КультураЗнаменитості

У Німеччині художній музей після звернення екологів виступив на захист помираючих мух

13:30 08 лип 2022.  805Читайте на: УКРРУС

І дав приклад того, як можна довести правильну логіку до абсурду.

Коли 15 років тому до Києва приїжджала Сем Тейлор-Вуд, тоді художниця та учасниця української експозиції на Венеціанській бієнале 2007 року, а нині Сем Тейлор-Джонсон, режисер екранізації "50 відтінків сірого", вона розповідала автору цих рядків про свою участь в молодості у художній спільноті Young British Artists. Це зараз про них в Україні знають всі, хто більш-менш цікавиться сучасним мистецтвом, а тоді все це було новинкою. Говорила вона і про те, що їх, молодих, очолював тоді Демієн Херст, який заражав усіх своєю енергією. На моє прохання розповісти про Херста докладніше, Сем відповіла: "Його хвилюють насамперед теми життя та смерті".

Через кілька років, коли у Києві в PinchukArtCentre відкрилася масштабна виставка Херста, я мав можливість переконатися в правдивості цих слів. Зокрема, там було представлено інсталяцію, перший варіант якої Херст зробив ще на початку 90-х років - скляний контейнер, розділений на два відсіки з діркою в перегородці. На думку художника, все, що в ньому відбувається, імітує будь-який життєвий цикл: у першому відсіку з личинок вилуплюються мухи, потім вони, залучені запахом шматка м'яса, що гниє в другому відсіку, перебираються через отвір туди - і помирають від удару електрострумом. Втім, варіанти можуть бути різними - так, судячи з того, що пише The Berliner Zeitung , у тій інсталяції Херста, яку художній музей Вольфсбурга придбав ще в 90-ті роки, юні мухи гинуть, летячи не на запах, а просто на світло.

Так чи інакше, але всі ці чверть століття інсталяція, судячи з статті, справно функціонувала - треба було лише поповнювати її личинками мух, які співробітники музею купували на базарі у вигляді наживки для риболовлі. Однак нещодавно до музею нарешті дійшли члени товариства PETA (суспільство глобальне, в нього входять, наприклад, Хоакін Фенікс і Руні Мара), які заявили, що "вбивство тварин не має нічого спільного з мистецтвом". На це дирекція музею поспішно відповіла - вона "поділяє ідею, що тварини існують не для того, щоб розважати нас або щоб ми їх використовували". У результаті дирекція надіслала Херсту листа, в якому запитала, чи можна якось замінити живих мух штучними, бо інакше інсталяцію доведеться прибрати з експозиції.

У принципі, у всьому цьому немає нічого нового - в Індії, наприклад, людина, що сповідує принцип "ахімса" ("не нашкодь" або "не вбий"), який діє не тільки в індуїзмі, а й у буддизмі та джайнізмі, ніколи не уб'є комара, що сів їй на руку, а буде намагатись його зігнати, не завдавши шкоди. Європа, проте, тисячоліттями живе по-іншому - і тепер, за логікою речей, PETA має пояснити європейцям, як взагалі чинити з мухами, що набридають їм вдома цього спекотного літа. Зрозуміло, що про мухобійку не може бути й мови, але, схоже, що й приманка з клейкою стрічкою має бути оголошена поза законом...

Фото: Демієн Херст душить свою роботу "Вогні святого Ельма" Wikiart

Сергій Семенов

Найпопулярніше