Політика Влада

Одного разу в Варшаві: чим закінчилася поїздка Зеленського до польської столиці

13:34 05 тра 2021.  13028 Читайте на: УКР РУС

Президент Володимир Зеленський побував днями з офіційним візитом у Варшаві, де разом з лідерами Польщі і країн Балтії зазначив 250-річчя першої Конституції Речі Посполитої. За декларативно-декоративною ширмою, між тим, відбувалися цілком реальні і серйозні переговорні процеси, в суті яких розбиралася Lenta.UA.

«Конституція - це трагічна історія про зраду, про Тарговіце і про вплив російської влади на державне життя республіки Польща. Про вбивство її вищезгаданою з великою люттю і рішучістю. Коли історичний факт демонструється без продовження, можна розраховувати на посилення націоналістичних настроїв, як дурних, так і абсолютно невиправданих. Основний закон був останнім актом драми перед переділами (Польщі, - Ред), і вони жодним чином не відбувалися без участі та допомоги внутрішніх зрадників. Це - вся правда про Конституції 3 травня. Коли ви дізнаєтеся це, легше зробити висновок, що наша історія не є ні приводом для вихваляння, ні приводом для сліз, а є застереженням вибирати мудрих, врівноважених і скромних людей на вищі посади в державі, а не запеклих кар'єристів», - наголошується в редакційній колонці «Gazeta Wyborcza».

Авторитетне видання напередодні приїзду Володимира Зеленського з приводу святкування чергової річниці Основного закону Польщі також опублікувало авторські квінтесенції тамтешнього політолога Переміслава Вишневського, де він, серед іншого, підкреслив наступне: «Наша історія ще не обійшла повне коло, ми все ще існуємо на політичній карті, де до сих пір присутній привид Союзу. І в цей час на чолі держави стоять каботіни (погані актори, - Ред), які роблять все, щоб ми знову потрапили в обійми «старшого брата». Коли я згадую Конституцію від 3 травня, я думаю про Анджея Дуду, який кілька років тому вважав нашу нинішню Конституцію застарілим творінням і закликав написати нову. Це професійний порушник Конституції закликав провести референдум щодо змін до Конституції. На даний момент він з союзниками змінили фронт - у них повний рот кліше і компліментів за Конституцією, тому що вони добре знають, що люди її не знають і не розуміють, що це папірець, який можна гвалтувати і топтати».

Читайте також: Теоретично війська Росії можуть почати вторгнення з Криму

Впливовий експерт, підводячи риску, констатував, що чергова річниця «народження» польської Конституції є приводом не для вихваляння, «а для того, щоб забити тривогу».

Президенти України, Латвії, Литви та Естонії, які прибули недавно в польську столицю на запрошення тамтешнього президента Дуди, в тривожні дзвони били по іншому приводу. Як підкреслюється в матеріалі газети Dziennik, «vip-зустріч у Варшаві стала першим настільки великим міжнародним політичним заходом, організованим в Польщі після початку пандемії COVID-19, що має геополітичне значення в історичному вимірі».

Історія... Якщо погортати її недавні сторінки, можна констатувати: на інавгурації чинного президента Зеленського в 2019 році був присутній глава міністерства закордонних справ РП Яцек Чапутовіч, тоді як аналогічний процедурно-урочистий захід в 2014-му відвідав на той момент президент Польщі Броніслав Коморовський. Рівень репрезентації став основою для експертних дискусій щодо температури взаємин офіційних Києва та Варшави. Якщо одні політологи стверджували, що неприїзд пана Дуди на інавгурацію Зеленського - це наслідок охолодження двосторонніх відносин на грунті історичних чвар останніх років, то інші характеризували цей сюжет не більше ніж ситуативну фактуру.

До слова, на користь останнього «діагнозу» свідчить, по-перше, те, що саме Анджей Дуда став першим главою держави який привітав Зеленського з перемогою на виборах, а по-друге, непорушне лідерське місце РП за обсягами двосторонньої торгівлі з Україною. За підсумками 2020 року, відзначимо, Польща, поступившись перше і друге місце Китаю і Німеччини (менше на $ 48 млн) відповідно, в даному кейсі зайняла бронзову сходинку з більш ніж значним показником $ 7,36 млрд. Більш того, за словами радника з економічних питань посольства України в Польщі Ігоря Баранецького, за перші п'ять місяців все ще, на жаль, коронавірусного 2021-го, між Києвом і Варшавою зафіксовано зростання рівня товарообміну на цілих 8%.

Утім, і крім суто економічних тем, президенту Зеленському було що обговорити зі своїми колегами з Польщі, Латвії, Литви та Естонії. Урочистості, присвячені конституційному ювілею РП проходили в Королівському замку у Варшаві - де, власне 3 травня 1791 року було прийнято документ під назвою «Урядовий закон». Анджей Дуда, виступаючи перед високопоставленими гостями, назвав Річ Посполиту «державою, яке було спільним домом для багатьох національностей, мов, культур і релігійних конфесій, їх притулком і оазисом свободи». Після урочистих виступів президентський квінтет провів короткі дебати в колишній сеймовій палаті Королівського палацу, і підписав спільну декларацію.

«Вважаємо, що для всіх нас солідарність народів, особливо в умовах сучасних загроз для загальної безпеки, є одним з наріжних каменів миру, стабільності, розвитку, благополуччя і стійкості. Керуючись цим переконанням, ми віддані до продовження діалогу і співпраці держав, які ми представляємо», - наголошується в документі, завізованому автографами п'яти президентів.

У декларації також йдеться про загальние переконання президентів в тому, що «успіх спільної спадщини вимагає, щоб Європа будувалася на фундаментальних цінностях і принципах, до яких відносяться свобода, суверенітет, територіальна цілісність, демократія, верховенство права, рівність і солідарність». «Об'єднана Європа повинна бути відкритою для всіх країн і народів, які поділяють такі цінності», - підкреслюється в декларації.

Крім фундаментально-абстрактних констатацій, саміт глав Східної Європи у Варшаві, як назвали президентську «стрілку» політ-експерти, відзначився низкою знакових заяв, що стосуються безпосередньо нашої країни. «Народи наших країн століттями мали спільну історію, і ми разом боролися проти російських окупантів. Сьогодні це актуально, тому Польща підтримує членство України в НАТО - це шлях до безпеки всієї Східної Європи», - сказав президент РП Дуда.

Гітанас Науседа, президент Литви, в свою чергу, зазначив наступне: «Хоч би що сталося, ми не повинні допустити повернення України в 2013 рік - під владу Російської Федерації. Литва ніколи не визнає анексію Криму, і ми будемо домагатися закінчення окупації східної України». Глава латвійської держави Егілс Левітс сигнальні для світу акценти розставив куди більш чітко: «Україна належить до того ж європейського конституційного простору, що і ми. Український народ поділяє ті ж цінності, що і ми - члени ЄС і НАТО, тому ми повинні бути солідарні і разом надати допомогу народу України, щоб довести: ми за європейські цінності не на словах, а на ділі».

Свій ключовий посил естонський лідер, пані Керсти Кальюлайд сформулювала так: «Україна, Грузія, нації Західних Балкан повинні мати право приєднатися до нас - до сім'ї народів Євросоюзу. Україна - сильна держава, яка тільки посилить ЄС своїм членством, Тому ми повинні продемонструвати реальну підтримку євроінтеграційного курсу України».

«Зверніть увагу в першу чергу на склад учасників зустрічі, а в другу на представництво. Україна, Польща і країни Балтії. Ми справедливо говоримо про російську агресію саме в Україні. Ми справедливо говоримо в першу чергу про концентрацію російських військ саме на кордонах з Україною. Але нами не вичерпується список країн, на кордонах з якими РФ брязкає зброєю і відкрито називає ворожими. І саме в цьому ключі варто розглядати нинішню зустріч у Варшаві. Очевидно, що мова йде про угоду про створення певного пояса безпеки всієї Європи на кордонах з Росією. Звідси саме цей список учасників. Тому президент Зеленський говорив про те, що війна на Сході України - фактично війна в Європі. Це не ритуал, як загальний сенс цих переговорів. І формат переговорів можна абсолютно справедливо назвати «5 + 1», тому що в контексті в першу чергу Польщі та загальної ситуації в геополітиці можна вважати, що США незримо присутні на такому важливому нараді», - підкреслює політолог Кирило Сазонов.

Уже найближчим часом, переконаний він, слід чекати «нудних» новин про нарощування взаємодії, обмін інформацією та зміцненні інтеграції збройних сил країн, які брали участь в польському нараді глав п'яти держав. «За цими абстрактними, на перший погляд, повідомленнями будуть надалі відбуватися серйозніше і реальні процеси, де ми - повноцінний учасник створення поясу безпеки, будемо грати далеко не останню роль. У контексті участі США - це набагато важливіше, ніж десять разів віщати з трибун про безальтернативність курсу в НАТО», - резюмує експерт.

«Ситуація нагадує прислів'я: «Грім не вдарить, мужик не перехреститься». Несподівано, після загострення на Донбасі, в Польщу приїжджає пан Зеленський, але раніше ми були свідками того, що у всіх питаннях, що стосуються контактів України і Росії, Польщі просто-напросто обходили стороною. Переговори ведуться з Німеччиною, Францією, а до найближчого сусіда, який прямо під носом, в цьому питанні взагалі не виявляє поваги. Все вказує на те, що справа зайшла далеко, і тепер Україна повинна зважати на те, що всі дії Росії можуть погано закінчитися для неї. Саме це пояснює візит до нас українського президента, який сьогодні підтримку», - заявила в ефірі «Polskie Radio» політолог Люцина Куліньска.

Те, що візит українського президента до Польщі відбувся далеко не несподівано, а в рамках дружнього запрошення жесту пана Дуди, винесемо за дужки. За фактом же констатуємо: незважаючи на ситуативні історико-соціальні дискусії, Польща як була, так і залишається нашим головним стратегічним партнером в ЄС і НАТО. До речі, часто експерти-міжнародники кажуть про те, що офіційну Варшаву слід запросити в якості переговірника з мирного врегулювання на Донбасі. Але це - тема для окремої розмови...

Наталія Ромашова

Читайте також: Генпрокурор Чехії не виключив призупинення розслідування вибухів у Врбетицях

Крыжак Дмитрий

Новини

Найпопулярніше