Вашингтона 30 серпня є важливим кроком по реалізації домовленостей, досягнутих під час червневого телефонної розмови лідерів України та США. На порядку денному переговорів - перш за все питання безпеки: протидія тривалої агресії Російської Федерації проти України, погіршення ситуації в Чорноморському регіоні та на Донбасі, деоккупація Криму, посилення енергетичної безпеки нашої держави і Європи в цілому, військове та військово-оборонне взаємодія між Україною та Сполученими Штатами. Буде також продовжено обговорення проекту «Північний потік-2» як виклику для нашої країни і регіону».

На Банковій також повідомили, що незабаром глава президентського Офісу Єрмак в компанії з керівником МЗС Кулебою відправляться в Вашингтон «для обговорення змістовного наповнення візиту президента в США». Вельми показово, що про наповнення декларації США і ФРН по «Північному потоку-2» в Офісі президента не обмовилися ні словом. У цьому контексті не можна не згадати, що з'явилася днями замітку на сайті Politiko, де йдеться про те, що нібито представники Адміністрації Байдена закликали українських колег утриматися від критики на адресу угоди по ПП-2.

«Чиновники США дали зрозуміти, що критика на адресу майбутньої угоди може зашкодити двостороннім відносинам між Вашингтоном і Києвом», - посилаючись на свої джерела в Білому домі, повідомило «Радіо Свобода». У той же час радник Держдепу США Дерек Шолль, який зараз перебуває з візитом в Києві, спростовує дану інформацію: «Ні. Україна - демократична країна, у неї є свій голос. Ми прагнемо до конструктивного партнерства з нашими українськими друзями. Такого, в якому ми відстоювали б наші спільні інтереси і цінності», - підкреслив Шолль в інтерв'ю цьому виданню.

Утім, експерти критикують не тільки дане рішення, але і слабкість української влади.

«Спільна декларація США і Німеччини показує, що час, коли Україна могла сподіватися, що за неї подбають дорослі дядьки - пройшло. Прийшов час дорослішати. Причому дуже швидко. Дяді домовилися між собою, а лохам - традиційно намиста. У нашому випадку зелені», - іронізує політолог Юрій Романенко.

Без частки іронії «зрадою» називає домовленості по ПП-2 екс-нардеп Ганна Гопко: «Для України, яка 8 років стримує російську агресію - нова угода по ПП-2 - це найгірша зрада, ніж горезвісні «гарантії» за Будапештським меморандумом. Що повинна робити Україна? Не опускати рук і не мовчати. Парламентський комітет із закордонних справ повинен направляти всім листи, мобілізувати міжнародне співтовариство, активно об'єднувати зусилля з Польщею, країнами Балтії, які розуміють наслідки нового пакту німців і росіян. Потрібно звернення Верховної Ради особливо в Конгрес США, де є двопартійна підтримка України і чимало конгресменів виступають проти «Північного потоку-2».

На позачергове засідання з тим, щоб дати колективну оцінку декларації Вашингтона і Берліна, парламентарії, схоже, не збираються. У всякому разі, жодна з фракцій в світлі останніх подій з ПП-2 з подібною ініціативою не виступила. Правда, індивідуальну заяву вранці в четвер оприлюднив спікер Дмитро Разумков.

«Звертаюся до Конгресу США послідовно продовжувати політику санкцій, які б не допустили добудову і введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2» і, в разі необхідності, розглянути можливість введення додаткових посилених санкцій проти юридичних і фізичних осіб, залучених до будівництва газопроводу. Закликаю Конгрес США утримуватися від затвердження будь-яких угод, які будуть загрожувати енергетичній безпеці Європи і становити загрозу національним інтересам України і США», - йдеться у відкритому листі голови Верховної Ради до американських колег.

На переконання пана Разумкова, ПП-2 є, перш за все, геополітичним проектом, що має на меті сформувати енергетичну залежність країн Європи від газової монополії Російської Федерації. «Добудова і введення в експлуатацію цього проекту зробить можливим подальше нарощування Росією агресії проти України і потенційно проти інших європейських держав», - резюмує спікер ВР.

У свою чергу, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников вважає будь-які спроби США і Німеччини запобігти використанню Росією «труби» як енергетичну зброю приреченими на поразку. «Разом з транзитним статусом Україна втратить гроші, а це приблизно 3 млрд. доларів щорічно. Це не просто втрати, але і серйозні соціальні зміни, на яких Росія буде грати, заявляючи про готовність співпрацювати, зменшувати ціну на газ і так далі. Це істотно посилить позиції проросійських сил в Україні, що може проявитися на наступних парламентських і президентських виборах. А це і є енергетична зброя - здатність змінювати політичний ландшафт на пострадянському просторі за рахунок погіршення ситуації в сусідніх країнах. У Росії краще, ніж у Вашингтоні та Берліні розуміють психологію тих, з ким мають справу, і в цьому, до речі, колосальна недоробка і помилка Заходу», - резюмує Віталій Портников.

Як заявила заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд, це поганий газопровід, але у Вашингтоні скористалися можливістю зробити щось для України. І тепер в Сполучених Штатах кажуть, що суть їх угоди з Німеччиною - це зовсім не добудова ПП-2, а енергетична і політична безпека України, мовляв, Росія не зможе зловживати трубопроводами для досягнення своїх «агресивних політичних цілей». А яких ще, питається, агресивних намірів не вистачає при наявності включеного Криму і кровоточить Донбасу?..

Читайте також: США і Німеччина офіційно оприлюднили угоду щодо «Північного потоку-2»

Ромашова Наталья

Найпопулярніше