У списках значиться. Знайдено перший реєстр гетьманів Війська Запорізького, де згаданий син Хмельницького — Тимофій

Як підкреслює український історик Тарас Чухліб, який знайшов документ, датований 1680-ми роками, ніде раніше Тимофій не згадувався як гетьман.

Народжений у родовому маєтку Хмельницьких у Суботові Тиміш (Тимофій) відомий як учасник багатьох походів і битв, які вів його батько. Момент слави настав для 20-річного юнака у битві під Батогом, коли об'єднана армія запорізьких козаків і кримських татар вщент розбила польське військо. Результатом стала загибель близько 8000 поляків (у тому числі під час масової страти полонених), втрати ж козаків і татар оцінюються в рази менше.

До битви під Батогом Тиміш має безпосереднє відношення, і його військова доблесть тут ні при чому. Річ у тім, що на початку 1650-х молдавський господар Василь Лупул порушив договір із запорожцями і з надією став поглядати у бік Польщі. Богдан Хмельницький вирішив розрулити ситуацію, одружив свого старшого сина Тиміша на одній із дочок Лупу — Розандою. І паралельно дати бій полякам, продемонструвавши правителю Молдавського князівства на чиєму боці сила.

План вдався — розгром польської армії був повним, а подальша облога Хмельницьким Кам'янець-Подільського переконала Лупу у тому, що з гетьманом таки варто поріднитися. 31 серпня 1652 року у Яссах був укладений династичний шлюб, що скріпив союз Війська Запорозького з Молдовою. Сучасники згадують, що Тимофій був невисокий і веснянкуватий, але весіллю це не завадило. Завдяки одруженню Тимофія на Розанді Хмельницькі побічно поріднилися з Радзивіллами — найбагатшим родом у Великому князівстві Литовському, адже сестра Розанди була одружена з Янушем Радзівіллом. Про таку спорідненість син чигиринського підстарости Богдан Хмельницький міг тільки мріяти.

Однак незабаром щось пішло не так. Нова політична орієнтація Василя Лупу не сподобалася місцевим боярам, що повалили господаря, після чого той звернувся за допомогою до свата — Богдана Хмельницького. Гетьман оцінив ризики і відправив влітку 1653 року на допомогу Лупу козацький корпус під керівництвом свого сина Тимофія.

17 або 18 серпня козаки практично без бою зайняли Сучаву — колишню столицю Молдавського князівства. Однак приблизно через тиждень почалася облога, і Тимофій відправив лист до батька з проханням про підкріплення. Однак з огляду на загрозу наступу поляків гетьман не міг послати війська до Сучави і радив синові тримати оборону.

Обложені, у яких закінчувалися продовольство, вода і боєприпаси, спробували прорвати облогу, але безуспішно. 11 вересня після полудня почався штурм фортеці — нападники зазнавали великих втрат (очевидці писали, що трупи польських драгунів повністю заповнили вал перед козацькими окопами), але і козаки не змогли прорвати кільце.

12 вересня 1653 року Тимофій був поранений осколком ядра у стегно і через три дні помер від гангрени. Козацький гарнізон продовжував оборону фортеці і уклав 19 жовтня почесне перемир'я — козакам дозволили піти з усім озброєнням, забравши тіло свого командувача. 22 жовтня траурний кортеж прибув до Чигирина, а 27 грудня Тимофія поховали у дерев'яній Михайлівській церкві на хуторі Суботів.

За кілька днів до похорону чоловіка Розанда народила двох хлопчиків-близнюків, подальша доля яких невідома. Що стосується вдови Тимофія, то вона прожила деякий час у Суботові, а потім переїхала до маєтку Зіньківський Ключ, подарованого їй Богданом Хмельницьким. Відомо, що останні двадцять років життя Розанда провела у Молдові, під час одного з польсько-молдавських конфліктів була полонена польськими жовнірами і у 1687 році страчена як невістка ненависного їм Богдана Хмельницького.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: реєстр гетьманів Війська Запорізького, де серед гетьманів згаданий Тиміш Хмельницький. Фото: cossackland.org.ua