Світова музейна спільнота визнала Айвазовського та Рєпіна українськими художниками

Російська збройна агресія в Україні поставила крапку у питанні, над рішенням якого наша країна билася до цього на міжнародній арені вже багато років – щоб уродженців України, які працювали на території колишньої Російської імперії, перестали називати у світі "російськими" художниками, композиторами, танцівниками, артистами та і т.д.

Так, днями в одному з найбільших світових музеїв нью-йоркському Метрополітен-музеї, Іллю Рєпіна, що народився у Чугуєві Харківської губернії, та Костянтина Айвазовського, що народився у Феодосії Таврійської губернії (тобто в Криму), в анотаціях до їхніх картин тепер називають українськими художниками. Це особливо важливо тому, що, як мало відомо широкому загалу, музеї є центрами не тільки виставкової роботи, а й наукової. Інакше кажучи, Рєпін та Айвазовський визнані українськими художниками не просто дирекцією музею, нехай навіть одного з найбільших у світі, а й авторитетною світовою мистецтвознавчою спільнотою.

Проте вирішувати цю проблему доведеться ще довго - адже майже все двадцяте століття до здобуття Україною незалежності світова спільнота автоматично зараховувала все. що відбувалося у культурній сфері Російської імперії і навіть після її падіння в "російське". Прикладів тому – безліч. Візьмемо, наприклад, знамениті балетні так звані "російські сезони" у Парижі. Одним із головних їх учасників у 20-х роках був Серж Лифар, згодом - танцюрист, хореограф і балетмейстер Паризької опери, якого найавторитетніше у світі енциклопедичне видання Britannica називає сьогодні однозначно як "український танцюрист і хореограф".

І якщо почати заглиблюватися навіть в один цей приклад, спливає багато цікавих подробиць. Наприклад, те, що вчився балету Лифар у знаменитій "Школі рухів Броніслави Ніжинської", яку в 1919-му році відкрила в Києві Броніслава Ніжинська, молодша сестра знаменитого танцівника, знову ж таки, вищезгаданих так званих "російських сезонів" Вацлава Ніжинського, який народився у Києві. Більше того, у цій же школі, наприклад, навчалася колишня відома спортсменка Ніна Попова, яку раніше прийнято було називати "першою російською чемпіонкою в бігу на 100 м і стрибках у довжину".

Однак насправді Попова, якщо давати точне визначення, була першою чемпіонкою не Росії, а Російської імперії, ще точніше – чемпіонкою першої так званої всеросійської спортивної олімпіади у 1913-му році (яка пройшла, до речі. у Києві), а жила у Києві, де тренувалась у місцевому атлетичному клубі "Сокіл". На цих змаганнях, до речі, вона встановила неофіційний світовий рекорд у бігу на 100 м (офіційні почали реєструвати лише через п'ять років). Ну і, нарешті, вишенька на торті – спортсмени з Києва здобули на цій цій олімпіаді найбільше медалей – 37.

Тож на повне відновлення справедливості чекає ще й історія спорту.

Фото: WikiArt