У Британії пійманий і засуджений рекордсмен по бібліотечним крадіжкам

Зазвичай ажіотаж після чергової бібліотечної крадіжки виникає тоді, коли крадуть якесь унікальне видання або рукопис. ЗМІ здіймають «хайп», влада влаштовує в бібліотеках переоблік, який не проводився роками, а самі бібліотеки, користуючись нагодою, вимагають додаткове фінансування на охорону. Як правило, все закінчується струсом повітря або косметичними заходами, а потім все затихає - до чергової крадіжки. Що стосується рядової бібліотечної крадіжки, то книголюб, що вкрав якусь книгу з бібліотеки, взагалі не вважає себе справжнім злодієм. Мовляв, ця книга потрібна йому для навчальних цілей, а тому є джерелом знань, а не доходів.

У цьому контексті випадок, про який пише британська The Gardian , дивує своєю простотою і нахабством. Суд в Единбурзі тільки що засудив до 25 місяців тюремного ув'язнення людину, яка протягом 11 місяців, починаючи з жовтня 2017 го року, вкрала у трьох університетських бібліотеках понад 7000 книг. Причому зробив це Даррен Барр не на посаді бібліотекаря або підсобного робітника, а як простий читач, приходячи в бібліотеки, як показали записи камер відеоспостереження, зі спортивною сумкою і рюкзаком. І він не був божевільним бібліофілом, так як вибирав для крадіжок книги з менеджменту, маркетингу, бізнес-досліджень та на інші популярні теми і тут же продавав їх через інтернет.

Судячи з того, що суд нарахував йому від більш 7 тис вкрадених книг близько £30 тис прибутку, продавав він ці книги в букіністичних інтернет-магазинах в середньому трохи дорожче £4 за книгу, тобто, як мінімум в п'ять разів дешевше за номінал. Природно, що розходилися вони швидко. З бібліотечними штампами він теж розібрався просто - обзавівся печаткою, на якій було написано, що дана книга списується з бібліотечного фонду, і ставив її на все вкрадене.

Про те, як йому вдавалося за кожен візит набивати в трьох університетських бібліотеках книгами спортивну сумку і рюкзак, преса, природно, не повідомляє. Дивно інше - крадіжки, які тривали майже рік, були виявлені не бібліотекарями, а одним з читачів-аспірантів, причому випадково. Він замовив в одній з бібліотек потрібну йому книгу, отримав відмову через її відсутність на полицях, купив її в інтернеті в букіністичній мережі - і виявив на ній штамп тієї самої бібліотеки, яка йому відмовила. Так вийшли на здавача, тобто викрадача.

При цьому сума, нарахована «книголюбові» судом, виходила тільки з грошей, які він отримав за продані книги. Якщо ж вважати вкрадене по його номінальної вартості, тобто за тими цінами, за які університети закуповували ці книги для своїх бібліотек, то тільки в одній з них, де провели повний переоблік, ця сума склала £72,8 тис, тобто більше двох мільйонів гривень.

Але ж яке відкрите і чесне на фотографії обличчя ...

Заставне фото: pinterest