ПолітикаМіжнародні відносини

Свято Блінкена, ганьба Лаврова: що відбувається довкола України на дипломатичних полях

14:37 18 кві 2023.  6512Читайте на: УКРРУС

Учора в курортному японському місті Каруїдзава завершилася триденна зустріч глав МЗС країн-членів G7. Це була фінальна звірка годинників перед наміченим на 19-21 травня самітом «Групи семи» у Хіросімі. Про те, що показав цей дипломатичний саміт і як паралельно активізує на зовнішньополітичній арені путінська Росія, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Головуючий нині у «великій сімці» офіційний Токіо під час зустрічі міністрів закордонних справ держав-G7, що щойно завершилася, окреслив два ключові пріоритети майбутнього травневого саміту, де участь братимуть вже перші особи цього глобального клубу. Пріоритет перший полягає у продовженні «максимальної підтримки» України та посиленні санкцій щодо РФ. Що ж до другого стратегічного завдання, яке обговорювали на зустрічі в Каруїдзаві, то її суть полягає у розвороті «сімки» у бік країн «глобального Півдня», покликаний кинути виклик зростаючому лідерству Китаю серед держав незахідного світу.

Запрошення відвідати саміт у Хіросімі, окрім учасників G7, вже отримали Австралія, Бразилія, Південна Корея, В'єтнам плюс країни, які «керують» нині в міжнародних об'єднаннях: Індія (G20), Індонезія (АСЕАН), головуючий у Форумі тихоокеанських островів Острови Кука і головуючий в Африканському союзі Союз Коморських Островів. На правах почесного гостя, щоправда віртуального, візьме участь у саміті «сімки» і президент Володимир Зеленський. Наприкінці березня, якраз після зустрічі японського прем'єра Фуміо Кісіди, який приїздив до Києва, Банкова заявила про те, що Зе прийняв запрошення Токіо і включатиметься на саміт G7 в онлайн-режимі.

Читайте також: Макрон розробляє план, що передбачає переговори України та Росії

Що ж до підготовчої зустрічі глав МЗС «сімки», то вона, треба сказати, вийшла досить насиченою і за формою, і за змістом. Більш ніж яскравою виявилася недільна картинка з Каруїдзаві, де дипломати відсвяткували відразу два дні народження: держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Франції Катрін Колонна. Як розповіло Lenta.UA джерело у вітчизняному МЗС, посилаючись на свою бесіду з одним із учасників зустрічі в Каруїдзаві, іменинники, окрім війни в Україні, обговорили «віч-на-віч» і недавній візит Макрона до Китаю, який у Вашингтоні розцінили як спробу Парижа вести окрему геополітичну гру, що шкодить єдності цивілізованого світу.

«Жодних, скажімо так, глобальних розбіжностей серед наших провідних союзників немає і розмови «на полях» зустрічі дипломатів G7 це підтвердили. До речі, минулими вихідними президент Володимир Зеленський провів майже двогодинну телефонну розмову з Еммануелем Макроном і наскільки мені відомо, незважаючи на деякі, скажімо так, тривожні сигнали, французький лідер вкотре висловив готовність йти пліч-о-пліч з нашими західними союзниками в підтримці України. Ну, а його нещодавній гучний візит до Китаю – це більше про економіку, а не про міжнародну політику як таку», - наголосив співрозмовник, додавши при цьому, що розмови про «нібито всякі яблука розбрату всередині Заходу по Україні – велике перебільшення».

До речі, про яблука. Під час робочої вечері, що дала старт міністерській зустрічі G7, її учасники спробували знаменитий яблучний пиріг з місцевого готелю «Мампеєй», в якому чотири сезони поспіль відпочивав одружений на японці Йоко Оно Джон Леннон. Крім того, глави МЗС змогли скуштувати численні місцеві делікатеси з префектури Нагано. Серед них були обсмажений на грилі сибас із Японського моря, темпура з вічнозеленої фатсії та страусиної папороті, філе яловичини вагю та приготовлене на пару морське вушко. Тим часом, на відміну від вишуканої їжі, теми обговорення були менш приємні. Учасники зустрічі засудили Північну Корею, яка з безпрецедентною частотою здійснює пуски балістичних ракет, а також обмінялися думкою про те, як розвивати відносини з Китаєм.

Як випливає із заяви японського дипломатичного відомства, глава МЗС Есімаса Хаясі висловив стурбованість діями Піднебесної, але при цьому закликав співпрацювати з Пекіном у вирішенні глобальних проблем. Обговоривши ситуацію навколо Тайваню, глави МЗС країн G7 виступили проти зміни статус-кво силовим шляхом.

«Японія як голова «сімки» цього року хоче заявити про важливість вільного та відкритого світового порядку, заснованого на верховенстві закону, та про неприйнятність спроб силової та односторонньої зміни статус-кво, а також посилити залучення до справ країн «глобального Півдня», - заявив Есімаса Хаясі.

Говорячи про російсько-українську війну, він зазначив, що «світова спільнота зараз перебуває в історичному поворотному моменті». У зв'язку з цим він закликав посилювати санкції проти Росії і «у жодному разі» не послаблювати підтримку офіційного Києва. Значна частина його виступу була присвячена відносинам G7 із країнами «глобального Півдня», які, як відомо, не приєднуються до санкційної політики щодо Кремля та розвивають активні зв'язки з Китаєм. У цій ситуації японський міністр фактично закликав "сімку" здійснити свій поворот на Південь, щоб досягти двох цілей - посилити тиск на Росію і отримати важелі стримування зростаючого впливу КНР.

Запропонована Токіо концепція «вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону» має стати альтернативою китайській ініціативі «Пояс і шлях». Вперше її оголосив, нагадаємо, ще 2016 року тодішній прем'єр Японії Сіндзо Абе, після чого її почали активно просувати США та їхні найближчі союзники.

Свою глобальну дипломатичну гру усіляко намагається проводити і путінська Росія. Учора керівник тамтешнього МЗС Лавров розпочав тривале турне країнами Латинської Америки та Карибського басейну. Першою країною стала Бразилія. Сергія Лаврова прийняв його колега Мауро Вієйра, а доки вони проводили переговори, перед будівлею МЗС пройшла антиросійська акція. Місцеві жителі вишикувалися з плакатами «Немає домовленостей з імперіалістичною Росією», «Росія, геть з України» та «Лавров, геть із Бразилії!».

Бразилія, відзначимо, досі так і не приєдналася до антиросійських санкцій, при цьому прагне виступати в ролі посередника у війні, що розв'язана Путіним. Зокрема, президент цієї країни Лула да Сілва пропонує створити «велику двадцятку» держав для посередництва між Україною та Росією, щоб «забезпечити мир». При цьому Лула недвозначно натякнув, що заради миру нам варто відмовитись від Криму.

«Україна цінує зусилля президента Бразилії щодо пошуку рішення для припинення російської агресії. Водночас маємо чітко відзначити: Україна не торгує своїми територіями. Немає жодної юридичної, політичної чи моральної причини, чому ми маємо поступатися хоча б сантиметром української землі», - відреагував на це спікер вітчизняного МЗС Олег Ніколенко.

Лула да Сілва, який на виборах у жовтні 2022 року переобрався на пост глави держави після дванадцятирічної перерви та тюремного ув'язнення, ще в попередні президентські терміни відстоював ідею формування нового центру тяжіння - «глобального Півдня», здатного стати реальною альтернативою Заходу. Ту ж ідеологію просуває зараз і Кремль, причому особливо інтенсивно – саме після початку своєї «спецоперації» в Україні.

Однак відкритим залишається питання, чи Бразилія розглядає Москву в одному ряду з Китаєм і США, чий вплив на економіку країни в рази вищий за російський. Саме Вашингтон і Пекін є головними імпортерами бразильських товарів та експортерами в республіку (на третьому місці в обох випадках стоїть Аргентина). І, до речі, тут доречно нагадати, що другою країною після Аргентини, куди попрямував Лула да Сілва після обрання на президентську посаду, стали саме Сполучені Штати. У квітні президент Бразилії здійснив багатоденний візит до Китаю, де зустрівся з лідером КНР Сі Цзіньпіном.

До Росії Луїс Інасіу Лула да Сілва після інавгурації не їздив, хоча відомство Лаврова не раз штампувало повідомлення, що запрошення бразильський лідер отримував, причому, на найвищому рівні, тобто від Путіна.

Бункерний мешканець, до речі, недавно провів рандеву з міністром оборони Китаю Лі Шанфу, проте, як сказано у свіжому звіті Інституту вивчення війни (ISW), «ця зустріч навряд чи призведе до серйозного розширення російсько-китайської співпраці». Аналітики ISW звернули окрему увагу на те, що офіційні протоколи зустрічі не містять згадок про війну в Україні, а речник МЗС Китаю Ван Веньбінь підтвердив намір КНР сприяти мирним переговорам в Україні.

Зазначимо, що у згаданій заяві Ван Веньбінь заявив буквально таке: «Ми твердо віддані сприянню мирним переговорам і продовжуватимемо працювати з міжнародною спільнотою, щоб грати виключно конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи в Україні». Це, а також багато інших публічних сигналів китайських чиновників свідчать про те, що Піднебесна не збирається спалювати мости із Заходом, підставляючи путінському режиму плече у вигляді озброєнь.

Читайте також: Стало відомо, коли Байден заявить про своє висунення на другий термін

Ромашова Наталя

Найпопулярніше