Політика Міжнародні відносини

Чи всі кути рівні: чого чекати Україні від створення Люблінського трикутника

13:44 03 сер.  171 Читайте на: УКР РУС

Нова платформа, створена України, Польщею і Литвою, може стати не лише регіональним політичним клубом за інтересами, але і в перспективі противагою Росії. Про можливість приєднання до Люблінського трикутника Мінська, а також про амбіції Польщі, читайте в матеріалі Lenta.UA.

Нещодавно головний дипломат країни Дмитро Кулеба запросив свого білоруського колегу Володимира Макея почесним гостем на осінню зустріч так званого Люблінського трикутника, коли в Києві зустрінуться глави МЗС України, Литви та Польщі. У будівлі на Михайлівській площі не приховують, що бачать офіційний Мінськ в складі новоствореного геополітичного тріо, одною зі сполучних ланок якого є протидія незмінно наступальній позиції Кремля на різних напрямках.

Останнім часом відносини Мінська з Москвою не просто «іскрять», а загрожують вибухом на тлі скандалу із затриманням російських громадян - найманців з «ПВК Вагнера». Кремль при цьому всіляко демонструє спокій і повторює, що зараз у білорусів - свої, внутрішні справи під назвою президентські вибори. У Білорусі нині дійсно жарко: 9 серпня в республіці пройдуть шості за рахунком президентські вибори і градус пристрастей там просто зашкалює. Тому, цілком очевидно, що до фінально-офіційного результата боротьби за крісло глави держави Білорусь не буде проявляти активність в нових міждержавних утвореннях.

У будь-якому випадку, перспектива включення Білорусі в об'єднання «нової Речі Посполитої» не здається такою вже примарною з урахуванням того, яку зовнішню політику в останні роки проводить Мінськ. Починаючи з 2014 року Білорусь активно відновлює відносини з Польщею, Євросоюзом і навіть США. Не так давно в Вашингтоні навіть прийняли рішення про відновлення відносин з Мінськом на рівні послів, а восени минулого року польське Бюро національної безпеки повідомило запуску нового міжнародного формату Quadu («Четвірка»), який об'єднає Україну, США, Польщу та Білорусь по лінії безпеки.

Слід зазначити, що новина про створення нового союзу потонула в потоці пристрастей між Києвом і Москвою в рамках мінського і нормандського процесів з одного боку, і розборок «бацьки» з РФ з її найманцями, з іншого. Проте, поява «Люблінського трикутника» на геополітичній площадці наштовхує на роздуми про геополітичну архітектуру і є дуже символічним. Символізм полягає в тому, що про «народження» об'єднання було заявлено днями міністрами закордонних справ України, Польщі та Литви саме в Любліні, де в 1569 році була укладена унія між Польщею і Великим князівством литовським, що створило нову державу - Річ Посполиту. Це, ясна річ, викликало аналогії і з нинішнією подією. Тим більше що склад учасників «трикутника» практично повторює кордону Речі Посполитої, за винятком хіба що відсутньої Білорусі. До слова, деякі експерти вважають, що Люблінська унія була історичною предтечею ЄС, об'єднанням європейських народів. У цьому контексті Люблінський трикутник зараз стає своєрідним продовженням процесів європейської інтеграції, важливим елементом об'єднаної Європи, вважають політологи-міжнародники.

У спільній декларації глав МЗС України, Польщі та Литви прописані мотиви створення Люблінського трикутника і основні цілі, які він буде нести. Зокрема, в документі йдеться про наступне: «Україна, Польща і Литва визнають переваги тристороннього співробітництва в сфері безпеки, а з огляду на російську агресію проти України зобов'язуються координувати роботу з метою дотримання міжнародного права; Україна, Польща і Литва заявляють про незмінність рішучого засудження спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і закликають Росію вивести свої війська з територій Донецької та Луганської областей; Україна, Польща і Литва зобов'язуються поглиблювати і розширювати свою співпрацю між збройними силами, як на двосторонньому, так і тристоронньому рівнях».

Тобто, сам факт створення такого «трикутника» свідчить про те, що Україна і країни ЄС - Польща та Литва, будуть відтепер мати окремий формат співпраці. Це той напрямок взаємодії, який  несе в собі низку надійних переваг, таких як, наприклад, нові спільні проекти на державному рівні, а також інтеграцію України в проекти Європейського Союзу.

Словом, «трикутник» має свої великі плюси - військові, економічні, дипломатичні, інформаційні, інші для посилення міцності і взаємодії трьох країн. Однак не варто забувати, що кожна поважаюча себе держава завжди буде піклуватися про власні національні інтереси.

Серед завдань формату Люблінського трикутника закладені дуже важливі речі, з огляду на триваючу російську агресію проти України і агресивну політику Кремля щодо своїх західних сусідів серед яких Польща та Литва, які межують з Калінінградською областю, а по суті - величезною російською базою в регіоні Балтики. І спільний литовсько-польсько-український «десант» в цьому сенсі вельми перспективна модель можливого широкого співробітництва з залученням можливостей НАТО.

«Наміри хороші, і це треба вітати», - так коментує появу Люблінського трикутника екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. «Питання в тому, чи буде це формальне співробітництво, яких у нас уже і так чимало, або ця співпраця буде наповнене реальним змістом», - додає колишній глава МЗС.

Дипломат окреслив завдання, на яких, на його думку, повинен сфокусуватися Люблінський трикутник: «Це НАТО, це Європейський Союз, це протидія російської агресії, це лобіювання наших інтересів і Донбасом, і по Криму. Це те, що конкретно нас сьогодні найбільше болить».

Політологи, вітаючи в цілому сам факт створення «трикутника», більш прагматичні в плані очікувань і оцінок. «Можу сказати, що це - всього лише спосіб взаємодії і координації кроків держав, у яких є спільні, як правило, макро-регіональні інтереси - це питання безпеки, економіки і так далі. Що об'єднує Польщу, Литву і Україну? Перш за все, небезпека з боку Росії», - підкреслює в коментарі Lenta.UA відомий політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

На переконання експерта, для України Люблінський трикутник важливий тим, що Польща і Литва, будучи членами ЄС, є нашими надійними політичними і економічними партнерами. «По суті, останні 10-15 років саме Польща і Литва є нашими самими близькими і дуже активними партнерами в Євросоюзі. Останнім часом вони активно допомагають нам в рамках програми «Східне партнерство», тому об'єднання цілком логічно і тут можна провести аналогію з Вишеградської групи, де представлені центральноєвропейські інтереси. Якщо говорити про історичний аспект, то скажу, можливо, непопулярну річ: для поляків цей «трикутник», крім іншого, є інструментом свого регіонального лідерства, про що нам не слід ні в якому разі забувати. У цьому сенсі для нас важливо, що ми знаходимося в цьому трикутнику разом з Литвою. І у нас, і у литовців, є певні стримуючі фактори щодо Польщі. Тому, при всіх інтересах поляків, їх домінування не буде. В цілому, формалізація співробітництва, де головну скрипку грає протистояння Росії, цілком виправдана», - зазначає Фесенко.

Що стосується перспектив приєднання Білорусі до «трикутнику», то ця країна, на думку політолога, буде в статусі спостерігача брати участь в окремих ініціативах і не стане в найближчому майбутньому повноцінним учасником даного проекту через авторитарний політичний режим, тоді як об'єднавчим фундаментом новоствореного трикутника є європейські демократичні цінності. «Необхідно розуміти, що трикутник - це не інтеграційне об'єднання, а регіональний політичний клуб за інтересами», - резюмує Володимир Фесенко.

Тим часом, незважаючи на, здавалося б, відсутність статусу, а також відпрацьованих і дієвих важелів впливу новоствореного Люблінського трикутника, РосЗМІ вже б'ють на сполох, називаючи створення союзу не інакше як буферним союзом під контролем США для перешкоджання розвитку зв'язків між Росією і країнами Західної Європи. Боязнь Кремля втратити транзит енергоносіїв в принципі має під собою обґрунтування. Під час зустрічі в Любліні міністри закордонних справ України, Польщі та Литви заявили про об'єднання зусиль проти будівництва «Північного потоку-2». Це - на даний момент, єдино чітко позначений кейс. І схоже, на етапі становлення нового союзу він буде ключовим.

Наталія Ромашова

Новини

Найпопулярніше