Політика Влада

Битва за Нацбанк: чому Зеленський опинився в кадровій «вилці»

16:03 08 лип.  2654 Читайте на: УКР РУС

Відставка Якова Смолія з посади голови НБУ стала закономірним підсумком атак на нього з боку низки найбільших фінансово-промислових груп країни. Тепер між ними очікується жорстка боротьба за місце, що звільнилося крісло. Про те, чому крісло глави Нацбанку стане яблуком розбрату і що робити президенту Володимиру Зеленському, розбиралася Lenta.UA.

Планомірна інформаційна кампанія проти останнього топ-чиновника часів президентства Петра Порошенка - глави Нацбанку Якова Смолія - тривала не один місяць. І в кінцевому підсумку завершився минулого тижня добровільним відходом керівника НБУ у відставку. Сам Смолій каже, що подав у відставку за власним бажанням через «системного політичного тиску». Зокрема, він говорив про конфлікт з Радою НБУ. Однак конкретні прізвища називати не поспішав. Лише після відставки, яку підтримала Верховна Рада, Смолій все-таки висловився - хоч і вельми дипломатично - про те, хто міг стояти за атаками на нього. «Мета, я думаю, дискредитувати керівництво Національного банку. Зняти його, змінити на керованих. Якщо простежити лінію подій навколо ПриватБанку, є припущення, що до цього, мабуть, може бути причетний Коломойський, щоб послабити вплив Національного банку в судах всередині країни і за кордоном. Але це припущення», - сказав екс-голова НБУ.

Варто відзначити, що з наглядовим органом - Радою НБУ - у Смолія спостерігається давній конфлікт. Зокрема, глава Ради Богдан Данилишин періодично атакував главу Нацбанку. Як розповіли Lenta.UA джерела в НБУ, Данилишин досить щільно спілкується з командою Коломойського. «Все з ним стало ясно після того як в січні той заявив, що що державі варто піти на «конструктивний діалог»з колишніми власниками Приватбанку, пояснюючи це судовими процедурами. Абсурд, але тим не менш, постійний пресинг спрацював», - зазначив один з наших джерел.

У ЗМІ писали про те, що 30 червня між Смолієм і наглядовим органом - Радою - стався черговий конфлікт: там відмовилися внести до порядку денного призначення першого заступника Смолія Олега Чурія на другий термін.

Втім, «збивали» Смолія не лише по лінії Коломойського. Також серед тих, хто був зацікавлений у його звільнення, називали групу «газовиків» - і конкретно - Сергія Льовочкіна, який останнім часом серйозно посилився і регулярно буває в Офісі президента. Економічний експерт Сергій Фурса відзначав, що Яків Смолій вирішив звільнитися з посади глави Нацбанку в результаті тиску з боку президента Володимира Зеленського. «Мені важко уявити, як сильно вчора (1 липня, - ред.) Зеленський тиснув на Якова Смолія, адже він сильна особистість. Вчора це все сталося після зустрічі в Офісі президента, де був тиск президента. Плюс вступала Рада Національного банку, парламентський комітет. Тиск чинився дуже багатьма чиновниками, але закінчив це все вчора президент», - заявив Фурса.

Як би там не було, але звільнення Смолія серйозно вдарило по курсу валют - Нацбанку довелося здійснювати багатомільйонні інтервенції, щоб стабілізувати ситуацію. У свою чергу, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що відставка зірвала Україні «угоду десятиліття» у вигляді розміщення єврооблігацій на 1,75 млрд доларів з терміном погашення в 2033 році за 7,3-7,4%. «Останній раз така прибутковість була в 2007-2011 роках», - сказав він.

І хоча спочатку в ЗМІ називали величезну кількість претендентів на пост глави НБУ, дуже скоро пішли публічні спростування ряду перспективних кандидатів. Екс-міністр економіки Тимофій Милованов зазначив, що не має права рік займати посади в керівництві Нацбанку. Спростував чутки про своє призначення Арсеній Яценюк.

Закономірно, що у Коломойського хотіли б бачити в кріслі глави НБУ свою людину - це дозволило б почати взяття під контроль адміністрації ПриватБанку. Що в свою чергу, вирішило б для скандального олігарха величезна кількість проблем, в тому числі і в судових процесах в Лондоні і США.

Є у нього і свої кандидати - голова Ради НБУ Богдан Данилишин, який активно «торпедував» Смолія, хоча сам, як стверджують банкіри, є вкрай слабким фахівцем. Ще одна людина, що знаходиться в орбіті впливу Коломойського - екс-міністр Кабінету міністрів, засновник "монобанк" Дмитро Дубілет. Втім, головна його проблема - брак досвіду. А це у випадку з НБУ може закінчитися вельми плачевно.

Сергій Льовочкін теж має свою кандидатуру - Романа Жуковського, який в 2010-12 роках був начальником управління економіки та реформ в Адміністрації президента часів Януковича. Його мати - Валентина Жуковська була президентом ВАТ «Азот», а також керувала банком «Надра». Обидва активу, нагадаємо, належать представнику групи «газовиків» - Дмитру Фірташу.

Має певні шанси отримати крісло НБУ Володимир Лавренчук. Колишній голова правління «Райффайзен банку Аваль» уже був кандидатом на пост глави НБУ після відставки Валерія Гонтаревої. Головний недолік Лавренчука - відсутність досвіду роботи в державних банках.

Є кандидатура і пов'язана з колишніми «регіоналами». Йдеться про Кирила Шевченка, керівника державного «Укргазбанку», про корупційні схеми якого ми писали раніше.

У цілому, вибір кандидатів, прямо скажемо, буде непростим. У будь-якому випадку з'являється величезна кількість ображених - тих, хто буде не тільки інформаційно «бомбити» нового главу Нацбанку, а й нишком атакувати Зеленського - людини, який, вирішивши позбутися від останнього члена команди Петра Порошенка, знову опинився в кадровій «вилці»...

Дмитро Крижак

Найпопулярніше