Війна і мирВійна

США «зливаються»: чому Вашингтон втрачає лідерство у підтримці України

14:52 03 кві 2024.  4175Читайте на: УКРРУС

У вівторок, 2 квітня, влада російського Татарстану заявила, що підприємства в Єлабузі і Нижньокамську зазнали атак безпілотників. У Єлабузі вдарили по заводу зі зборки безпілотників типу Shahed. У Нижньокамську ж дрон атакував нафтопереробний комплекс. Як впливають «прильоти» до країни-агресора на загальновоєнну обстановку і чому США цим вкрай незадоволені, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Учора в Росії дрони атакували міста Єлабуга та Нижньокамськ в республіці Татарстан. Це майже 1300 кілометрів від українського кордону. Зокрема, відомо про дві атаки. По-перше, на НПЗ «Елаз-Нафтопродукт» у Нижньокамську. По-друге, на території особливої економічної зони «Алабуга» під Єлабугою, де розгорнуто виробництво «Шахедів». Тим часом, потрапляння саме у ці цехи не підтверджено. На оприлюдненому в мережі відео удару видно, що БПЛА врізається серед будівель. На болотах заявляли про приліт по гуртожитку-комплексу із восьми хостелів, який збудували для співробітників особливої економічної зони та студентів місцевого коледжу «Алабуга Політех».

У роспабліках пишуть, що дрон не долетів до заводу з виробництва БПЛА дві будівлі, врізавшись у хостели. Тим часом провідні західні інформагентства з посиланням на українських військових заявляють, що вчора було завдано «значних збитків» військовій цілі в Татарстані. Зрозуміло, що підтверджень цьому немає, але те, що наліт справді вкрай далекобійний – очевидний факт.

Підписуйтеь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Дуже примітно, що напередодні дронової «подорожі» до Татарстану, голова Мінцифри Михайло Федоров заявив, що Україна в 10 разів збільшила виробництво дронів дальньої дії 2024 року порівняно з минулим роком. «Більшість дронів, які раніше атакували російські НПЗ, мають радіус дії від 700 до 1000 км, але зараз є моделі, які можуть пролетіти понад 1000 км», - розповів пан Федоров.

Причому, за даними CNN, деякі українські далекобійні дрони обладнані штучним інтелектом – так званим машинним зором, який дозволяє «птахам» уникати перешкод, оскільки безпілотник не має зв'язку з оператором чи супутником і виконує закладене у нього польотне завдання, самостійно орієнтуючись на місцевості.

Точність при перешкодах забезпечується за рахунок використання штучного інтелекту. На кожному літаку є термінальний комп'ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти визначаються заздалегідь з нашими союзниками, і літаки виконують план польоту, щоб ми могли вражати цілі з точністю до кількох метрів», - каже українське джерело СNN.

«Успішна атака з виробництва «шахедів» та нафтопереробного заводу «Танеко» у російському Татарстані дозволяє зробити три ключові висновки про можливості України щодо далекобійних ударів. По-перше, це новий рівень за дальністю. Ми говоримо не тільки про 1200 км, тому що безпілотники здійснюють політ не прямою траєкторією, а складною, враховуючи можливість розташування комплексів ППО Росії. Відповідно дальність перевищуватиме 1200 км. По-друге, цей літачок може нести вагу бойової частини в межах 400 кг. Це набагато більше, ніж безпілотник "Лютій", що має дальність 1000 км плюс, і вага бойової частини 50 або 70 кг. А тут 400 кг, це цілком пристойна вага для реального удару по оборонних підприємствах РФ із позитивними наслідками», - зазначає військовий експерт Сергій Згурець.

Третій висновок, на його думку, полягає в тому, що 1200 км ці безпілотники пролетіли в зону, яка мала охоронятися комплексами ППО, тому що в ній розташований завод з виробництва «шахедів», а в 20 км є підприємство, що виробляє вантажівки КамАЗ, у тому числі і для російської армії та ще в 20 км  -Нижньокамська ГЕС.

«Очевидно, що ці об'єкти мали прикриватися засобами ППО, але бачимо, що не прикривалися. Тобто, фактично, цей масштаб дірявою російською ППО просто вражає, що відкриває нові можливості для роботи наших ударних дронів великої дальності. Наразі стоїть питання про масштабування таких зразків, щоб нам не довелося їх економити, і вони долітали до інших об'єктів РФ», - резюмує Сергій Згурець.

Під дещо іншим кутом оцінює те, що відбувається, політолог, експерт з ракетного будівництва Олександр Кочетков: «Не поділяю загальне захоплення атакою наших безпілотників по заводу в Єлабузі та НПЗ у Нижньокамську. Так, удари сталися на поки що рекордній для нас дальності понад 1000 км. Атаку принаймні на Єлабугу здійснював апарат літакового типу, розмах крил 4,6 метра, швидкість 100-150 км/год. Він дуже схожий на цивільний легкомоторний літак, мабуть, саме так його сприймали рядові росіяни, які бачили політ, тому тривоги і не було. Багато хто відразу згадав повітряну ескапад Матіаса Руста, і аналогія тут цілком правильна: ППО Росії не стало менш дірявим з тих радянських часів. Однак подібний удар це як кавова чашка холодної води у спекотний день: красиво, але мало».

«Беспілотник, який атакував виробництво «шахедів», промахнувся метрів  на двісті, що на відстані 1200 км цілком природно. Зважаючи на те, що його бойова частина містить навряд чи більше 20 кг вибухівки, безпосередньо вороже виробництво пошкоджень не отримало. Тобто, удар надає переважно психологічний вплив. У НПЗ влучання є, але пошкодження не виглядають критичними. А от якби на кожну мету з інтервалом хвилин 15-30 заходили п'ять безпілотників, то ймовірність враження мети та значного руйнування ворожого виробництва була б значно більшою. А так ворога вже попереджено, ефект несподіванки втрачено. Агресор спробує посилити пильність, для прикриття заводу в Єлабузі використовуватиме ЗРК та винищувачі, для яких такі великі та повільні безпілотники є нескладною мішенню», - зазначає Кочетков.

«Не виключаю можливості, що атаку насправді робили кілька апаратів, як і було потрібно, просто на таку граничну дальність долетіли не всі. Але тоді були б повідомлення про виявлення безпілотників, що впали, але ворог, за звичкою, брехав би, що вони збиті. Таких повідомлень нема. Тому вважаю, що краще не гнатися за піар-ефектом, не поспішати, а готуватися та завдавати масованих ударів», - підсумовує експерт.

Зазначимо, що офіційно Київ не заявляє про удари, але минулого тижня президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Washington Post розповів про негативну реакцію влади США на такі атаки. «Ми використовували наші безпілотники. Ніхто не може сказати нам, що ми можемо, а що не можемо», - наголосив нинішній господар Банкової, пов'язуючи обстріли російських НПЗ з тим, що Україна не має коштів ППО, щоб захистити енергетичну інфраструктуру від ударів рашистів.

Тим часом Вашингтон продовжує гнути свою лінію в цьому плані. Про це свідчить візит до Франції у вівторок, 2 квітня Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

Тут слід наголосити, що останнім часом офіційний Париж помітно активізувався на зовнішньополітичній арені, а президент Емманюель Макрон, допустивши відправлення військ НАТО на допомогу Україні. став ініціатором бурхливої дискусії серед союзників. У Вашингтоні ж, навпаки, скажімо м'яко, не захопилися «ескалаційною риторикою» французького лідера. Показово, що після вчорашніх переговорів Макрона та Блінкена сторони вирішили відмовитися від традиційного у таких випадках підходу до преси. Натомість високий американський гість дав спільний брифінг зі своїм колегою, головою французького МЗС Стефаном Сежурне.

Навряд чи вони планували публічно демонструвати розбіжності з українського питання, проте відмінності в деталях дали про себе знати саме після чергових слів про єдність намірів підтримувати Київ. Зокрема, відповіді Ентоні Блінкена та Стефана Сежурне на питання про удари ЗСУ по території Росії дронами розійшлися як у морі кораблі. Так, високопоставлений американський дипломат запевнив, що США «не підтримують і не сприяють українським ударам поза українською територією», а його французький колега зробив висновок, що Київ «має повне право на законну оборону». Тим самим Париж знову продемонстрував, що готовий дотримуватися жорсткішої риторики, ніж нинішній лідер західної коаліції – Вашингтон.

До речі, про коаліцію. Видання Politico, посилаючись відразу на кілька джерел, повідомляє, що США та інші західні країни розглядають можливість передачі під егіду НАТО очолювану зараз Вашингтоном міжнародну коаліцію, яка координує постачання зброї в Україну. «Цей крок покликаний допомогти зберегти постачання зброї Києву у разі повернення до Білого дому Дональда Трампа», - пише видання. За словами одного з високопосадовців Politiko, автори ідеї сподіваються завершити цей перехід у липні на саміті лідерів НАТО у Вашингтоні.

Нагадаємо, що контактну групу з оборони України, також відому як формат «Рамштайн», було створено в перші тижні після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року міністром оборони США Ллойдом Остіном і тодішнім головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Марком Міллі для координації західної України. У роботі групи на сьогоднішній день беруть участь понад 50 країн – усі держави блоку НАТО, більшість країн ЄС та союзники з Африки та Азії.

У контексті ймовірного переформатування лідерства в Рамштайні слід додати дуже важливий штрих. Нещодавно «Дзеркало тижня», посилаючись на джерела, повідомило про те, що американська влада «загалом не комунікує з українською стороною на тему липневого саміту НАТО в США, особливо про надання Україні запрошення вступити до Альянсу».

ДТ зазначає, що ці сигнали від партнерів розчаровують Київ, проте українські чиновники й надалі просувають ідею офіційного запрошення нашої країни до Альянсу на Вашингтонському саміті, сподіваючись, що Білий дім таки змінить свою позицію. «Проте така завзятість нашої країни лише дратує», – констатує видання.

Не може, втім, не дратувати і позиція США, які, з головою поринувши у виборчу річку, банально «зливають» допомогу воюючій Україні. При цьому високопосадовці, які на кожному розі трубили, що будуть з Україною стільки, скільки буде потрібно, повсюдно агітують усіх і вся допомагатимуть Києву.

Так, під час вже згаданого вище візиту Блінкена до Парижа, 2 квітня, держсекретар США разом із міністром оборони Франції Себастьєном Лекорню відвідав у Версалі оборонний завод Nexter, що випускає самохідні артилерійські установки (САУ) Caesar, які постачають наша країна. Саме після огляду заводу Ентоні Блінкен заявив, що Україна переживає «критичний момент» і гостро потребує нарощування підтримки з боку Заходу. Лекарню у відповідь поспішив запевнити: завод Nexter активно працює над тим, щоб виробляти 12 САУ Caesar на місяць, хоча зараз за цей термін з конвеєра сходять лише шість гармат.

Читайте також: Україна підписала гарантії безпеки з ще однією країною

Читайте також: Понад 4 тисячі бомб, ракет і дронів запустила РФ по Україні

Ромашова Наталя

Найпопулярніше