У стилі шедеврів минулих років: в український прокат виходять «Толока» та «Піноккіо»

Як ми вже писали, безперечне досягнення нинішнього українського кінематографа - те, що його фільми з'являються в кінопрокаті із завидною регулярністю. Вихід нової української стрічки, на відміну від того, що було кілька років тому, став звичним. До того ж, якщо раніше українські режисери знімали, в основному, комедійні мелодрами, найприбутковіший, з одного боку, і не найважчий для зйомок, з іншого боку, жанр, то зараз з'явилося жанрове розмаїття.

Ось і на цьому тижні в прокат виходить незвичний фільм «Толока» одного з ветеранів українського кінематографа 72-річного Михайла Іллєнка. Він не тільки працює режисером-постановником вже 40 років, але і ще раніше знімався як актор в двох шедеврах знаменитого українського поетичного кіно тих років - «Вечір напередодні Івана Купала» (1968-й рік) і «Білий птах з чорною ознакою» (1970 -й). Судячи з трейлеру, в цих традиціях і знята «Толока». Та й як інакше помістити, як в «Толоці», в трохи менше, ніж двогодинної, фільм 400 років української історії, починаючи від козацтва, з Голодомором, Чорнобилем, війнами та революціями?

Що стосується інших фільмів цього кінотижня, то з ними все набагато простіше. Правда, незрозуміло, чи зійшлися так зірки або це була задумка дистриб'юторів, але мало нам звісток про коронавіруси, так і з п'яти прем'єр - два фільми жахів, французька «Крихітка зомбі» і американський «Лялька 2: Брамс».

Втім, «Крихітку зомбі» можна назвати і просто фентезі, але сюжетна зав'язка у неї тягне на класичний слешер. Дівчинку Мелісу, яка почала вчитися в престижній паризькій школі, її подруга хоче ввести в шкільний таємний клуб. Але для цього треба розповісти свою історію - і Мелісса розповідає, що її дідусь, який помер в 1962-му році на Гаїті, був повернутий до життя в якості зомбі і працював на плантаціях цукрової тростини.

«Лялька 2: Брамс» - класичний хоррор з класичним сюжетом. Молода сімейна пара переїжджає в покинутий будинок, їх маленький хлопчик знаходить в лісі велику ляльку, приносить її додому і називає Брамсом. Лялька, як і належить в сюжетах такого роду, оживає, виявляється злісним монстром, опановує душею хлопчика і починає тероризувати його батьків.

«Пригоди Піноккіо» Маттео Гарроне можна заздалегідь назвати кіношедевром - як мінімум, з образотворчої точки зору, якщо вона виявиться на рівні його фентезійного фільму «Страшні казки» 2015-го року, який навіть потрапив в основну програму Каннського кінофестивалю. Сьогодні практично всі вже знають, що Піноккіо - це той же Буратіно, тільки навпаки. Навпаки - в тому сенсі, що письменник Олексій Толстой перетворив італійську казку письменника Карло Коллоді 1883-го року в свої «Пригоди Буратіно», де, по-перше, її вульгаризував, а, по-друге, посміявся над своїми колишніми друзями часів декадентства (П'єро у нього, наприклад, має риси поета Олександра Блока).

Екранізації радянського часу вульгаризували казку ще більше - і ось зараз нарешті у глядачів є можливість побачити екранізацію «Піноккіо» в ідентичному часу створення казки стилі - скажімо так, декадентськи-неоготичному. Так що задоволення на перегляді буде не тільки у дітей, які побачать на екрані «просто казку», а й у дорослих естетів.

Ну і, нарешті, можна майже напевно передбачити, що, незважаючи на всі переваги перерахованих вище фільмів, найбільшу касу серед новинок цього тижня збере «Бладшот». Спецназівця Анджело Морталлі у виконанні Віна Дизеля після його загибелі в черговий операції повертають до життя, тільки не як зомбі з «Крихітки зомбі», але як машину для вбивства. У його кров впускають мікроскопічних нанороботів, які роблять його не тільки швидше і сильніше, але і практично безсмертним. Ось тільки Морталлі, як і можна було очікувати, хоче бути не бойовим роботом, а людиною, і повстає проти своїх нових господарів.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Михайло Іллєнко на зйомках «Толоки» oKino.ua