У Парижі знову відкритий розкішний громадський туалет, збудований ще в 1905 році

Якщо у всьому світі проблема вуличних пісуарів – суто прагматична, то в Парижі вона ще й естетична. Деякі громадські пісуари там навіть віднесені до історичних пам'яток (про це далі), а перші виникли ще на початку XIX століття. Розвивалося їх оформлення в тому архітектурному стилі, який у цей момент панував у Парижі, але принцип залишався однаковим - конструкція має бути такою, щоб було видно, зайнятий пісуар чи вільний. Зверніть увагу: нагорі пісуара, який відносять до 1830-1850 років - реклама кафе для гурманів.

Цей принцип у наші дні довели до абсурду, розмістивши на вулицях Парижа нові пісуари, фото яких ми не ставитимемо, щоб не травмувати естетичні уподобання наших читачів. Коротко кажучи (йдеться про чоловіків, паризькі вуличні пісуари будувалися з розрахунком на них, чим викликали постійні протести феміністок і не тільки їх), уявіть собі, що ви писаєте в поштову скриньку червоного кольору, яка встановлена на вулиці на рівні нижче за пояс і приховує лише вміст розстебнутої ширинки. Зате, як і модно нині, ці пісуари служать екологічним цілям (див. нижче схему - солома всередині ящика перетворюється на добриво). Втім, це викликало вже таку лють городян, що мерія оголосила, що це лише експеримент. І ось ніби у відповідь у Парижі, як повідомляє francetvinfo.fr. , заново відкрили після реконструкції знаменитий громадський туалет Lavatory de La Madeleine у стилі Belle Époque. (Або - ар-нуво, не заглиблюватимемося в історію естетики, головне - не плутати з ар-деко).

Як повідомляє видання, цей громадські туалет, відкритий в Парижі в 1905 році, що має офіційний статус історичних пам'яток  і вважається найкрасивішим (скажімо так – у своїй архітектурній ніші) у місті, знову відчинив свої двері у понеділок, 20 лютого, після дванадцяти років закриття. У підвалі (див. заставне фото) відвідувача зустрічає лаковане червоне дерево, вітражі та кераміка з ніжно-зеленими мотивами. Світло проникає в туалет з вулиці через історичний скляний тротуар, який тепер укріплений потрійним ущільненням. Інтер'єр доповнюють стародавні меблі, що з того часу збереглися. Залишилося лише відновити старовинну мозаїку та знайти людину на посаду чистильника взуття, який на той час працював біля входу (його місце також збереглося).

Загалом, за даними мерії, у Парижі 750 громадських туалетів та пісуарів. У 2006 році вони були зроблені безкоштовними за винятком кількох туалетів у туристичних місцях (Нотр-Дам, Лувр, Єлисейські поля тощо), управління яких довірено приватним фірмам. Lavatory de La Madeleine належить до їх числа та користуванням цим туалетом буде коштувати €2. Однак, якщо врахувати, що це практично музей і порівняти з цінами на квитки в інші паризькі музеї, це майже безкоштовно.

Заставне фото: France Bleu