Суддя не помітив розмов про хабарі, але їх почули у апеляційному суді

Про це повідомляє «Судовий репортер» зі посиланням на вирок.
За версією обвинувачення, у 2017 році керівник сервісного центру вимагав хабар за повернення машини зі спецмайданчика. Посередником був його підлеглий. 21 тисячу гривень власник машини поклав під сидіння мопеду. Згодом з’ясувалося, що заявником був не тільки власник машини, а й підлеглий обвинуваченого. Обидва написали заяву і знали про ролі один одного. 
У січні 2020-го суддя Соснівського райсуду Черкас Володимир Калашник ексдиректора Філії виправдав. Рішення було мотивовано тим, що не надано будь-яких доказів розмови обвинуваченого із заявником, які б свідчили про вимагання неправомірної вигоди. Суд вважав, що дії двох заявників були активні, мали спільний, провокаційний характер та фактично інсценовані. 
Крім того, через невідкриття стороні захисту ухвал слідчого судді визнані недопустимими доказами протоколи НСРД. 
Апеляційний суд з такими висновками не погодився і вирішив, що перша інстанція не дала належної оцінки доказам. 
Кропивницький апеляційний суд щедро цитував записи розмов за участі обвинуваченого, в яких йшлося про гроші і яких чомусь не помітив суддя першої інстанції. 
В одній із розмов обвинувачений каже підлеглому: «Ну я ж тобі говорив, треба десь погнать, ну як зараз бабки забрать». 
Підлеглий відповідає, що наголосив власнику машини про дві двісті. Обвинувачений уточнює: «Ти дві двісті зелені сказав?». 
Враховуючи, що кошти державне підприємство за свої послуги отримує виключно в національній валюті і шляхом безготівкового перерахунку через банк, ці фрази, як вважає суд, підтверджують усвідомлення обвинуваченим факту, що мова йде про гроші в доларах США. 
Підлеглий обвинуваченого відповідає: «Ну як було сказано, получається тисячу п’ятсот получає контора, все остальне як могорич». Обвинувачений погоджується фразою: «Нє, ну то нормально, піде! Долари в нього чи гривні?». Далі дає поради, як поводитись під час обміну валюти в банку і наголошує, що банк не прийме мічені купюри, тому вказує: « Дай мені знати чи поміняли» та: «Якщо не буде ніяких питань, то брать бабки», «Міняти треба, хай міняє». 
Згодом власник машини офіційно заплатив 36 тис. грн за зберігання авто, а решту 21 тис. грн передав як неправомірну вигоду.  
На думку суду, такі подробиці, як обмін валют, з’ясування мічені купюри чи ні, в якій валюті заявник привіз кошти, вказують на особисту зацікавленість обвинуваченого в їх отриманні і беззаперечно свідчать, що останній розуміє протиправність їх отримання, тому шукає способи як взяти кошти без наслідків для себе. 
Також обвинувачений обговорює можливість, щоб посередник по телефону вказав заявнику, куди класти гроші, або щоб заявник поклав гроші у машину, яка під’їде, тобто перебирає різні варіанти, як забрати гроші, але не самостійно, а через посередника чи когось іншого, і при цьому прагне, щоб не було можливості прослідкувати його причетність до цих подій навіть через інших людей, тобто розглядає будь-які можливості не залишити слід. 
Тому версія захисту про підкидання грошей спростовується цими відеозаписами. 
Жодну із цитат, наведених вище, суд першої інстанції у вироку не згадав. 
З приводу ухвал на проведення НСРД, то вони були відкриті стороні захисту та долучені до справи після розсекречення їх лише на стадії судового розгляду. Апеляційний суд вирішив, що це не є порушенням і не призводить до недопустимості протоколів НСРД. 
Соснівський суд Черкас, стверджуючи про недопустимість матеріалів, одержаних за результатами НСРД, через невідкриття стороні захисту ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення таких дій, безпідставно, в порушення КПК, не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 640/6847/15-к у постанові від 16.10.2019, відповідно до якого ці докази обов’язково мають бути прийняті судом до уваги. 
Власник машини у лютому 2017 року дійсно подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого Департаменту захисту економіки Національної поліції України, тобто підрозділу який здійснює боротьбу з корупційними злочинами. А через два місяці написав заяву про вимагання хабара керівником сервісного центру в Черкасах. На червень 2017-го, коли передавався хабар, він вже був прийнятий на посаду. 
За версією захисту, заявник діяв провокативно як правоохоронець з метою отримання бонусів по службі. Проти заявника навіть відкривали кримінальне провадження щодо перевищення повноважень, але потім закрили. 
 

Читайте також: Судити будуть жителя Умані, який хотів дати хабар за свої ігрові автомати

Суд вважає, що версія захисту є безпідставною, оскільки злочин викрито оперативними працівниками ГУ БКОЗ СБУ, а заявник на час написання заяви взагалі не працював у правоохоронних органах, а станом на червень 2017 року, коли відбулась передача неправомірної вигоди, працював в Управлінні захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ НП України, тобто в зовсім іншому правоохоронному органі, ніж той, за матеріалами якого внесено відомості в ЄРДР, при цьому у відрядження до Черкаської області не направлявся. 
Крім того, чинне кримінальне законодавство в однаковій мірі захищає права та інтереси будь-якого громадянина, незважаючи на його соціальний чи професійний статус. А отже, заявник мав право звернутися з заявою до правоохоронних органів про вимагання неправомірної вигоди, з метою захисту своїх прав та інтересів, як громадянин України скористався своїми правами. 
Кропивницький апеляційний суд скасував виправдувальний вирок і виніс новий, засудивши колишнього керівника сервісного центру до 6 років в’язниці із забороною на 3 роки обіймати деякі посади та конфіскацією всього майна. 
У першій інстанції розмов про хабар в матеріалах справи не помітив суддя Соснівського райсуду Черкас Володимир Калашник. 
Через 5 місяців після цього виправдувального вироку Калашник подав у відставку, з приводу чого на сайті суду розмістили  хвалебний прес-реліз.

Читайте також: За обіцянку впливу на суддю судитимуть його помічника

Як повідомляла нещодавно Lenta.ua, суддя Конституційного суду задекларував свою церкву в Черкаській області.

Фото: Слово і Діло