Через терни до Ради: хто і чому створює перешкоди для роботи парламентаріїв

У своєму новому «антикоронавірусному» зверненні президент Володимир Зеленський, попередньо розповівши про вживані владою кроки, спрямовані на боротьбу з Covid-19 в різних сферах життєдіяльності країни, передав окремий «привіт» власникам депутатських мандатів.

«Боротися проти вірусу потрібно спільно. Особливо це повинні зрозуміти народні обранці, у яких сьогодні немає іншого вибору, крім як працювати. Якщо хтось із них забув, я нагадаю слова депутатської присяги: «Виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників». І тут ключовою є кожна частина: і «в інтересах усіх співвітчизників», і «виконувати свої обов'язки», - заявив глава держави.

Він також окремо підкреслив, що сьогодні, коли лікарі працюють майже без відпочинку, а тисячі військових знаходяться в окопах, депутату повинно бути соромно щось говорити про страх: «Страх у вас може бути тільки один - втратити довіру українського народу. Закликаю народних депутатів думати про прийняття важливих законів, в яких потребує економіка, які наповнять бюджет життєво необхідними засобами. Країна не зупиняється, країна працює. І ви - не виняток».

Тим часом, пандемія коронавируса, що докотилася до України, створює суттєві перешкоди для роботи вітчизняних парламентаріїв. На сьогодні, як мінімум, п'ять нардепів знаходяться в столичній Олександрівській лікарні. У чотирьох (Сергія Шахова, Олександра Лукашова, Сергія Рудика та Руслана Горбенко) діагноз остаточно підтверджений, ще один (Сергій Вельможний) очікує результату повторного тесту, при тому, що тест його сина показав наявність вірусу. З урахуванням того, що перераховані парламентарії, будучи вже зараженими, контактували з десятками своїх колег, інші носії депутатських значків, м'яко кажучи, не горять бажанням приходити на позачергове засідання Ради, яке переносилося ось уже кілька разів і за останньою інформацією відбудеться або в суботу, або в неділю.

Крім тимчасових прогалин, існують ще й суто технічні - напередодні спікер Дмитро Разумков в коментарі телеканалу «Рада» відзначив, що ще не вирішено остаточно, де саме буде проводитися це засідання, додав, що розглядається кілька варіантів. Деякі представники пропрезидентської «Слуги народу» публічно заявляли, що в ВР всерйоз обговорювався варіант проведення пленарного засідання під відкритим небом на стадіоні. Однак цю ідею довелося зарубати на корню, так як згідно з регламентом ВР, засідання Ради може проводитися тільки за адресою Грушевського, 5, де розташована будівля під скляним куполом.

Учора нардеп від «Європейської Солідарності» (ЄС) Яна Зінкевич опублікувала у себе в Faacebook фото внутрішнього дворика ВР, де на метровій «карантинній» відстані були розставлені стільці. Відзначивши, що такий варіант проведення пленарного засідання єдиного законодавчого органу країни має шанс на життя, партсоратниця екс-президента Порошенка задалася питанням про те, як в досить невеликому дворику розмістити понад 400 людей?

Ламаючи списи над тим, де саме, з урахуванням вірусних викликів, їм буде безпечніше всього зібратися, нардепи, втім, не зупиняють буденну діяльність поза межами сесійної зали. У четвер, 26 березня в Раді пройшла нарада представників уряду і лідерів парламентських фракцій.

Ключове питання - вимушений секвестр бюджету і створення спеціального стабілізаційного фонду в 124 млрд грн, з якого бізнесу і пересічних громадян будуть компенсувати, завдані карантином збитки.

Відповідний проект зараз допрацьовує спецгрупа, куди увійшли представники різних парламентських фракцій. Незважаючи на те, що учасники підготовчого процесу, про деталі «перекроювання» головного фінансового документа країни на 2020 рік особливо не поширюються, зрозуміло, що через оголошений в Україні карантину, бюджет буде катастрофічно недовиконаний за доходами. У пропозиціях Кабміну доходи скорочують на 115 мільярдів. Одночасно з цим видаткову частину бюджету пропонується збільшити на 96 млрд, «роздування», таким чином дефіцит в цілих чотири рази. Утворився бюджетний вакуум в уряді пропонують покривати за рахунок зовнішніх і внутрішніх запозичень. Планується, що останні складуть, ні багато, ні мало - 147 мільярдів гривень. Експерти відзначають, що позичати таку суму всередині країни фактично не у кого, а тому єдина формула виглядає так: Нацбанк викуповує всі ОВДП (облігації внутрішньої державної позики, - Ред.) І на цю суму друкує гривню. Про те, що емісія гривні неодмінно породить новий виток інфляції і девальвацію нацвалюти в Кабміні поки не думають, бо гасять не вогнище, а пожежу, яка вже щосили розгорілася.

Рятувати вітчизняну економіку в посткарантінний період в уряді планують і за допомогою зовнішньої позики в 131 млрд. грн. від Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Вчора глава МВФ Крісталіна Георгієва виступила із заявою з приводу виділення грошей офіційному Києву. Її посил залишився незмінним: для отримання кредитного траншу Рада повинна виконати дві умови - прийняти закон про не поверненні «Приватбанку» Коломойському і проголосувати законопроект про ринок землі.

У четвер, ще до того, як пані Георгієва послала чіткий меседж українській владі, на зустрічі представників Кабміну і лідерів депутатських фракцій, було вирішено винесли за дужки тему прийняття, скажімо так, конфліктних - земельного та «антиколомойського» законів. Однак уже в п'ятницю вранці з Банкової почали надходити сигнали про те, що у «Зе» нібито прийнято рішення будь-яким способом продавлювати необхідні для МВФ законопроекти. Причому, ключовим є законопроект, який стосується «ПриватБанку» - олігарх всіляко намагається зірвати голосування.

Але і «розморожування» співпраці з МВФ не може стати рятівним колом для української економіки, - вважає політолог Олександр Кочетков.

«Рішення щодо ринку землі і неможливості повернення націоналізованих банків попереднім власникам не допомагають нам. Вони допомагають, скоріше, нашим зовнішнім кредиторам. Про те, як ми відновлюватиме нашу економіку, наш малий і середній бізнес, який вже зараз фактично убитий, ніхто не говорить... Позики МВФ підуть на покриття попередніх кредитів. Але безумовно, Верховна Рада повинна збиратися, однак, як ми бачимо, у них навіть немає спільного розуміння масштабу існуючих проблем. Більш того, вони (Офіс президента - Ред.) не можуть змусити власних депутатів проголосувати за те, що теоретично може врятувати країну. Не хотів би, звичайно, згущувати фарби, але вся ця раскоординированности і суєта у владі нічого, крім песимізму викликати не може», - зазначає Кочетков в бесіді з Lenta.UA.

Загроза дефолту змушує Україну до максимальної активізації співпраці з МВФ, яке неможливо без втручання Верховної Ради, зазначає в коментарі нашому виданню політолог Петро Олещук. «Ми знаємо, що в контексті подальшої роботи з Міжнародним валютним фондом для отримання чергового траншу, необхідного для перекриття попередніх позик і, відповідно, уникнення дефолту, потрібно прийняти так званий «антиколомойський закон», ставлення до якого в «Слуги народу»неоднозначне. Тому тут все буде залежати не тільки від СН, але і від позиції інших фракцій, в першу чергу - «Голоси» і «ЄС». Є ще «зависли» закон про ринок землі, на якому наполягає МВФ, але я думаю, що навіть прийняття одного закону по «Приватбанку» вже може дати підстави для успішних і результативних переговорів з МВФ», - резюмує Петро Олещук.

У цілому ж, на переконання експертів, з урахуванням того, що економічна криза носить загальносвітовий характер і кожна з країн, що так чи інакше постраждала від коронавірусного удару, буде боротися за кредитну допомогу МВФ, Україна не може претендувати на якісь ексклюзивні умови співпраці з міжнародним валютним фондом. Іншими словами, ми або співпрацюємо з МВФ на визначених їм умовах, або намагаємося вибратися з кризової прірви самостійно, що в ситуації, що склалася є вкрай складно, якщо не сказати - неможливо...

Наталія Ромашова