Світові ринки сировини охопила глобальна інфляція

На світових біржах стрімко дорожчає мінеральна і продовольча сировина. Ціни стрімко ростуть з початку 2021 року і ця тенденція, за прогнозами аналітиків, на виході з коронакризи тільки посилиться. Про це повідомляє Bloomberg.

Ритм інфляції переходить в галоп

У міру пожвавлення світової економіки різко почали зростати ціни на сталь, мідь, кукурудзу, какао-боби. До початку травня вони вже досягли максимального рівня за кілька років.

"ФРС і центральні банки продовжують накачувати економіку грошима, не надто турбуючись про інфляцію, а значить тенденція продовжиться - незважаючи на те, що різке зростання цін на сировину в результаті призведе до подорожчання кінцевої продукції", - відзначають аналітики Bloomberg.

За прогнозами банку UBS Group, світові ціни на новинах про економічне відновлення до 2022 року злетять ще на 10%.

Рекордсменом по зростанню цін стала мідь, яка за останній рік зросла більш ніж на 90%. Мідь - цінний елемент, який широко використовується в напівпровідниках поновлюваних джерел енергії і електромобілів. На її подорожчання вплинув пакет стимулів країн Заходу щодо відмови від вуглеводневої енергетики.

"Стрімко зростають ціни на зерно, що в майбутньому може поставити під удар фермерів. За останній рік вартість кукурудзи подвоїлася, а соєвий шрот подорожчав більш ніж на 40%. На цінах також позначається погана погода, яка підриває урожай в ключових країнах-виробниках, таких як Бразилія і Франція", - вказують журналісти.

Сталь дорожчає головним чином через те, що Китай скорочує виробництво сталі та алюмінію.

На думку видання, від зростання цін на сировину виграють експортери, в основному країни, що розвиваються. Наприклад, по міді - це Чилі, Перу, Австралія, Замбія. Імпортери, як Японія навпаки, можуть сильно постраждати.

Коронакриза-2020

Нагадаємо, світова економіка вже втратила через коронавірус 9 трильйонів доларів. 9 березня 2020 року на фондових біржах стався масовий обвал акцій і цін на нафту - "чорний понеділок".

Нагадаємо, нова фінансова криза загрожує перевершити 2008 рік. Фахівці вже нарекли коронавірус «чорним лебедем» для світової економіки. При цьому наголошується планетарний характер форс-мажору.

Примітно, що сукупний приватний і державний борг в світі досяг рекордних 184 трильйонів доларів, що еквівалентно 225% глобального ВВП.

Слід зазначити, що епідемія коронавіруса відбувається на тлі обговорюваної в кулуарах останні 12 років реформи світової валютної системи. Про неї вперше відкрито заговорив лорд Джейкоб Ротшильд у статті для Financial Times у березні 2016 року. Ймовірно, що така зміна передбачає глобальне "обнулення", в тому числі перегляд моделі фінансового монетаризму.

Довідка Lenta.UA:

Монетаризм є фундаментом міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Світовий Банк (СБ).

Монетаристи вважають, що для досягнення цілей грошово-кредитної політики найбільше підходить регулювання темпів зростання грошової маси. Монетаризм набув поширення у США і Великобританії в 1970-ті роки.

При монетаризмі грошова маса, помножена на швидкість обігу, дорівнює номінальним витратам в економіці (кількості проданих товарів і послуг, помноженій на середню сплачену за них ціну). Як облікова тотожність це рівняння не викликає протиріч, проте вони виникають при визначенні швидкості обігу.

Монетаристська теорія розглядає швидкість обігу як в цілому стабільну, що має на увазі, що номінальний дохід в основному є функцією грошової маси. Зміни номінального доходу відображають зміни реальної економічної активності (кількості товарів і послуг, що продаються) і інфляції (середньої ціни, сплаченої за них).

До 2020 року фінансовий монетаризм намагався балансувати між рецесією і фінансовими бульбашками - між дефляцією і інфляцією. Але в даний момент криза ефективності капіталу, яка настала, може перевершити за руйнівностю біржову кризу 1929 року в США і Велику Депресію.

Фото: Africa Top Success