Туск не за горами: на що чекати Україні від старого-нового прем'єра Польщі

Польському уряду ПіС на чолі з прем'єром Матеушем Моравецким залишилося перебувати біля владного керма один із двох відведених президентом Анджеєм Дудою та тамтешнім законодавством тижнів. Наступного понеділка, 11 грудня, у Сеймі відбудеться голосування щодо вотуму довіри, якого пан Моравецький майже напевно не отримає.

Власне, тоді опозиційна коаліція, що складається з «Громадянської коаліції», «Третього шляху» і «Нових лівих», і яка набрала спільно більшість голосів, висуне в прем'єри Дональда Туска, який очолював уряд з 2007 по 2014 рік, після чого його кандидатуру як голови кабінету треба буде затвердити президентові Дуді.

Читайте також: Польща вимагає відновлення обмежень для українських далекобійників

При цьому чинний глава польської держави, тісно пов'язаний із ПіС, недвозначно дає зрозуміти, що зручним партнером для майбутнього уряду він бути не збирається. Анджей Дуда це вже наочно довів, призначивши прем'єром Матеуша Моравецького. Він мотивував це рішення першим місцем ПіС на виборах, хоча чудово розумів, що шанси його ставленика пройти затвердження Сеймом практично дорівнюють нулю. Тим часом, це рішення відстрочило формування кабінету опозиційною коаліцією.

На цьому, до речі, подарунки для майбутньої польської виконавчої влади не завершилися. Так, створена влітку при Сеймі спецкомісія з «розслідування російського впливу» днями подала звіт, у якому рекомендувала заборонити Дональду Туску обіймати державні посади. Аналогічна рекомендація була надана щодо колишніх міністрів Яцека Ціхоцького, Богдана Клиха, Томаша Семоняка та Бартломея Сенкевича. Всі вони були звинувачені у зв'язках із Росією або, гірше того – з ФСБ, а тому були названі «загрозою національної безпеки».

Радник Анджея Дуди Лукаш Жепецький уже запевнив, що глава держави «негайно затвердить» Дональда Туска прем'єром, якщо за це проголосує Сейм. За його словами, спецкомісія «мала право на думку», проте мала вона виключно рекомендаційний характер і пан Дуда «не прийме її до уваги». Як зазначають польські ЗМІ, скориставшись президентом таким приводом, це призвело б до конституційної кризи, не кажучи вже про непередбачувані наслідки та жорстку реакцію партнерів по ЄС.

До завдань згаданої спецкомісії входить аналіз офіційних документів, випадків передачі інформації третім особам, а також ухвалення «шкідливих рішень» у період з 2007 по 2022 роки. Опозиція, яка завоювала більшість у польському парламенті, вже заявила про намір розпустити цю групу, яка викликала підозри щодо порушення законодавства у Єврокомісії та Венеціанської комісії у зв'язку з можливим зловживанням з боку влади.

За спекотними коаліційними пристрастями у сусідній Польщі пильно спостерігають у Києві. Насамперед тому, що найбільш злободенне питання – блокада кордону - все ще залишається невирішеним і на новий уряд у цьому плані покладаються великі надії. Нагадаємо, починаючи з 6 листопада, на польсько-українському кордоні протестує група польських перевізників. За оцінкою Федерації роботодавців та Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за цей час прямі втрати української економіки становили понад 600 млн. євро, а непрямі – кілька мільярдів.

Акцію проводить утворений у вересні польський Комітет захисту перевізників та роботодавців у сфері транспорту. Але натхненником є власник логістичної компанії Rafa Mekler Transport Рафал Меклер та партія Конфедерація свободи та незалежності. Свою участь в організації протестів Меклер, який неодноразово відзначився відверто проросійською риторикою, пояснює збитками для польських перевізників після того, як у червні 2022 року для українських перевізників Єврокомісія запровадила «транспортний безвіз» з ЄС, щоб урятувати українську економіку в умовах блокади морських торгових шляхів.

Що ж до «Конфедерації», то важливо зазначити, що деякі її представники, наприклад, колишній лідер Януш Корвін-Мікке або один із нинішніх фронтменів Гжегож Браун, неодноразово висловлювали очевидні симпатії Кремлю. Так, Корвін-Мікке відвідував анексований Крим і зустрічався face to face із «керівником» окупаційної адміністрації Сергієм Аксьоновим. Він виступав проти санкцій щодо Росії навіть після повномасштабного вторгнення, заперечував масове вбивство у Бучі, стверджував, що Україна може претендувати на Перемишль та деякі інші міста, які колись були частиною Галицько-Волинського князівства.

Гжегож Браун до старту путінської «спецоперації» неодноразово шкодував через погіршення польсько-російських відносин, а в січні 2022 року був єдиним депутатом Сейму, який не голосував за резолюцію із закликом до ЄС та НАТО допомогти Україні. Саме Брауна восени минулого року віце-спікер Сейму Польщі Малгожата Госєвська назвала «російською портянкою» - людиною, яка розповсюджує роспропаганду.

«Ми сподіваємося, що співпраця з новим урядом Польщі розвиватиметься лише за висхідною. Також ми пам'ятатимемо з величезною вдячністю та допомогу, яку ми отримали від попереднього уряду, особливо у перші дні повномасштабної агресії. Тоді Польща була однією з перших країн, яка прийшла нам на допомогу не словами, а конкретними справами. І перші танки, і вся військова допомога... Це дружнє плече ми завжди пам'ятатимемо, відчуватимемо, незалежно від того, яким буде тамтешній уряд. Я вважаю, що відносини між Україною та Польщею розвиваються нормально, у стратегічному плані дуже добре. А всі дискусійні моменти ми вирішимо, адже є добра політична воля як з нашого, так і з польського боку», - заявив недавно в ефірі телемарафону посол України у Польщі Василь Зварич. 

Зазначивши, що кордон не вперше стає заручником політичних чи комерційних інтересів, дипломат резюмував: «Цього разу ми справді відчуваємо особливий біль, оскільки продовжується російська агресія і те, що хтось захотів обмежити рух вантажівок, комерційного транспорту на кордоні – це справді. боляче. Щодня такий страйк завдає величезних втрат не лише українському бізнесу, а й польському та міжнародному. Це дуже неправильно. Я вважаю, що ті, хто вирішив організувати цей протест, насамперед нашкодили собі й Польщі, бо імідж Польщі через це суттєво постраждав у ЄС. Вважаю, що тут має бути ухвалено рішення на рівні Євросоюзу про те, що кордон ЄС (а українсько-польський кордон – це також кордон Євросоюзу – ред.) має бути недоторканним і не можна робити заручниками ні людей, які стоять у чергах, ні сам по собі кордон. Очікуємо, що з приходом нового уряду в Польщі ситуація вирішиться».

Про свої очікування від майбутнього кабінету Туска розповів і нардеп ВР від Євросолідарності, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з республікою Польща Микола Княжицький. «Продовжується блокування українсько-польського кордону, хоча  протестувальників як кіт наплакав. У чому причина такого кричущого безправ'я і повної бездіяльності польської влади? У внутрішній польській політиці та потуранні польською владою діяльності проросійських сил, які діють на шкоду Україні та самій Польщі. Днями відбувся черговий акт політичного театру. Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький представив склад свого нового уряду і його присягу склав президент Анджей Дуда. Це уряд на два тижні, тому що в Сеймі сформовано нову опозиційну більшість, яка не підтримає кабінет Моравецького. Кандидатом від цієї нової більшості на посаду прем'єр-міністра є Дональд Туск. Уряд на два тижні означає, що він не зробить нічого для розблокування кордону, тому що насправді нинішня польська влада сприяє організаторам незаконного перекриття пунктів пропуску. Нещодавно я був на кордоні і бачив це безправ'я на власні очі. Українські водії розповіли, що поліція зупиняє наші вантажівки, спрямовуючи їх на своєрідний «контроль» протестувальників. Виходить, що сьогодні в Польщі влада лежить на вулиці, її може підняти і застосовувати кожен, кому не ліньки. Наприклад, представники проросійської партії "Конфедерація". Цей факт необхідно відзначити окремо, адже блокування українсько-польського кордону завдає непоправної шкоди Україні в зимовий час, коли всі готуємось до масованих ударів по нашій інфраструктурі», - наголосив парламентар.

«Є ще одна складова політичного театру, який розігрується у Польщі, а саме – представництво цієї країни на засіданні Європейської ради 14-15 грудня. У ході цього саміту, нагадаю, вирішуватиметься доля початку переговорів про членство України в Європейському Союзі, питання фінансової допомоги для нашої держави та запровадження 12-го пакету санкцій проти Росії. Усі ці рішення хоче блокувати прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, його слід зупинити. Як інших шанувальників Росії. А Дональд Туск – це справжній друг України, який обіцяв поновити добросусідські відносини з нашою країною. Після нещодавнього виступу спікера Фінляндії у парламенті згадую, як блискуче колись Туск виступав українською у Верховній Раді. Уряд Моравецького припинить своє існування 11 грудня, тому що він не отримає в Сеймі вотуму довіри. Обрання Туска та його кабінету має відбутися цього дня або 12 грудня. Президент Дуда має скласти присягу нового прем'єра та його міністрів 13 грудня. Якщо це станеться, тоді на засіданні Євроради Польщу представлятиме Туск, що посилить позиції нашої держави. У ЄС Дональда Туска добре знають та поважають як голову Європейської ради у 2014-2020 роках. Враховуючи його особисті якості, а також потенціал та значення Польщі для ЄС та НАТО, українцям варто вболівати за такий сценарій, тому що його реалізація посилить позиції нашої держави під час доленосного засідання Європейської ради», - підсумовує Микола Княжицький.

Читайте також: У США до кінця року закінчаться гроші для фінансування України