Танці навколо фінансів: до чого призведе нова валютна політика Нацбанку

У перший тиждень жовтня, коли офіційний курс гривні до американського долара був ще фіксованим, він становив 36,57 грн. А ось після недавнього переходу до так званої гнучкої керованості нацвалюта спочатку просіла на кілька копійок, але вже незабаром курс повернувся фактично до того рівня, що й за фіксованого. На готівковому ринку, де курс, як і раніше, визначався попитом і пропозицією, події розгорталися приблизно так само. Єдине, що змінилося, – це обсяги валютних резервів, з яких за минулий тиждень Нацбанк продав 1,15 млрд доларів (удвічі більше, ніж за тиждень до цього). Стільки валюти національний регулятор не продавав уже давно, а саме – з кінця минулого року, коли на тлі масованих російських обстрілів енергетичної інфраструктури попит на валюту різко зріс.

«Всього з початку року НБУ продав майже $20,5 млрд. Тепер валютні резерви нашої з вами країни становлять трохи менше ніж 40 млрд доларів. Чи багато це? Однозначно так. Але чи велика ця плата за відмову від фіксації курсу та уникнення кризових наслідків тривалого збереження цього режиму? Точно ні», - розмірковує на своїй сторінці у Facebook голова НБУ Андрій Пишний.

Читайте також: Курс долара в Україні у 2024 році спрогнозував МВФ

Він також зазначає, що майже половина обсягу витрачених резервів, коли Нацбанк виходив на ринок і продавав долари, припала на перший день після переходу до гнучкості курсу. «Щодня обсяг наших інтервенцій із продажу валюти знижувався», - сказав Пишний, наголосивши, що ситуація розвивається нормально.

У Нацбанку очікують, що тривожність на ринку, ажіотажні настрої та бажання на них зіграти поступово зійдуть до рівня нижче плінтусу. Тут доречно акцентувати, що, відмовляючись від фіксованого курсу, Нацбанк дав чітко зрозуміти, що не має наміру втрачати контроль над валютним ринком через спекуляції та ажіотаж. А ось причин для різкого падіння, наприклад, рівня «гривня по 50+» зараз немає. «Для суттєвої курсової корекції має відбутися реалізація якогось вкрай негативного сценарію, підстав для якого ми не бачимо», - заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Але це не означає, що гнучкий та керований курс буде таким же незмінним, як і фіксований. Більшість аналітиків сходяться в тому, що НБУ націлився на помірну та керовану девальвацію. Очевидно, враховуючи аргументи міністра фінансів Сергія Марченка, який уже якийсь час говорить про небезпеку надто міцної гривні для вітчизняної економіки. Помірне ослаблення нацвалюти дає змогу збільшити гривневі доходи експортерів та бюджету, а також «перекрити повітря» некритичному імпорту, що вимиває дефіцитну валюту з України. Та й коштів на фінансування соціалки – у гривні – буде більшим, адже зараз усі необоронні витрати бюджету фактично фінансуються за рахунок кредитів та грантів від міжнародних партнерів. А вони надходять у валюті та конвертуються у гривню. І тут є найбільший ризик для курсу, адже саме гроші від міжнародних партнерів зараз здебільшого формують і валютні резерви. Які НБУ витрачає, щоб підтримати гривню та уникнути вагань на ринку. Чи будуть ці надходження настільки ж значними і регулярними наступного року, коли в кількох країнах-партнерах, зокрема в США, відбуватимуться вибори? На думку експертів, саме від цього багато в чому і залежатиме відповідь на питання, яким буде курс гривні і чи вдасться утримати його на закладеному в проекті держбюджету-2024 рівні 41,4 грн за долар.

Зазначимо, що після початку війни в Ізраїлі з'явилося багато прогнозів, що вона негативно позначиться на підтримці Заходом України. Водночас, як вважають деякі експерти, за певних обставин війна в Ізраїлі, навпаки, може цю саму підтримку лише посилити. Саме в цьому напрямі вже дуже активно діє і українська влада, і адміністрація американського президента. Суть у тому, щоб показати існування єдиного фронту осі зла у складі Росії, Ірану та ХАМАСу, якому мають разом протистояти і Україна, і Ізраїль, і Захід. Отже, допомога має надаватися всім одночасно і у збільшеному обсязі. Рухаючись у руслі цієї лінії, як пишуть провідні західні ЗМІ, Байден вже працює, збираючись незабаром внести до Конгресу законопроект, де допомогу двом країнам об'єднано у єдиний фінансовий пакет.

Про грошову підтримку воюючої України говорять у ці дні і в Маррокеші, де відбуваються щорічні збори Світового банку та Міжнародного валютного фонду (МВФ). Голова НБУ Андрій Пишний, який перебуває у складі офіційної делегації України, недавно повідомив: «Провели серію зустрічей зі стратегічним партнером – Світовим банком. Це окремі змістовні розмови з президентом СБ Аджаєм Бангою, віце-президентом Антонелою Бассані, керуючим директором з операцій Анною Б'єрде. Обговорюємо потреби країни, аналізуємо можливості донорської коаліції надавати фінансову підтримку Україні надалі. Бачимо повну залученість Світового банку та бажання допомогти у забезпеченні зовнішнього фінансування. Особливо приділили увагу результатам роботи валютного ринку та виконання стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. За рік ми напрацьовували передумови для поступового повернення до ринкових механізмів. Перший крок зроблено – ми перейшли від режиму фіксованого обмінного курсу до керованої гнучкості. Тому поділився підсумками першого тижня за умов нового режиму – вони більш ніж задовільні. Ми ґрунтовно підготувалися і технічно, і комунікаційно, щоб перехід пройшов без потрясінь. Так співпало, що у цей час у Києві працювала Місія МВФ та її експерти бачили, як спокійно відреагував ринок. Це важливо. У той же час ми і далі рухатимемося так само продумано і обережно. Війна триває, ризики залишаються високими, права на помилку у нас немає. Партнери на зустрічах у Маррокеші також поцікавилися ходом підготовки до другого перегляду за програмою розширеного фінансування МВФ. Зазначу, що НБУ виконав усі структурні маяки та кількісні індикатори. Хоча загалом ще залишилися певні питання з інших напрямків, мені здається, у нас добрі шанси пройти все успішно».

Про важливість тісної та нерозривної співпраці офіційного Києва з МВФ говорять і експерти. Так, голова Асоціації українських банків Андрій Дубас в ефірі телемарафону підкреслив таке: «Щодо прогнозів, то я думаю, що в цих умовах ситуація буде такою, якою вона зараз є. Тобто курс 36,6 плюс-мінус кілька десятих гривні. Найважливіше, на що зараз слід звернути увагу, це продовження співпраці з міжнародними партнерами. Не можна забувати, що державний бюджет України сьогодні поділено 50 на 50. Одна частина забезпечується внутрішніми податковими надходженнями від економіки, а інша – це наша міжнародна підтримка. Тому ми повинні зробити все для того, щоб підтримка наших міжнародних партнерів, як фінансова, так і військова, продовжувала бути на високому рівні. Співпраця з МВФ – це індикатор, на який звертають увагу інші учасники міжнародної коаліції, яка допомагає Україні фінансами».

До речі, місія МВФ недавно відкрила в Києві своє постійне представництво і веде активний діалог з українською владою. І той факт, що саме в цей час зазвичай консервативний Нацбанк зважився на зміну валютного режиму, на думку експертів, свідчить про його впевненість у завтрашньому і навіть після завтрашнього дня. Серед основних причин такої впевненості фінансові аналітики називають високий рівень резервів, співробітництво з МВФ, а також новий пакет допомоги на суму 50 млрд євро від ЄС. Не слід забувати також про те, що продовжують діяти суворі обмеження на виведення капіталу, які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може й посилити у разі непередбачуваних шоків. Тобто в руках у нацрегулятора є достатньо важелів, щоб запобігти виходу фінансової річки далеко за береги. Очевидно, що НБУ триматиме руку на пульсі і згладжуватиме і різкі спроби зміцнення гривні, і різкі спроби її знецінення.

Утім, не всі профільні фахівці вітають та схвалюють нову валютну політику НБУ. Наприклад, економічний експерт Олексій Кущ констатує: «НБУ відповідає за фіксований курс. А якщо він стане плаваючим, у Нацбанку знову включать свою заїжджену платівку про те, що вони відповідають за стабільність гривні, розуміючи інфляцію під нею, а не курс до долара. Як це й робили у 2014-2015 роках. При цьому, не варто чекати на обвал гривні прямо завтра. Але сама собою модель плаваючого курсу під час війни, прямо скажемо, ідіотська. Такого ніхто раніше не робив. Курс стане рухливішим, волатильнішим, з'являться спекулянти, почнуться гойдалки. Курс гривні - пряма похідна від обсягу зовнішньої допомоги. Поки що на паузі допомога із США. Але я думаю, що гроші нам 2024 року таки дадуть, проте їх буде менше, ніж цього. Крім того, гранти даватимуть менше, акцент зміститься на кредитування. Тобто ритмічність зовнішнього фінансування стане гіршою, інтервали між траншами – більше. Можливі паузи. Все це відіб'ється на курсі. Катастрофи поки не буде, але до девальвації приготуватися варто».

Слід зазначити, що Нацбанк уже давно планував відійти від фіксованого курсу, запровадженого першого дня повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани. І з огляду на те, що загалом ситуація на ринку залишається набагато кращою, ніж на початку року, фінансові аналітики вважають, що змінювати валютний режим зараз час і місце, оскільки фіксований курс вичерпав свій стабілізаційний потенціал. Заявлена фінальна мета Нацбанку – повернутися до повноцінного інфляційного таргетування та плаваючого курсу. Втім, через різнопланові ризики війни з путінською Росією, це відбудеться явно не завтра і НБУ ще довгий час буде активно і безпосередньо брати участь у вирівнюванні дисбалансів на валютному ринку.

Поки що у регулятора це виходить без помітних для пересічного обивателя «гойдалок». Це зі зрозумілих причин викликало невдоволення у РосЗМІ, які останніми днями активно тиражують інформацію про ймовірну відставку голови НБУ. Утім, сам керівник Нацбанку це вже спростував. «Друзі, не читайте російську пропаганду та не вживайте продукти російських ІПСО. Ворогам не подобається, що навіть такий непростий виклик як перехід від фіксованого курсу до гнучкого Україна долає без потрясінь. Але робота продовжується, плани амбітні, викликів вистачає. Довіра до НБУ є і я її підтримуватиму і розвиватиму. Жодних заяв про звільнення не писав і не збираюся. Почуваюся добре. На болотах виють – значить робимо все як належить», - заявив Андрій Пишний.

Читайте також: Що зміниться для українців із запровадженням гнучкого обмінного курсу, пояснили в НБУ