У столиці Норвегії відкрився ультрасучасний 13-поверховий музей, присвячений одному художнику

Навіть ті, хто ніколи не чув імені Едварда Мунка, напевно, бачили його знамениту картину «Крик». (Їснує у 4 різних версіях, одна з яких була продана у 2013-му році за $119,9 млн., що стало на той час рекордною ціною для витворів мистецтва). Вона найповніше висловлює песимістичний світогляд норвезького художника, який, втім, незважаючи на весь свій песимізм, дожив до 80 років, причому за цей час переніс як алкоголізм, так і «іспанку», особливо небезпечну версію грипу, яка забрала на початку минулого століття мільйони життів.

При цьому Мунк ще багато працював, тому коли він у 1944-му році заповідав державі свою творчу спадщину, вона становила кілька тисяч полотен, малюнків, гравюр та рукописів, щоі стали основою експозиції Музею Мунка, відкритого у 1963-му році і від початку занадто тісного для цього зібрання. З того часу плани відкриття нового музею неодноразово висувалися, змінювалися, обговорювалися, відкладалися тощо. Справа в тому, що в багатій завдяки нафті і газу Норвегії (нафтогазовий сектор становить чверть ВВП країни) набагато менше, ніж грошей, світового значення артефактів. Тож музей мав стати певним символом того, що й у сенсі мистецтва Норвегія завдяки Мунку «попереду всієї планети». Судячи з того, що розповідає про відкриття музею, що відбулося днями, The Guardian, це вийшло.

Новий музей Мунка, названий просто Munch, являє собою 13-поверховий сучасний будинок, побудований на території колишнього контейнерного порту за всіма правилами сучасної джентрифікації. Відсутність слова «музей» у назві не випадково – Munch орієнтований насамперед на молодь, для якої це слово символ нудьги та примусу з боку дорослих, які водили їх у школі на нудні екскурсії. Ультрасучасне зовні, всередині ця величезна будівля (найбільший у світі музей, присвячений одному-єдиному художнику) є холодним сірим простором зі склом, сталлю та алюмінієм.

Воно настільки велике, що вмістило не лише 26700 пов'язаних з Мунком експонатів, ресторан, бар та оглядовий майданчик на верхньому поверсі, а й простір для виставок інших художників (зараз там експозиція робіт знаменитої британки Трейсі Емін, про яку ми писали, своїм песимізмом близьку Мунку ). Для цієї концепції природно, що там працює сувенірний магазин, головна тема якого - «Криік», зображений на чому завгодно і як завгодно, аж до діамантового кільця вартістю $24,5 тис. До речі, про самі «Крики», яких у музеї три - роботи приховані за трьома чорними дверима, які поперемінно відчиняються щогодини. Таким чином, якщо ви бажаєте побачити всі три версії, треба провести в музеї дві з лишком години, за час яких можна залишити гроші в ресторані, барі та сувенірному магазині.

Все це, звичайно, дуже дотепно, архісучасно та стильно, але мимоволі виникає одне питання. У таких просторах добре було б виставляти, наприклад, масштабні абстрактні живописні роботи Поллока чи Ротко, або сюрреалістичні картини Сальвадора Далі, але до чого тут Мунк? Втім, норвежцям видніше.

Заставне фото: нова будівля музею Мунка Twitter