ПолітикаМіжнародні відносини

Світ «на вухах»: про цілі та наслідки візиту Ненсі Пелосі на Тайвань

19:27 03 сер 2022.  4532Читайте на: УКРРУС

Спікер нижньої палати американського Конгресу Ненсі Пелосі, незважаючи на застереження КНР, таки прибула на Тайвань у рамках свого турне країнами Азії. Чим відповість Китай? Чи буде розрядка або напруга в регіоні і як це позначиться на Україні? Все про візит Пелосі на острів читайте у матеріалі Lenta.UA.

У вівторок, 2 серпня, спікер палати представників США Ненсі Пелосі прибула на Тайвань у рамках свого офіційного турне до країн Азії – Сінгапуру, Малайзії, Південної Кореї та Японії. Пелосі очолює американську делегацію, метою міжнародного вояжу якої є «проведення переговорів з питань торгівлі, безпеки, кліматичних змін та епідемії Covid-19».

Напруженість навколо візиту Пелосі до Тайваню зросла після того, як минулого тижня глава КНР Сі Цзіньпін у телефонній розмові з президентом США Джо Байденом заявив, що позиція китайського керівництва та народу країни щодо тайванського питання – жорстка, і що офіційний Вашингтон має поважати принцип єдиного Китаю. У Піднебесній також застерегли Байдена від гри з вогнем на тему Тайваню. Втім, Білий дім наполягає, що нічого безпрецедентного не відбувається. По-перше, Ненсі Пелосі на Тайвані вже була. По-друге, Сполучені Штати не визнають незалежність Тайваню – острова, розташованого приблизно за 160 кілометрів від узбережжя Південно-Східного Китаю з населенням 23,57 млн осіб (станом на 2020 рік).

Читайте також: ООН не хоче розслідувати вбивство росією полонених азовців у Оленівці

Ще тиждень тому стало відомо, що речник палати представників Конгресу США збирається в серпні відвідати Тайвань. Тому Пентагон почав розробляти плани на будь-які «непередбачені обставини», які можуть статися під час візиту. Адже літак із Пелосі могли просто збити.

Спочатку повідомлялося про можливість такого візиту 30 липня, проте цього не сталося. Була інформація, що того дня літак Пелосі вилетів із бази «Ендрюс», водночас Тайбей піднімав у небо винищувачі та розгортав кошти ППО у міжнародному аеропорту «Таоюань». А Китай у свою чергу в цей момент проводив нібито навчання зі стрільб у Тайванській протоці. Втім, цього дня Пелосі на Тайвань так і не прилетіла, а вже наступного Китаю заявив про непохитну рішучість захищати свій суверенітет.

США постійно кидали виклик суверенітету Китаю. І навіть навмисне створювали напруженість у Тайванській протоці. Це зневага та порушення принципів цілей статуту ООН. Китай завжди поважав суверенітет інших країн, тому сподівається, що його власний суверенітет поважатиме інші країни», - заявив заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан. «Я сподіваюся, що відповідна країна ясно це зрозуміє і не гратиме з вогнем», – наголосив він.

У чому проблема відносин США, Китаю та Тайваню? Тайвань позиціонує себе як незалежну державу. Яку визнає частина країн світу, тоді як офіційний Пекін вважає владу Тайваню сепаратистами, а острів - своєю провінцією, що відкололася, яку прагне повернути до свого складу. У свою чергу, Тайбей спочатку не визнавав владу Комуністичної партії і претендував на відновлення свого контролю над усім Китаєм. Хоча в останні десятиліття влада Тайваню вже не декларує таких претензій, намагаючись відстояти хоча б суверенітет острова.

Водночас США підтримують з Тайванем неформальні відносини та оборонні зв'язки, але не визнають його незалежність. Штати також надають військову підтримку Тайваню та затвердили у липні продаж військового обладнання на $108 млн. Пекін періодично повторює мантру про необхідність розірвання цієї угоди.

Слід зазначити, що відносини між Вашингтоном та Пекіном розжарилися під час зустрічі їхніх представників на Алясці 18-19 березня. Ключовими питаннями рандеву були особливості політики Китаю щодо Гонконгу, Тибету та Тайваню. Американці тоді вкотре звинуватили Китай у тому, що він обмежує права нацменшин Гонконгу та Тибету, а Піднебесна у свою чергу висунула територіальні претензії на острів Тайвань.

Дров у багаття двосторонніх відносин підкинула і російсько-українська війна. З початком повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого Китай намагався зайняти нейтральну позицію. При цьому США та країни Заходу критикують КНР та її лідера Сі Цзіньпіна за те, що Пекін не засудив російське вторгнення та не підтримав санкції проти РФ. Китай стверджує, що виступає за якнайшвидше припинення війни та мирне врегулювання, проте все одно відмовляється від різкої критики Кремля.

У березні США попередили Китай про серйозні наслідки при наданні військової допомоги Росії, яка попросила у Пекіна таку допомогу: військову техніку та безпілотники. Однак тоді китайська сторона спростовувала факт такого прохання. Тим не менш, у червні офіційний Вашингтон вніс п'ять китайських компаній до чорного списку експорту за порушення санкцій та надання підтримки російським військовим та оборонним компаніям.

«Китай стверджує, що нейтральний, але його поведінка дає зрозуміти, що він все ще інвестує у тісні зв'язки з Росією та стоїть на її боці. Він допомагає розповсюджувати у світі російську пропаганду та захищає Росію в міжнародних організаціях... І все ще заперечує звірства Росії в Україні, припускаючи, що вони були інсценовані», - заявив нещодавно представник американського Держдепу Нед Прайс. У відповідь глава китайського МЗС Ван І зазначив, що саме США «винні у розпалюванні кризи навколо України, яка завершилася військовим конфліктом».

Після весняної зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена з керівництвом країн-членів форуму безпеки «Квадрітераль» (США, Індія, Японія, Австралія) було опубліковано спільне комюніке про те, що чотири держави «вітають вільний, відкритий, безпечний та успішний Індійсько-Тихоокеанський регіон», а КНР, сприйнявши це як «привіт» собі, назвала цей союз антикитайською структурою.

Тобто, як бачимо, нинішньому розпалу пристрастей навколо візиту Ненсі Пелосі до Тайваню передував цілий ланцюжок подій, що підігрівають і без того, м'яко кажучи, непрості стосунки Вашингтона та Пекіна.

Незважаючи на попередження з боку вищого керівництва КНР про небезпеку «грати з вогнем» у вівторок увечері, борт третьої за важливістю людини в Сполучених Штатах приземлився в Тайбеї. На честь приїзду Ненсі Пелосі хмарочоси на Тайвані підсвітили квітами американського прапора, а біля готелю (американська делегація забронювала цілий поверх і близько 50 номерів у Grand Hyatt) зібрався натовп у синьо-жовтих масках та футболках. Дуже показово, що високопоставлену гостю жителі Тайваню зустрічали в українських національних кольорах, наочно демонструючи, що сьогодні саме наша з вами країна стала незаперечним символом відваги та боротьби за свободу в усьому світі.

Одразу після прибуття на Тайвань Пелосі заявила, що цей візит «вшановує непохитну відданість Америки підтримці живої демократії Тайваню. «Солідарність Америки з 23 мільйонами жителів Тайваню важлива сьогодні як ніколи, оскільки світ стоїть перед вибором між автократією та демократією», – додала вона.

Реакція Китаю – словесна «гра м'язами». Одразу після приїзду Пелосі посла США до КНР Ніколаса Бернса викликали до китайського МЗС. Під час зустрічі з американським дипломатом заступник міністра закордонних справ Китаю Се Фен висловив «жорстке заперечення» проти візиту Ненсі Пелосі та звинуватив США у «зраді» з тайванського питання, заявивши, що американський уряд має взяти на себе відповідальність за всі «провокації», які призвели до ескалації напруженості в районі Тайванської протоки та завдали шкоди китайсько-американським відносинам.

У свою чергу, директор департаменту з контролю озброєнь МЗС КНР Фу Цун чітко і однозначно заявив, що Китай дотримується стратегії самооборони в ядерній сфері, тому не застосовуватиме ядерну зброю першою. Тобто всі страшилки про неминуче ядерне протистояння цілком очікувано виявилися не більше ніж страшилками, оскільки і в Пекіні, і у Вашингтоні чудово розуміють фатальні наслідки подібних «ігор». На відміну, до речі, від неадекватної у всіх сенсах Росії, офіційні особи якої (зокрема екс-президент Медведєв) не загрожували ядерною атакою хіба що африканській Еритреї, яка підтримує РФ на різних майданчиках ООН.

На думку екс-глави МЗС України Павла Клімкіна, ситуація з візитом американського політика топ рівня на Тайвань не може призвести ні до збройної, ні холодної війни США з Китаєм.

«Я думаю, що навпаки це призведе до більш тісних контактів між Сполученими Штатами та Китаєм. Китай, безперечно, відповість. Китай хоче змагання зі Сполученими Штатами у цьому світі. Він поки що до нього не готовий. Буде готовий, за моїми прогнозами, десь через 10-15 років. Але Китай, на відміну Росії, хоче змагання як частини світової системи, як взаємодії інь-янь. Штати та Китай, звичайно, підніматимуть ставки. Хтось хапатиметься за серце у бізнесі. Тим не менш, я думаю, що вони знайдуть мудрість та розуміння, як побудувати ситуацію навколо Тайваню. Пекін дуже хотів би з'їсти Тайвань, але з'їсти цивілізованим шляхом, мирним шляхом, шляхом приєднання. Для китайського лідера це було б шаленим звершенням у його кар'єрі в історії Китаю, він увійшов би в історію КНР як лідер, який об'єднав Китай», - заявив Клімкін в ефірі загальнонаціонального телемарафону. Згідно з прогнозом колишнього головного дипломата країни, «дві фундаментальні речі – результати нашої війни та ситуація навколо Тайваню визначать цей світ на наступні роки 20-25».

«США показали зуби – двічі за останні дні. Перший раз, коли знищили в Афганістані лідера Аль-Каїди Аль-Завахірі. Другий – коли відвідали спікера Конгресу на Тайвань. У нас сьогодні багато хто боїться, що підняття ставок американцями відволікатиме їх від нашої війни з РФ. Даремно, все з точністю до навпаки. Кремлівський режим не розуміє жодної цивілізованої дипломатії, лише силу. Зуби, які показали США Китаю та терористам, одразу побачили у Кремлі. А сигнал дуже простий: ми нікого на цьому світі не боїмося і отримаємо всіх, хто нам загрожує. Просто та максимально доступно. Для всіх, і насамперед для Кремля», - підсумував екс-глава українського МЗС.

Про неготовність Китаю реально воювати зі Штатами говорить і Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння: «Для КНР візити високих політичних представників особливо чутливі. А США з Тайванем розвивають відносини економічного, військового та культурного плану. Але Китай не готовий до війни зі Сполученими Штатами, тому що стратегічне завдання КНР сьогодні – стати наддержавою та виграти конкуренцію зі США. Для реалізації цього завдання Китаю потрібен економічний, технологічний та військовий розвиток. Так як його економічна модель побудована так, що Китай отримує дешеві ресурси з інших країн, на своїй території виробляє дорогі товари, отримуючи додану вартість, та експортує до розвинених країн. Це дозволяє розвиватися та отримувати надприбутки. Вже сьогодні Китай є другою країною світу з ВВП, а, за оцінками аналітиків, через десять років КНР може стати першою економікою світу. Тобто дуже важливо розуміти, що Китай не зацікавлений в ескалації. Він демонструє військову силу, намагається показати свою готовність до захисту власних інтересів та територіальної цілісності, але не переходить до тих дій, які справді могли б спричинити збройне протистояння. Зараз і американська, і китайська сторони зацікавлені у деескалації конфлікту».

Окремо зазначимо, що незважаючи на небувалий ажіотаж навколо візиту Ненсі Пелосі до Тайваню, цей вояж зовсім не дивує тих, хто стежить за її політичною кар'єрою. За майже сорок років державної служби конгресвумен США та нинішня речник Палати представників гранично часто різко критикувала Китай. Одним із символів її позиції став візит у 1991 році до Пекіна, коли Пелосі розгорнула банер на підтримку жертв різанини на площі Тяньмень, стоячи біля місця, де два роки тому силовики напали на продемократичних протестувальників. Як мінімум з того часу влада КНР палає «любов'ю» до Пелосі.

Сьогодні у свої 82 роки Ненсі Пелосі залишається запеклим критиком комуністичного режиму Китаю і має близькі стосунки з лідером Тибету у вигнанні Далай-ламою. Вона також була однією з рушійних сил торішнього рішення уряду США офіційно визнати геноцидом репресії Пекіна проти уйгурів та інших переважно мусульманських народів.

Рішення Пелосі відвідати Тайвань розбурхало не тільки Пекін. Незадовго до її поїздки президент США Джо Байден заявив, мовляв, американські військові вважають, що візит – «не найкраща ідея». Нинішній господар Білого дому також висловив стурбованість громадськості тим, що присутність спікера Палати представників на Тайвані буде витлумачена Китаєм як провокація. Але в результаті, як бачимо, Пелосі зробила те, що вважала за потрібне.

«Народжена для політики», - так характеризують Ненсі Пелосі американські колеги-журналісти. І з цим навряд чи посперечаєшся...

Пелосі є дочкою колишнього мера Балтімора Томаса Д'Алессандро-молодшого. Їй було лише 12 років, коли вона відвідала свій перший з'їзд Демократичної партії, а у 20 вона була присутня на балу на честь інавгурації президента Джона Кеннеді.

На початку свого політичного шляху Ненсі Пелосі залишалася за кадром – працювала у передвиборних кампаніях та збирала кошти для демократів у штаті Каліфорнія. Лише у віці 47 років, коли останній із п'ятьох її дітей пішов до університету, вона балотувалася – на прохання вмираючої конгресумен із Сан-Франциско Сали Бертон стати її наступницею. Пелосі здобула цю посаду в 1987 році і з того часу представляла Сан-Франциско в Конгресі. Наразі вона вже третій термін працює у статусі спікера Палати представників і є першою жінкою, яка обійняла цю посаду.

Кар'єра Ненсі Пелосі, на думку американських аналітиків, є синонімом її протистояння комуністичним правителям Китаю – і її поїздка до Тайваню, очевидно, лише посилить таке сприйняття. Не слід, до речі, забувати, що у керманича Китаю Сі Цзіньпіна через кілька місяців вибори на третій термін і візит Пелосі на Тайвань для нього – політичне приниження, залишити без відповіді яке для нього апріорі неприйнятне. Тому найближчим часом КНР, очевидно, буде голосно «гавкати», а от по-справжньому кусатися – навряд чи.

Читайте також: Мешканці Тайваню нагадали Ненсі Пелосі про Україну (ВІДЕО)

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше