У Берліні відбулися важкі переговори «нормандських» радників: основні тези

У четвер, 10 лютого, у Берліні відбулися другі за останній місяць переговори політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Вони тривали майже дев'ять годин - довше за перші переговори, які 26 січня відбулися в Парижі. За їх підсумками окремі брифінги провели керівники Офісу президента Андрій Єрмак та заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак. Про це пишуть видання "РБК-Україна" та агентство УНІАН.

На думку ключових переговорників, тривалі консультації не принесли результатів, а подолати розбіжності щодо інтерпретації Мінських угод не вдалося.

Україну на переговорах представляв голова Офісу президента Андрій Єрмак, а Росію – заступник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак.

Заяви Єрмака
 

• Усі учасники підтвердили, що налаштовані на продовження переговорів.
• Сторони погодилися, що необхідно розблокувати ТКГ.
• За підсумками загального документа ухвалити не вдалося.
• Україна сподівається на нову зустріч незабаром.
• ТКГ продовжить обговорення документів у рамках Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей.
• Україна розраховує, що на наступному засіданні ТКГ розблокують роботу з обміну утримуваними особами та відкриття КПВВ.
• Зустріч на рівні глав МЗС поки що не обговорюється, Україна має намір провести саміт лідерів "нормандської четвірки".
• Прогрес переговорів у "Нормандії" сприятиме процесу деескалації ситуації навколо України.
• Без припинення війни в Україні не може існувати європейська безпекова система.
• Європейська безпека включає і енергетичну, і має враховувати загрозу "Північного потоку-2" Україні. 
  
  

Заяви Козака

• Переговори затягнулися через те, що Україна нібито "відмовилася цитувати Мінські угоди" у підсумковому документі, тому його не ухвалили.
• Київ відмовився від прямих переговорів із "Л/ДНР".
• Зустріч не дала відчутних результатів.
• Росія не почула відповіді щодо статусу ОРДЛО у складі України.
• Різночитання у Мінських домовленостях подолати не вдалося.
• Майбутня зустріч політрадників залежить від результатів майбутніх засідань ТКГ.
• Сьогодні на лінії зіткнення з боку України зосереджено значну кількість військ та озброєнь.
• Наскільки Україна готова вирішити питання військовим, а не політичним шляхом – сказати дуже важко.
  
  

Попередня зустріч політичних радників відбулася 26 січня і була найпліднішою. Тоді представники чотирьох країн домовилися на внутрішньодержавному рівні обговорити відмінності трактування Мінських домовленостей, а також погодили перше після саміту лідерів у Парижі у 2019 році спільне комюніке.

Які цілі ставила Україна

1. Розблокування роботи Тристоронньої контактної групи з питань урегулювання конфлікту на Донбасі.

2. Обговорення та обрання варіанта покращення верифікації режиму "тиші" на Донбасі.

3. Відкриття КПВВ.

4. Обмін утримуваними особами.

Напередодні берлінської зустрічі політичних радників президент України Володимир Зеленський сподівався, що ці переговори зможуть наблизити саміт на рівні лідерів "нормандської четвірки".

Чого прагне Росія

1. РФ наполягає, що не є стороною конфлікту на Донбасі.
2. Росія наполягає на прямих переговорах України із представниками "Л/ДНР".
3. Реалізації "формули Штайнмаєра" - кордон починає передаватися Україні після проведення на Донбасі місцевих виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксовано на постійній основі.

Україна на ці вимоги не погоджується.

Ескалація на кордонах України

Ситуація навколо українських кордонів та на окупованих територіях залишається складною. Росія проводить військові навчання на території Білорусі та стягує сили до північно-східних рубежів України.

Днями президент Франції Еммануель Макрон відвідав Москву, Київ та Берлін, щоб обговорити зниження напруженості між Україною та Росією. У Парижі заявили, що цей візит допоміг наблизити деескалацію.

Нагадаємо, раніше в Кремлі запропонували покінчити з війною на Донбасі за рік і назвали умови.

Фото: Слово та справа