ТОП-5 віртуальних справ Ситника за 5 років існування НАБУ

Діяльність НАБУ в цілому оцінюється більшістю експертів негативно: замість посадок - скандали, замість лову корупціонерів - заплямована репутація в корупційних справах всього керівництва бюро. Як ми вже писали раніше, Ситник в грудні минулого року офіційно став... корупціонером, після того, як Рівненський апеляційний суд підтвердив рішення Сарнського районного суду щодо неправомірних дій директора НАБУ - за відпочинок в мисливському господарстві в Рівненській області, який оплатили інші люди, а директор НАБУ не вказав суму в декларації. В цілому Ситник не сплатив кошти за проживання під час свого відпочинку на суму 25 тисяч гривень.

Ще більшим скандалом ризикує завершитися корупційна історія з двома медіа-адвокатами Ситника - активістами Віталієм Шабуніним та Дмитром Шерембеєм. Днями адвокат президента США Рудольф Джуліані опублікував розслідування про розкрадання американської допомоги Україні, в одному з кейсів якого (стосується можливого розкрадання 133 млн доларів, виділених США для людей, хворих на СНІД) фігурують друзі Ситника.

Читайте також: Стало відомо, де глава НАБУ Ситник отримував завдання на «прослушку» Адміністрації президента (ВІДЕО)

Цікаво, що і Шабунін, і Шерембей неодноразово наголошували на тому, що НАБУ, мовляв, критикувати немає за що, оскільки воно демонструє ефективність у своїй діяльності. Lenta.UA вирішила зробити добірку віртуальних справ, які демонструють абсурдність роботи Ситника і його команди.

Справа №1. Посадка губернатора

Можливості зарекомендувати себе реальним антикорупціонером у Ситника з'явилися буквально відразу після призначення. Після тривалого запуску бюро, підбору кадрів, здавалося б, НАБУ отримала всі можливості для розслідування корупційних справ.

І тут ідеальна можливість - у вересні 2016 року МВС бере на хабарі голову Київської ОДА Максима Мельничука та його заступника Ігоря Любка. Але раптом Ситник робить «фінт» і... відмовляється від цієї справи, пославшись на підслідність. Подейкують, Мельничук тоді цілий тиждень ховався від розслідувачів в Києво-Печерській Лавру, боячись, що НАБУ його «замете». Але у Ситника навідріз відмовилися садити корупціонера. Який, до речі, легко відбувся, так і залишившись на волі. Правда, все-таки позбувся посади голови ОДА...

Справа №2. Янукович і компанія

На початку 2018 року Генеральна прокуратура передала в НАБУ кримінальне провадження щодо екс-президента Віктора Януковича за трьома епізодами, справу стосовно колишнього генпрокурора Віктора Пшонки і його сина Артема, а також інші подібні справи.

Юрист, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець тоді спрогнозував, що це призведе до того, що НАБУ не покаже результат в цих справах, а це, навпаки, може затягнути і без того тривале розслідування.

Так і сталося: жодна зі справ Януковича не було доведено НАБУ до кінця - і не було подано в суд.

У січні 2019 року, протримавши справи цілий рік, НАБУ «героїчно» передала «справи Януковича» в новостворене Державне бюро розслідувань. Де, найімовірніше, їх знову «поховають»...

Справа №3. Памперси для НАБУ

У жовтні минулого року НАБУ провело спецоперацію, під час якого бійці бюро влаштували «маски-шоу» у екс-нардепа Дмитро Білоцерківця. НАБУ ставить політику порушення на суму 3,8 млн грн, - це вартість квартири мами, яку Білоцерківець повинен був внести в декларацію, тільки тому, що у мами гостювали дружина і дитина. Це викликало низку мемів в соцмережах. Мовляв, наведенням для даного злочину стало те, що в дану квартиру привозили памперси для маленької дитини політика. «Оцініть найвищий професіоналізм доблесних борців з корупцією в НАБУ, які змогли відстежити і розслідувати надходження/доставку з інтернет магазину памперсів в будинок мами Дмитра Білоцерківця, де на той момент знаходилися його дружина і дитина», - писав блогер Ярослав Бондаренко.

У цілому, на спецоперацію з «памперсним слідом» було витрачено близько 3 мільйонів гривень. Втім, пройшло півроку, а ніяких зрушень в цій справі досі немає.

Справа №4. Нефьодов і мільярди

Недавній епізод - історія з корупцією в митниці. Варто зазначити, що НАБУ - структура, яка має право самостійно відкривати кримінальні справи у разі інформації про злочин. На початку квітня екс-міністр фінансів Ігор Уманський публічно повідомив про схемах в податковій і митниці, які «вимивають» із доходів державного бюджету 120 мільярдів гривень (!) на рік. Уманський розповів про те, що він ініціював звільнення глав Держмитниці і податкової Нефьодова і Верланова, проте його дуже оперативно звільнила Верховна Рада.

Цікаво, що НАБУ і Ситник дуже ретельно уникає прізвища Нефедова, чомусь не бажаючи його чіпати. Проте, одну кримінальну справу проти «недоторканного» глави митниці НАБУ довелося відкрити. Правда, не самим. У березні розслідувати справу зажадав суд. За інформацією заявника група осіб, серед яких нинішній глава Держмитниці, нібито систематично отримувала хабарі за поставки горючих і несертифікованих панелей за допомогою фіктивного аудиту заводів-постачальників. внаслідок цього держава зазнала збитків на понад 40 мільйонів гривень. У НАБУ вибачаючись (явно незручно чіпати було Нефедова), відзначили, в рамках розслідування цю інформацію перевірять, наче виправдовуючись: у всьому винні заявники і суд. Після чого все затихло...

Справа №5. Оборонка

Не менш захоплено - і так само віртуально - розслідує Ситник зі своїми «орлами» справи по корупції в оборонній сфері. Після історії з «Свінарчукгейтом», здавалося б, є всі можливості для гучного розслідування, яке показало б в повній мірі всю ефективність НАБУ. Для того, щоб бути в цій історії «білим і красивим», директор НАБУ навіть публічно повідомив про звільнення двох детективів, які засвітилися на записах. Але більше ніхто в бюро (і за його межами) від розслідування не постраждав. І це при тому, що НАБУ має всі можливості для розслідування - і підтримку влади, і ресурси. Одна біда - бажання у керівництва бюро знаходити злочинців в «Укроборонпромі» і колишньому керівництві країни чомусь немає...

Іван Сергієнко

Читайте також: Стало відомо, як Ситник, Шабунін та соросята створили багатомільярдну схему розкрадання американської допомоги Україні