Справа Януковича: вирок не остаточний, оскарженню підлягає

У четвер, 24 січня, Оболонський райсуд столиці, після півторарічного розгляду поставив, нарешті, жирну крапку в справі про держзраду Віктора Януковича. Екс-президента визнали винним у державній зраді й у заочному порядку засудили до 13-ти років ув'язнення. 

Засідання тривало вісім годин. Майже кожні 60 хвилин колегія суддів брала невеликий тайм-аут. Слід зазначити безпрецедентні заходи безпеки: будівля суду перебувала в оточенні кількох десятків представників Нацгвардії, тут же чергували 10 поліцейських авто, дві пожежні машини та «швидка». 

Сторона звинувачення вимагала засудити президента-втікача до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність і суверенітет України. Сам Янукович, а також його захисники категорично відкидають усі звинувачення та називають процес виключно політичним.

Напередодні суду (а 24 січня відбулося вже 90-е засідання в цій справі) адвокати Віктора Януковича заявляли, що проігнорують засідання, оскільки не отримали повісток, проте вони прийшли й із собою принесли великий плакат із зображенням Олександра Турчинова, Олега Тягнибока, Сергія Пашинського, Арсена Авакова, Андрія Парубія, Арсенія Яценюка та інших політиків і чиновників з написом «Вони здали Крим!». 

На засіданні були присутні також прокурори Головної військової прокуратури Руслан Кравченко й Максим Крим, що представляють у цьому процесі сторону обвинувачення.

Крім того, у залі суду перебувала група молодих людей, яких пропустили туди першими. Невідомі представлялися журналістам просто «небайдужими громадянами України», однак відповісти на питання про те, за що саме судять Януковича вони не змогли. 

«Останнім часом я не мав особистої зустрічі з Віктором Януковичем, однак спілкувався з лікарями й близькими йому людьми. За наявною в мене інформацією, Віктор Янукович переніс операцію та зараз проходить реабілітацію. Почувається добре, йде на поправку», – зазначив на початку фінального судового засідання в коментарі Lenta.UA адвокат колишнього президента Олександр Горошинський. Також захисник акцентував увагу на тому, що екс-президенту не повідомили про судове засідання 24 січня: «Що тут сказати? Оболонський суд продовжує бути послідовним у порушенні права на захист Віктора Януковича, свідомо забуваючи, що вимоги статей 135 і 376 КПК зобов'язують завчасно повідомити про дату судового засідання. Політична доцільність у суді перемагає принцип законності та верховенства права, що вкотре ставить велике питання про легітимність вироку».

Уже після закінчення судового засідання, Олександр Горошинський, назвавши процес піар-акцією та передвиборною агітацією «зацікавлених осіб», розповів журналістам, що сторона захисту обов'язково подасть апеляцію та буде звертатися зі скаргами до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а також до посольств усіх європейських країн. Також пан Горошинський назвав суд пародією, зазначивши, що це пряма цитата – нібито так характеризували цей процес представники Інтерполу та керівництва США. 

Винен, але половинчасто 

Після понад восьмигодинних слухань головуючий у справі суддя Владислав Дев'ятко оголосив вирок: «Суд ухвалив рішення: Януковича Віктора Федоровича визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 статті 111 (державна зрада), ч. 5 статті 27, ч. 2 статті 437 (посібництво у веденні агресивної війни)».

Суддя додав, що за державну зраду Януковича засудили до 13 років позбавлення волі, а за посоібництво у веденні війни – 12 років. 

«За сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити Януковичу Віктору Федоровичу покарання у формі 13 років позбавлення волі», – резюмував служитель Феміди. 

Разом із тим суддя пояснив, що сторона обвинувачення не надала переконливих доказів, що Янукович діяв «з метою так званого сепаратизму», тому виправдав його за звинуваченням у посібництві посягання на територіальну цілісність.

Згідно із рішенням Оболонського райсуду, майно Януковича залишиться під арештом, також з екс-президента стягнуть майже сто тисяч гривень за проведення судових експертиз. 

Точкою відліку у відбуванні терміну покарання буде момент затримання екс-президента. 

Суд без останнього слова обвинуваченого

Віктор Янукович повинен був сказати останнє слово перед вироком ще 19 листопада минулого року, проте на відеозв'язок із судом так і не вийшов через нібито важку травму хребта й коліна, яку отримав під час гри в теніс. Медичну довідку про травму Оболонському суду надав один з адвокатів екс-президента Олександр Горошинський, після чого суд надав Януковичу ще одну можливість виступити з останнім словом перед судом 5 грудня. Але й у цей день колишній президент промовчав. 

Головуючий суддя Владислав Дев'ятко заявив, що надані медичні довідки не містять даних про те, що Віктор Янукович не може виступати в суді, тому «суд не вбачає підстав для подальших перерв».

У чому полягає держзрада Януковича? 

Після втечі до Росії під час Євромайдану в 2014 році Віктор Янукович попросив президента РФ Володимира Путіна застосувати свої війська для «відновлення законності» в Україні. Відповідну письмову заяву Януковича зачитав представник Росії Віталій Чуркін на засіданні Ради безпеки ООН 3 березня 2014. 

Нагадаємо, Віталій Чуркін раптово помер 20 лютого 2017 року під час проведення реанімаційних дій і надання швидкої медичної допомоги в Нью-Йоркській Пресвітеріанської лікарні при Колумбійському університеті, куди поступив у несвідомому стані після ймовірного серцевого нападу. 

Колишній міністр юстиції Олександр Лавринович у коментарі Lenta.UA зазначив, що лист Януковича, зачитаний Чуркіним, «оригінал якого ніхто не бачив, не може бути беззаперечним і, тим більше, єдиним доказом у суді». У свою чергу, екс-перший заступник генпрокурора Микола Голомша підкреслює: «Усі передумови й підстави для винесення обвинувального вироку є, тому що під час розслідування обвинувальний орган довів усі позиції щодо вини Януковича. Зокрема, написання листа Путіну, зрада Батьківщини, що було доведено як допитами свідків, так і аналізом усіх документів. Думаю, вирок буде обвинувальним у будь-якому випадку». 

Янукович у ролі підсудного-«заочника»

Процес над Віктором Януковичем тривав із травня 2017 року й проходив за спеціальною процедурою – заочною, без особистої участі самого підозрюваного. 

Верховна Рада протягом 2014–2017 років кілька разів схвалювала поправки в законодавство, щоб врегулювати підстави та процедуру заочного судочинства. 

У жовтні 2014-го це був закон «Про внесення змін до Кримінального (КК) і Кримінального процесуального кодексів (КПК) України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, суспільної безпеки й корупційні злочини», який дозволив досудове заочне розслідування кримінальних справ. 

Закон був ухвалений для того, щоб у прокуратури були законні підстави розслідувати справи проти Віктора Януковича та його оточення, і про це неодноразово публічно заявляли керівники Генпрокуратури.

На початку 2017 року парламент знову вніс зміни до кодексів і дозволив суд над підозрюваними особами. Закон дозволив судити підозрюваного в скоєнні злочину без його присутності. Досить було надіслати повістку за останнім відомим місцем його проживання чи перебування. 

«За цим законом можуть бути засуджені тільки ті, хто вкрав мільярди, хто вбив людей, хто зрадив державу й здійснив інші особливо тяжкі злочини й не менше шести місяців ховається за кордоном. Отже, цей закон спрямований на злодійську еліту, яка втекла з України» – заявляв тоді генпрокурор Юрій Луценко. 

Заочний суд: процедурні сумніви

Тим часом у дослідженні про міжнародний досвід заочного судочинства організації Global Rights Compliance (GRC), яка надає консультативні послуги та судову підтримку в галузі прав людини та міжнародного гуманітарного права зазначається таке: «Міжнародне право досить обережно ставиться до заочного судочинства. Фактично, воно зникло зі світової арени з моменту закінчення роботи Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни. Заочний судовий розгляд заборонено в сучасних міжнародних трибуналах, таких як міжнародні трибунали по колишній Югославії та Руанді, спеціальний суд по Сьєрра-Леоне. Тільки спеціальний трибунал по Лівану, який почав роботу в 2009 році, дозволив заочний процес, однак через це постійно зазнає жорстокої критики».

Присутність обвинуваченого в судовому процесі як основної гарантії справедливого суду передбачено міжнародними договорами, які підписувала Україна. Зокрема, це Міжнародний пакт про громадянські й політичні права, Європейська конвенція з прав людини. У той же час, GRC указує, що жоден міжнародний або регіональний договір про права людини прямо не забороняє проводити судові розгляди за відсутності обвинуваченого. Більше того, існує загальний консенсус на міжнародному рівні про те, що право обвинуваченого бути присутніми на судовому розгляді не є абсолютним і може бути предметом певних обмежених винятків.

Віктор Янукович і його захисники постійно наполягали на тому, що суд не може відбуватися без участі Віктора Януковича. Але сторона обвинувачення стверджує, що саме винятковими обставинами керувалися й Генпрокуратура, і парламент, досягнувши консенсусу щодо заочного судочинства над колишніми президентом і членами уряду. 

Процес заочний – термін реальний 

Після схвалення закону про заочне судочинство суди в Україні не раз виносили заочні обвинувальні вироки. Так, Дзержинський міський районний суд Донецької області заочно засудив до 12 років позбавлення волі так званого міністра внутрішніх справ самопроголошеної ДНР Олексія Дикого.

Бердянський суд Запорізької області засудив до дев'яти років ув'язнення з конфіскацією майна колишнього заступника начальника міськвідділу поліції Тореза Донецької області Вадима Мазіна, який у 2014 році зрадив присязі та залишився на окупованій території. 

Протягом 2017–2018 років українська Феміда дозволила заочне розслідування стосовно колишнього прем'єра Миколи Азарова, віце-прем'єра Сергія Арбузова, екс-міністра фінансів Юрія Колобова, доходів і зборів – Олександра Клименка, енергетики – Едуарда Ставицького, внутрішніх справ – Віталія Захарченка та його заступника Віктора Ратушняка, бізнесмена Сергія Курченко, колишнього депутата Верховної Ради Олександра Шепелева, екс-начальника головного управління МВС у Києві Валерія Коряка, екс-голови СБУ Олександра Якименка. У цьому списку також значаться екс- «прокурор» у Криму й депутат Держдуми РФ Наталя Поклонська, екс-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, колишній міністр оборони Михайло Єжель, а також нардеп Олександр Онищенко.

А далі що? 

Обвинувальний вирок Януковичу означає, що як тільки екс-президента затримають в Україні або в іншій країні, з якою є договори про екстрадицію, він буде заарештований для виконання покарання. Однак вирок Оболонського суду не набуде чинності, якщо Віктор Янукович його оскаржить в апеляційній і касаційній інстанції. Адвокати екс-президента неодноразово заявляли, що будуть оскаржувати вирок, а також захищати інтереси клієнта в міжнародних судах, оскільки вважають процес політично мотивованим. 

Політичний відбиток у кримінальній справі

Генпрокурор Юрій Луценко неодноразово анонсував, що вердикт у «справі Януковича» буде оголошено в 2018 році якраз до Дня незалежності 24 серпня. Адвокати екс-президента вважають, що в такий спосіб керівник головного слідчого відомства країни здійснював тиск на суд. Згодні із захисниками й деякі експерти. «Генпрокурор та інші високопоставлені чиновники, коментуючи хід, більше того, прогнозуючи результат справи й імовірні терміни оголошення вироку, здійснювали відкритий моральний тиск на колегію суддів», – сказав зокрема Lenta. UA політолог Олексій Бесараб. На його думку, представники виконавчої влади, зокрема й Президент Петро Порошенко, періодично коментуючи справу про держзраду, підштовхували суд до того, щоб він якомога оперативніше поставив у цій справі крапку: «На мій погляд, фінал цієї, нехай заочної, але дуже резонансної справи, припав саме на цей період часу не випадково. Нещодавно офіційно стартувала президентська виборча кампанія і, переконаний, деякі кандидати будуть активно використовувати цю справу у своїх передвиборних спічах, мовляв, ось, подивіться, «злочинна влада покарана».

Однак є й інша точка зору. Деякі експерти не виключають, що розслідування у справі про держзраду Януковича та судовий процес навмисне й цілеспрямовано затягувалися з надією на зміну влади в Україні. Якщо таке станеться й нове керівництво країни виявиться більш лояльним до екс-президента або Росії, у якій він уже п'ять років переховується, то з'явиться реальна можливість за допомогою апеляційної або подальших правових процедур одного разу скасувати рішення Оболонського суду, звільнивши екс-президента від відповідальності. Наприклад, з огляду на виявлення судом вищої інстанції факту «недостатньою доведеності вини». Адже оригіналу горезвісного листа до Путіна з проханням увести в Україну війська дійсно ніхто зі слідчих і суддів не бачив. Чуркін, який посилався на цей лист і зачитував його текст на засіданні Радбезу ООН, помер. А російське керівництво, що в 2014 році згадувало це звернення Януковича та саме ним виправдовувало початок агресії проти України, потім пішло в «глуху відмову» і тепер робить вигляд, що ні про що таке й не чуло.

Вельми доречно тут можуть припасти також процедурні "шорсткості", наприклад, згадані вище відступи від ухваленої в тих самих країнах Євросоюзу практики судових розглядів з обов'язковою присутністю обвинуваченого на судовому засіданні й дотриманням інших процедур (аж до надання підсудному права на останнє слово). Чи не заради цього настільки своєчасно й важко травмувався, граючи в теніс, Віктор Янукович? 

Загалом, усе зводиться до того, що крапку у справі про держзраду Віктора Януковича вироком Оболонського суду, що прозвучав 24 січня, ще далеко не поставлена. А чи буде коли-небудь поставлена і під яким остаточним вердиктом, залежить від дуже багатьох чинників. У тому числі й від досить далеких, здавалося б, від правосуддя. Наприклад, від результатів найближчих виборів Президента України та нового складу парламенту країни. Така вже специфіка системи правосуддя в Україні, Феміда якої відрізняється відомою нестійкістю перед напором мінливих політичних вітрів і кон'юнктурних міркувань можновладців. 

А Янукович потерпить.

Наталя Ромашова, спеціально для Lenta.UA

На знімку: в залі Оболонського суду.

Фото: УНІАН