Газ дорожче: чому Зеленський досі не відреагував на «великодержавну» агресію Путіна

Учора під час великої підсумкової прес-конференції Володимира Путіна, що називається, прорвало. Традиційно на подібних заходах з президентом РФ питання по Україні піднімаються регулярно. І позиція Кремля щодо Києва вже давно не викликає ніякого подиву. Проте, доводиться визнати, що цього разу Путін поводився набагато агресивніше, ніж зазвичай. Зокрема, він заявив, що «Причорномор'я, західні землі були передані Україні з дивним формулюванням для підвищення процентного співвідношення пролетаріату в Україні, тому що Україна була сільською територією». Путін назвав таке рішення «дивним» і додав, що «тепер ми з цим розбираємося».

Чи варто говорити, що слова господаря Кремля - практично неприхована погроза. Фактично президент РФ натякає, що ідея «Новоросії» нікуди не зникла, а значить, нова спроба подальшої експансії Росії в Україні фактично неминуча.

Читайте також: Єрмак анонсував «розвідувальну» зустріч Зеленського з Помпео

Паралельно Путін затягнув стару пісню про братні народи. Зокрема, говорячи про союз з Білоруссю Путін сказав наступне: «Рішення про створення союзної держави були правильними. Російський та білоруський народ те ж саме, що український і російський - це майже одне і теж в етнічному сенсі і з точки зору історії, духовних начал». Натяк - зрозумілий. Нас, як і Білорусь хочуть максимально затягнути в орбіту Москви. Силою або хитрістю - однаково...

У Зеленського досі не відреагували на погано закамуфльовані територіальні претензії з боку «кремлівського старця». З чим пов'язана відверта інертність з боку українського президента? Насправді в Офісі президента впевнені, що подібна реакція (а вірніше - її відсутність) - це прагматичний підхід, який дасть можливість Україні виторгувати якомога більше у Кремля.

Якраз в цей день в Берліні проходили газові переговори про транзит. У Зеленського явно боялися зірвати цю зустріч. В результаті, судячи із заяв наших європейських партнерів (зокрема, представник Єврокомісії Марош Шефчович), зустріч пройшла досить успішно. Зокрема, ходять чутки про те, що Росія погодилася покрити борг в 3 мільярди доларів перед Україною, що утворився після рішення Стокгольмського арбітражу, в товарному вигляді - тобто газом.

Ще одна причина мовчання Зеленського - бажання все-таки дотиснути питання щодо обміну полонених. Знову-таки - бурхлива реакція Банкової на хамство Путіна автоматично поставила б хрест на переговорах. Тим більше, певні позитивні тенденції в цьому напрямку є. Вчора представник «ЛНР» в робочій підгрупі з гуманітарних питань Тристоронньої контактної групи Ольга Кобцева заявила, що бойовики готові передати Києву в рамках обміну полоненими до 30 осіб. Також позвучали пропозицію з «ДНР» провести відео-конференцію, щоб обговорити можливість переговорів.

Але чи дозволить безмовність Зеленського досягти поставлених цілей? Можливо, вдасться домовитися щодо транзиту газу. І то - тільки через те, що Росія сама вкрай зацікавлена в підписанні договору. Що ж стосується обміну полоненими, то все це - на тоненьку...

Якщо ж говорити про стратегічні результати обраної Зеленським політики мовчання, то це може мати негативні наслідки, оскільки небажання Офісу президента конфліктувати з Кремлем лише розохотить росіян. І ті будуть шантажувати Київ далі, змушуючи Зеленського прогинатися далі...

Дмитро Крижак

Читайте також: Путін обґрунтував територіальні претензії до України своїми фантазіями