Політика Влада

Остаточне приземлення: чому Зе-команді довелося об'єднатися з Порошенком і Вакарчуком

11:48 31 бер.  366 Читайте на: УКР РУС

У Верховній Раді «слуги», синхронно голосуючи разом з «Голосом» і «Евросолідарністю» зробили великий крок до досягнення домовленостей з МВФ. Втім, заради цього президентській політсилі довелося йти на вкрай непопулярні заходи. Про це читайте в матеріалі Lenta.UA.

У масках, захисних окулярах і антибактеріальних рукавичках зібралися у вівторок, 30 березня народні депутати в сесійній залі під куполом на позачергове пленарне засідання. І не на одне, а на цілих три поспіль, що стало рекордом в історії вітчизняного парламентаризму. Під час перших двох позапланових зборів нардепи ухвалили в першому читанні так званий «антиколомойський» законопроект, на затвердження якого наполягає Міжнародний валютний фонд (МВФ) для виділення Україні багатомільярдного траншу, звільнили міністрів освіти і фінансів, з другої спроби посадивши в ще неостиглі крісла нових керівників, а також з тріском провалили урядовий проект закону, який передбачає бюджетні кореляції, зокрема - збільшення дефіциту фінансового кошторису майже втричі через пандемію коронавірусу.

Рівне о 16:30 стартувало третє і фінальне позачергове засідання ВР, де ключовим і єдиним питанням був законопроект про ринок землі в Україні. Щоб поставити законодавчу крапку в земельному питанні нардепам знадобилося майже дев'ять годин роботи в режимі «Livе». Весь цей час пішов на розгляд численних поправок, внесених до документа. В цілому, таких налічувалося понад чотири тисячі, на вчорашньому ж засіданні депутати розглянули останні 600 «з хвостиком». Авторами переважної більшості (більше трьох тисяч) зауважень і побажань до земельної законопроекту були представники «Опозиційною платформи - За життя!» (ОПЗЖ).

Активно користуючись регламентними можливостями, спікери ОПЗЖ, максимально розтягуючи час, коментували кожну поправку. Інше питання, що репліки більшості соратників Медведчука взагалі не торкалися змісту винесених на розгляд правок, а зводилися до огульно-абстрактної антиземельної риторики, щедро приправленої пафосом і самопіаром. В цьому напрямку особливо відзначився нардеп з двадцятирічним парламентським стажем Нестор Шуфрич. Він і слова національного гімну цитував, і до козацького історичного минулого апелював, і навіть по-угорськи звертався до головуючого на «земельному» засіданні Ради віце-спікера Руслана Стефанчука. Об'єктивності заради відзначимо, що не всі з ОПЗЖ використовували час заради піару себе і «рідної» політсили. Предметно і по суті окремо взятих правок говорили, наприклад, Олег Волошин, Наталія Королевська та Олександр Колтунович. Останній апелював цифрами, прогнозними розрахунками, окреслюючи ймовірні ризики після відкриття земельного ринку. Однак все в сесійній залі чітко розуміли, що розгляд правок - це не більше ніж регламентна формальність, тому як за кожні нові запропоновані корекції голосувало від сили 30 нардепів при необхідному мінімумі в 226.

Під час багатогодинного пленарного марафону віце-спікер Руслан Стефанчук тільки раз оголошував півгодинну перерву - для дезінфекції та кварцування сесійної зали. Цікаво, що під куполом постійно проходили депутатські ротації: представники фракцій почергово несли «вахту», поки їхні колеги у віддалених кулуарах поглинали піцу, бургери і еклери. І так по колу...

В районі десятої вечора, після розгляду сотень правок, представники ОПЗЖ заблокували президію і почали сперечатися з Стефанчуком, доводячи, що в залі недостатня, для проведення засідання (мінімальний кворум - 226) кількість депутатів. Але після нетривалої штовханини «слуг» і «опзжістів» облога головуючого ложі була знята, а законодавчий маховик продовжив свій подальший відлік.

І якщо протягом усього дня в Раді засідали рядові фракційні «бійці», то ближче до півночі в сесійній залі з'явилася важка депутатська «артилерія» - лідери фракцій і груп. Це означало лише одне: довго-виснажливий земельний марафон наближається до фіналу. Хвилин за десять до голосування в залі з'явився президент Зеленський, що могло свідчити лише про одне - у монобільшості, незважаючи на неоднозначне ставлення до земельного питання всередині СН, є необхідні для прийняття закону голосу.

«Ви одягли рукавички і маски, щоб зараз - під покровом ночі цинічно розпродати українську землю! Це неприпустимо!», - у властивому йому артистичному стилі буквально кричав з парламентської трибуни нардеп від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко. Але згодом саме його фракція стане головним голосовим донором «Слуги народу» при ухваленні земельної реформи. А Гончаренко - єдиним представником фракції Петра Порошенка, який проголосував проти продажу землі...

За інформацією Lenta.UA, така лояльність Порошенка до Зе-команді пояснюється кулуарними домовленостями - нібито замість нинішній президент пообіцяв своєму попереднику, що його не будуть переслідувати правоохоронні органи.

На годиннику 00:42 вже 31 березня і багатостраждальний земельний законопроект, нарешті, виносять на голосування - у другому читанні і в цілому. Півхвилинне очікування і на табло висвічується цифра 259, а це значить, що вільного ринку землі остаточно дана путівка в життя. Це голосування, крім іншого, оголило проблеми, що існують усередині пропрезидентської фракції: з 248-ми «слуг» підтримали проект закону тільки 206 нардепів. Руку допомоги Зе-команді в даному конкретному випадку протягнули «Європейська Солідарність» Порошенка (23), «Голос» Вакарчука (13), група «Довіра» (12) і 5 парламентаріїв, які не мають фракційної прописки. Серед тих, хто проголосував проти - 12 представників «Батьківщини», по двоє депутатів з «Слуги народу», групи «За майбутнє» та ОПЗЖ.

Таким чином, згідно з новим законом, ринок землі має запрацювати в Україні з другого півріччя 2021 року. Це майже на рік пізніше, ніж планували спочатку. При цьому в документі передбачили ряд обмежень. Раніше законопроект передбачав, що в одні руки можна буде купувати не більше 10 тис. га. Але згідно з остаточною версією закону, в перші три роки можна буде купувати не більше 100 гектар в одні руки. І тільки з 2024 - до 10 тис. га, як планувалося на старті землеформи. Крім того, з 2021 року право на покупку землі буде тільки у фізичних осіб. Юрособам купувати землю сільськогосподарського призначення в цей період заборонено, вони зможуть купувати землю лише з 2024 року. Також заборонено продавати землю, що перебуває у державній власності. Іноземні компанії і громадяни не зможуть купувати землю, поки це питання не вирішать окремо на референдумі.

Президент Володимир Зеленський, оголошуючи свого часу про намір запустити реформу, відзначав, що «китайці, араби і інопланетяни» не стануть власниками української землі. Втім, у експертів є серйозні сумніви щодо ефективності законодавчих «блоків» для іноземців: купувати можна буде через посередників.

А ось нічне голосування по земельному питанню вже продемонструвало, що надійної і стійкої опори у вигляді парламентської команди у президента Зеленського немає, а запевнення окремих «слуг» в монолітності більшості - не більше, ніж спроба видати бажане за дійсне. Очевидно, що господареві Банкової надалі буде необхідно шукати союзників поза межами власної фракції, а отже, торгуватися, йти на поступки і компроміси, втрачаючи «святая святих» - монополію на владу. А переговори з «чужинцями» неминучі в принципі, оскільки в доступному для огляду майбутньому, за часів нелегких посткоронавірусних буднів, Зе-команді доведеться ухвалювати в тому числі і непопулярні, але життєво необхідні для підтримки економіки країни рішення.

Незважаючи на те, що земельний закон затверджений в цілому, жирну крапку в цьому питанні ставити ще рано. Нардепи з ОПЗЖ вже заявили про намір оскаржувати прийняття закону в Конституційному суді (КСУ) через нібито нехтування регламентними нормами. На думку соратників Медведчука, Верховна Рада незаконно продовжила позачергове засідання 31 березня, хоча повинна була закінчити опівночі 30-го. Також в ОПЗЖ кажуть, що взагалі розглядати правки по землі могли лише на плановому пленарному засіданні, а не на позачерговому.

У цілому, питання до виконання процедури дійсно є. Недарма, до речі, в кулуарах говорять, що земельне засідання від «А» до «Я» провів не обережний всюди і завжди в частині виконання процедурних норм спікер Дмитро Разумков, а його перший зам Руслан Стефанчук. Втім, наскільки чистим в плані дотримання процедури було ухвалення земельного закону стане відомо нескоро, тому як Конституційний суд у розгляді таких справ ніколи не відрізнявся особливою оперативністю.

Зараз же цікаво інше: чи справді Зеленський, вибираючи між МВФ і Коломойським, підтримав позицію Міжнародного валютного фонду, або голосування в першому читанні за законопроект, який дасть змогу навіть після рішення суду повернути «Приватбанк» опальному олігархові, стало лише приманкою для міжнародних кредиторів? Відповідь стане відома уже наступного тижня, коли під час чергового пленарного засідання нардепи або остаточно закриють це питання, або в останній момент «зіскочать», тим самим в кінцевому підсумку підігравши одіозному олігарху...

Наталія Ромашова

Найпопулярніше