Американці масово відмовляються купувати китайські товари

Більше третини жителів США не мають наміру купувати будь-які товари китайського виробництва. Це випливає з даних дослідження, опублікованих на сайті компанії FTI Consulting. 

40% респондентів відповіли, що не купили б товар, вироблений в КНР. Ще 34% повідомили, що готові купити товари під лейблом "Зроблено в Китаї", але вони не відчувають великого задоволення від цього. Тільки 26% заявили, що китайське походження товару не справило б жодного впливу на їх вибір. 

Знак "Зроблено в Китаї" здійснює на купівельні переваги американців максимальний вплив в порівнянні з іншими, випливає з опитування. Найменше американців бентежить походження товарів, зроблених в Європі, - тільки 12% заявили, що не готові купувати речі, зроблені в цій частині світу. На другому місці - продукти з країн Латинської Америки, які купили б 84% респондентів, і лише 16% відмовилися б від такої можливості. 

78% американців готові підтримати економічний протекціонізм своїми грошима. Вони заявили, що готові заплатити більше за товар, якщо їм відомо, що його виробництво перенесено з Китаю в США. 55% опитаних не вважають, що Китаю можна довіряти у виконанні взятих в січні зобов'язань по торговій угоді зі Сполученими Штатами. 

Згідно з умовами угоди, Китай повинен збільшити закупівлі американської продукції на $ 32,9 млрд протягом першого року і на $ 44,8 млрд протягом другого року дії угоди. Мова йде не тільки про сільськогосподарську продукцію, а й про інші американські товари. Так, в перший рік Китай закупить американську сільськогосподарську продукцію на $12,5 млрд, а в другій - на $19,5 млрд. 

Придбання американських послуг має зрости на $12,8 млрд за перший рік і на $25,1 млрд за другий. Пекін також буде закуповувати більше американських енергоресурсів: на $18,5 млрд в першому році і на $ 33,9 млрд у другому. В угоді також міститься заклик до Китаю підвищити обсяг закупівель товарів і послуг протягом перших двох років на $200 млрд у порівнянні з 2017 роком. У зв'язку з цим Пекін оголосить про винятки з митних мит для китайських товарів. Крім того, американські компанії Visa, Mastercard і American Express отримують доступ до платіжного ринку Китаю. 

Bloomberg відзначає, що подібна точка зору здається нехарактерною для американців, які зазвичай виступають за свободу торгівлі і проти радикального протекціонізму. Агентство посилається на дані опитування Gallup, згідно з якими майже чотири п'ятих американців сприймають міжнародну торгівлю як можливість, а не як загрозу, причому частка громадян США, які вважають так, постійно росла останнє десятиліття. Однак розбіжності у відносинах двох країн, що виникли останнім часом, роблять свій вплив на позицію американців. Підстьобують такі настрої і висловлювання влади країни. 

Про необхідність економічного протекціонізму неодноразово заявляв президент США Дональд Трамп, який заявив, що Китай за рахунок перенесення виробництв на його територію вкрав у США "величезну кількість грошей, рік за роком, десятиліття за десятиліттям". На початку травня агентство Reuters повідомляло, що влада США розглядає можливість введення податкових пільг і спеціальних субсидій для компаній, які займуться перенесенням своїх виробництв з Китаю. 

Ситуацію ускладнює і пандемія коронавіруса, у виникненні якої Трамп також звинувачує китайську владу. Нагадаємо, на початку травня держсекретар США Майк Помпео заявив про наявність у США доказів того, що Китай навмисно приховував або знищував докази спалаху коронавируса. 

Раніше американський лідер говорив, що готовий розглянути варіант з введенням санкцій проти Китаю в тому випадку, якщо ця країна не буде співпрацювати в розслідуванні з приводу причин поширення коронавіруса. Законопроект передбачає, зокрема, введення заборон на в'їзд в США для тих чи інших громадян Китаю, а також заморожування їх активів на американській території. 

Крім того, передбачена можливість заборони на видачу американцями кредитів китайському бізнесу. Також президент не виключив повного розриву відносин з Китаєм, що, за його словами, допомогло б заощадити близько 500 мільярдів доларів.

Нагадаємо, 13 березня 2020 року фондовий ринок США пережив найбільш нищівний обвал з 1987 року. Біржові показники відкотилися до часів «рейганоміки».

Нинішній курс на протекціонізм в США в корені розходиться з фінансовою політикою останніх 40 років.

Довідка Lenta.UA:

«Рейганоміка» - комплекс фінасово-організаційних заходів, при якому відбувся перехід від регулювання попиту на товари і послуги до стимулювання їх виробництва шляхом виведення заводських потужностей транснаціональних компаній (ТНК) в країни з низькою собівартістю їх створення. Економічний курс з 1981 по 1989 рік супроводжувався кредитно-грошовим стимулюванням і відповідним зниженням податків. Його творцем вважається республіканець Пол Крейг Робертс (народ. 1939).

Цей час можна вважати початком економічного ренесансу Китаю, який почався зі знаковою зустрічі президента США Джиммі Картера з колишнім главою КПК Ден Сяопіном в 1979 році.

Політика, що отримала назву рейганоміки і тетчеризму в Європі, дала початок деіндустріалізації з переорієнтацією виробництва на Китай. Американські інвестори почали активне освоєння китайської економіки в силу швидкої віддачі від короткострокових вкладень і низької вартості праці. У 1995 році, за шість років до вступу в СОТ (2001 рік), промислові товари вже становили 83,6% китайського експорту.

Фото: NEWSru.com