У США відзначають п'ятдесятиріччя найпопулярнішого сьогодні музичного жанру

Батьківщиною хіп-хопу вважається нью-йоркський Південний Бронкс, де він виник у 70-ті роки в обстановці такої міської розрухи, що Рональд Рейган, який відвідав його, порівняв район з Лондоном після бомбардувань часів Другої світової війни. На те були причини. Середній клас, що жив у Південному Бронксі (майже всі - білі "нью-йоркери") перебрався до міських передмість. Таких виявилося 300 тисяч людей – майже світовий рекорд для міських катастроф такого роду. За ним був ще один сумний рекорд - домовласники, зневірившись знайти нових мешканців для квартир у районі з поганою репутацією, почали просто спалювати свої багатоквартирні будинки, щоб отримати хоча б страховку. Таким чином було спалено (там було створено цілу схему, за якою в порожніх будинках, знаючи, що їх скоро спалять, робили зовні дорогий ремонт, щоб страховка була дорожчою) понад 40% житлового фонду Південного Бронкса. У те, що залишилося, тобто руїни, заселялися бездомні, наркомани, психічні хворі та просто міська шпана. Тож незважаючи на те, що район пустів, народу в ньому вистачило на створення близько 100 вуличних банд, які ворогували одна з одною. І ось у цій атмосфері народився хіп-хоп. 

Вважається (у США це офіційний День хіп-хопу - Hip-Hop Celebration Day), що існує навіть точне місце та час, де він вперше прозвучав у публічному виконанні - 1520 Sedgwick Avenue 11 серпня 1973 року. Того дня, пише francetvinfo.fr. , на першому поверсі  цього багатоквартирного будинку, де раніше жив робітничий клас, у Бронксі, одному з п'яти районів Нью-Йорка, діджей ямайського походження Клайв Кемпбелл, DJ Kool Herc, на вечірці на честь своєї сестри почав програвати та міксувати брейки та читати під них речитатив. 

"Святкування 50-річчя - це незвичайно. Коли ми починали, ніхто не хотів наймати діджея, ведучого чи брейк-дансерів", - згадує для AFP історик хіп-хопу Ральф МакДеніелс, - 11 серпня 1973 року було просто вечіркою, але ця вечірка поклала початок усьому", - каже шістдесятирічний чоловік, який зберігає, щоб передати пам'ять про епоху, десятиліття архівних записів та тисячі годин зображень та звуків.

На честь цього дня сьогодні 11 серпня на легендарному Yankee Stadium у Бронксі мають виступити такі ветерани репу як Grandmaster Caz, The Sugarhill Gang, Roxanne Shanté, Lil Kim, Ice Cube, Snoop Dogg та Run DMC. На ознаменування цієї річниці в Нью-Йорку все літо відбувалася низка культурних ініціатив – графіті чи брейк-данс-сесії, концерти тощо. Минулої п'ятниці один з піонерів репу 65-річний Grandmaster Flash виступив на сцені в парку в Бронксі.

Grandmaster Flash грав із двома колишніми товаришами по групі Furious Five, Melvin "Melle Mell" Glover та Eddie "Mr. Ness/Scorpio" Morris, щоб відтворити клімат 1970-х і 1980-х років з їх бідністю, наркотиками, злочинністю та першими block party, які були ковтком свіжого повітря для підлітків та сімей, які прагнули втекти від важкої реальності, і зокрема соціальної та расової дискримінації

"Я був дитиною, коли це почалося, але я бачив, як це об'єднало мешканців кварталу (для проведення блокової вечірки зазвичай без дозволу поліції закривали для руху транспорту весь квартал), як діджеї змусили людей танцювати та забути всі свої турботи", - розповів AFP 55-річний репер, який називає себе DJ Cool Gee.

"Багатьом найкращих виконавців хіп-хопу довелося нелегко, - каже Ральф МакДеніелс, згадуючи Jay-Z, The Notorious BIG і Nas, які виросли в бідних нью-йоркських гетто. - Вони знали і розуміли людей, все, що відбувається в ліфтах, цей запах сечі і все, через що ви проходите там щодня. І вони відобразили все це у своїх піснях", - розповідає історик.

Jay-Z, дитина Брукліна, колишній торговець наркотиками у своєму житловому комплексі. став у 1990-х і 2000-х роках одним із найбільших американських реперів, а потім бізнесменом-мільярдером на чолі імперії розваг Roc Nation. Репер, чиї треки стали комерційним тріумфом у 2000-х, оточив себе такими продюсерами, як Каньє Вест. Інші співаки, такі як DMX, Busta Rhymes, 50 Cent, Cardi B, Drake та Nicki Minaj, також стали світовими зірками.

Але, незважаючи на своє світове панування, хіп-хоп, як і раніше, сягає своїм корінням у контркультуру США і хворобливий досвід расизму і нерівності, кажуть експерти. Премію Grammy щороку звинувачують у дискримінації афро-американських артистів. Проте в епоху стрімінгу вплив хіп-хопу став глобальним. Він став громадським рухом, більше ніж просто стилем: від музики до моди, від текстів до танцю. "Люди насправді не приймали хіп-хоп, вони думали, що він зазнає невдачі, - згадує 59-річна Паула Фарлі, яка була дитиною на перших вечірках у Бронксі. - Через п'ятдесят років вони переконались, що були неправі" .

Фото: Pinterest