Політика Міжнародні відносини

Не проформа: хто і навіщо намагається девальвувати «Кримську платформу»

16:23 29 лип 2021.  1240 Читайте на: УКР РУС

Навколо «Кримської платформи», дебютний саміт якої відбудеться напередодні Дня незалежності 23 серпня, розпалюються небувалі пристрасті. Кому і чому «підгорає» від ініціативи української влади, що стосується долі анексованого півострова, розбиралася Lenta.UA.

Народним обранцям, які згідно з календарним планом повинні вийти з літньої відпускної «сплячки» в перших числах вересня, доведеться перервати свій відпочинок. У парламенті почали збір підписів для проведення позачергової сесії Верховної Ради 23 серпня. Відзначимо, що згідно з чинним законодавством з тим, щоб в сесійній залі відбулося позапланове зібрання власників мандатів, необхідно 150 автографів нардепів «за» таку ініціативу. З урахуванням того, що монобільшість в особі «Слуги народу» навіть без сателітів на сьогодні налічує 243 парламентарія, питання про те, бути засіданню напередодні Дня незалежності чи ні - риторичне.

Що стосується причини зборів нардепів в розпал відпустки, то вона, з одного боку, декоративно-декларативна, з іншого - символічна і важлива в інформаційному сенсі. Отже, наші з вами законодавці на позачерговому засіданні ВР приймуть (а в тому, що ухвалять, немає ніяких) постанову про «Кримську платформу».

Читайте також: РФ відреагувала на пораду Зеленського російським «дуже далеким родичам»

У чому суть? Український депутатський корпус після затвердження відповідного рішення по АРК, колективно звернеться до Організації Об'єднаних Націй (ООН), ПАРЄ, ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО «c проханням посилення міжнародного співробітництва в рамках «Кримської платформи» для протидії агресії Російської Федерації». Формальність? Ні в якому разі. Хоча б тому, що абсолютно маргіналізоване за президентства Порошенко питання деокупацію Криму піднімається на найвищому державному рівні.

Вперше про «Кримської платформі» заговорив президент Зеленський на саміті «нормандської четвірки» (Україна, Німеччина, Франція, Росія) в Парижі в грудні 2019-го, підкресливши, що АРК є українською територією. Уже в лютому 2020 року на Мюнхенській конференції з безпеки Зе публічно обурився, що «питання Криму не обговорюється потужно». «Може, потрібна нова майданчик?», - зазначив тоді український гарант і незабаром після цього глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба заявив: «Ми голосно повернемо його (Крим - ред.) у міжнародний порядок денний і цим не дозволимо Росії досягти своєї стратегічної мети - щоб про Крим забули і сприймали де-факто ситуацію, яка склалася».

«Тим, хто на щось розраховував, можу сказати: забудьте про те, що Україна забуде про Крим», - заявляє Володимир Зеленський, який кейс «Кримської платформи» зробив другим за пріоритетністю після війни на Донбасі.

На сьогоднішній день свою участь в інавгураційній саміті КП вже підтвердили 28 країн і міжнародних організацій, - розповів учора глава МЗС Дмитро Кулеба. Він назвав прийдешній саміт «безпрецедентною міжнародною подією в історії країни, так як така кількість високопоставлених представників інших держав ще не збиралося в Україні для проведення тематичного заходу».

«Україні вдалося сформувати ядро міжнародної коаліції за звільнення анексованого Криму, проте протидія «Кримської платформі» з боку Росії є потужним і системним. Вони (представники РФ - ред.) працюють в кожній столиці, в кожній країні, відмовляючи держави брати участь в «Кримській платформі». Але ми ведемо свою роботу і маємо свою силу - силу правди», - зазначив головний дипломат країни і додав, що саміт не буде одноразовою акцією. «Це буде регулярна робота на багатьох рівнях. Ми на даний момент працюємо над розробкою довгострокової концепції роботи платформи по кожному з п'яти пріоритетних напрямків. Перше - політика невизнання, друге - санкції, третє - безпека в Азово-Чорноморському регіоні, четверте - захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, п'яте - екологічні та економічні наслідки російської окупації Криму», - резюмував пан Кулеба, який вважає, що півострів для Кремля став валізою без ручки і непідйомним вантажем...

Офіційні завдання «Кримської платформі» поставили і спеціальним указом президента в прийнятій стратегії по деокупацію півострова. У документі, серед іншого, йдеться: «Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію і відновлення територіальної цілісності держави. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території і відновлення на цій території конституційного ладу України». При цьому статусу міжнародних у цих переговорів не буде, і прийняття двосторонніх або багатосторонніх рішень, обов'язкових до виконання, не планується...

«За допомогою «Кримської платформи» ми не даємо світу забути про Крим. Це наша наступальна тактика. До чого вона призведе, ми не знаємо. Але ми не повинні бути самотнім воїном на цьому полі», - зазначила в ефірі одного з телеканалів заступник міністра закордонних справ Еміне Джапарова, яка курирує цю тему. Вона також додала, що українська влада не буде розкривати повний список країн-учасниць, оскільки «на них тисне Росія».

Втім, зберегти в секреті шорт-лист іноземних гостей не вдалося. Тим більше що самі країни, яких запрошує офіційний Київ, періодично розкривають інформацію про свою участь. Так, в травні свій приїзд підтвердив президент Польщі Анджей Дуда, лідери Литви і Латвії, президент Словаччини Зузана Чапутова, а також глава Європейської ради Шарль Мішель.

Однак справжню бурю дискусійних пристрастей викликало участь в «Кримській платформі» Сполучених Штатів. Днями, з подачі нардепа від «Євросолідарності» Мустафи Джемілєва стало відомо про те, що Вашингтон делегує до Києва для участі в саміті з АРК міністра транспорту Піта Буттіджіча, до слова, колишнього кандидата в президенти від Демократичної партії.

З урахуванням того, що Білий дім дану інформацію офіційно не підтвердив, але і не спростував, в українському інформаційному просторі піднялася потужна дискусійна буря. Думки розділилися. Якщо хтось вважає, що, відправляючи на саміт «Кримської платформи» людини, що не має ніякого відношення до міжнародної порядку, США уникають напруженості у відносинах з Кремлем, то інші переконують: головне - участь країни, а не прізвище американського візитера.

До речі, про прізвища. Вищезгаданий Буттіджіч - гей, який не приховує своєї сексуальної орієнтації. Цей факт викликав хвилю Хейта в Україні: мовляв, Байден вирішив потролліть Зеленського, відправляючи до нього «блакитного». Не хотілося б занурюватися в комментарійно сміття, але навіть в проросійській ОПЗЖ вустами нардепа Олега Волошина розкритикували тих, хто поставив в один ряд дипломатію і особисте життя: «Зізнатися, неприємно дивує така увага до питань сексуальної орієнтації передбачуваного американського представника на черговому Зе-шоу під робочою назвою «Кримська платформа». Виглядає це, як та сама горезвісна гомофобія, яка на практиці дискредитує наше суспільство і боротьбу за його традиційні цінності. Піт Буттіджіч зробив свій вибір на свідомому віці, нікого до нього не схиляє, виглядає, як чоловік і поводиться відповідно. Навряд чи і в Києві він буде махати райдужним прапором і ходити по вулицях на шпильці. Якщо згадати, що навколо піар-заходи Зеленського будуть крутитися Юзик, силіконові блондинки з його фракції і любитель фотографуватися в шльопанцях і з прапором біля Капітолію, то Буттіджіч явно картини не зіпсує».

«У нас, звичайно, багато хто мріяв про приїзд Байдена. Однак він у віці, і не в самому оптимальному фізичному стані, у всякому разі, не в тому, щоб регулярно здійснювати трансатлантичні вояжі. Та й взагалі президенти США не часто відвідують Україну. Попередній візит президента США в Україну був навесні 2008-го, коли Київ відвідав Джордж Буш молодший. Байдена, природно, запрошували, але скоріше з протокольної ввічливості. З самого початку було зрозуміло, що його приїзд до Києва саме зараз вкрай малоймовірний. Кажуть, що наші хотіли, щоб до Києва приїхала віце-президент США Камілла Харріс. У неї високий статус, вона перспективний політик. Однак, виявилося, що в адміністрації Байдена їй поки не довіряють виконання зовнішньополітичних функцій (з якихось причин). Так що і її кандидатура відпала. Держсекретар США Ентоні Блінкен був у нас в травні. Тому, згідно з неформальним правилам регулярності відвідування конкретних зарубіжних країн, і він не міг приїхати. У підсумку вибір припав на міністра транспорту Пітера Буттіджеджа. В Україну він приїде як глава президентської делегації, тобто, як спецпредставник президента Байдена на саміті Кримської платформи. Це спеціальне підкреслення високого представництва США на саміті КП», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

На Банковій, до речі, також не бачать іронічного підтексту участі в «Кримській платформі» саме пана Буттіджеджа. «По-перше, якщо помоніторіть американські ЗМІ, можна чітко переконатися, що міністра транспорту США називають висхідною політичної зіркою, а також людиною, якій дуже довіряє Джо Байден. По-друге, у нас з Вашингтоном є маса прогалин в плані наглядових рад держкомпаній, зокрема НАК «Нафтогаз», так що він їде не для галочки, а для вирішення і цих питань в тому числі. По-третє, «Кримська платформа» вже перемогла, тому що в Кремлі підгорає від самого факту її існування», - зазначає в розмові з Lenta.UA джерело в ОП.

Дійсно, в РФ на «Кримську платформу» реагують, м'яко кажучи, нервово. На противагу саміту КП, у Путіна днями організували в Севастополі науково-практичну конференцію «Кримська реальність Росії проти кримської міфології України».

«Кримська платформа» проводиться для залучення уваги недругів Росії, але ми розвінчаємо домисли, інсинуації і відверту брехню щодо минулого, сьогодення і майбутнього АРК», - говорилося в анонсі Інституту країн СНД, який був організатором« конференції». Розвінчали? Як і після анексії в 2014-му на сьогодні Крим російським офіційно визнають Абхазія і Південна Осетія, невизнана Нагірно-Карабахська Республіка, а також Казахстан і Киргизстан. І цілком очевидно, що навіть якщо на саміт «Кримської платформи», інформаційний супровід якої, як обгрунтовано акцентує політолог Юрій Романенко, «нульове», приїхали б три з половиною каліки, цей список навряд чи розшириться. Це, власне, і є - вирок Кремлю, який сьогодні не можна реалізувати за допомогою повернення півострова, але про який можна і потрібно нагадувати...

Читайте також: Зеленський зробив нові призначення в Службі зовнішньої розвідки

Ромашова Наталья

Найпопулярніше